Постанова

від 21.08.2018 по справі 826/12134/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №826/12134/14

адміністративне провадження №К/9901/5513/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року у складі судді Арсірія Р.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у складі колегії суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М. у справі № 826/12134/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Горизонт Плюс до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Горизонт Плюс (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням збільшення позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт № 601/3-26-50-22-03/38671241 від 07 липня 2014 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Горизонт Плюс (код ЄДРПОУ 38671241) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період 21 вересня 2013 року по 27 червня 2014 року;

- визнати протиправним дії податкового органу щодо внесення змін до АІС Податковий блок підсистеми Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на підставі акту № 601/3-26-50-22-03/38671241 від 07 липня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Горизонт Плюс (код ЄДРПОУ 38671241) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період 21 вересня 2013 року по 27 червня 2014 року ;

- зобов'язати податковий орган внести відповідні зміни до АІС Податковий блок підсистеми Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на підставі акту від 07 липня 2014 року № 601/3-26-50-22-03/38671241 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Горизонт Плюс (код ЄДРПОУ 38671241) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період 21 вересня 2013 року по 27 червня 2014 року .

11 листопада 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково, визнані протиправними дії податкового органу щодо невиконання наказу начальника Державної податкової інспекції № 1586 від 23 червня 2014 року, порушення порядку повідомлення платника податків про проведення перевірки, зобов'язано відповідача вилучити з усіх баз даних, зокрема АІС Податковий блок підсистеми Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , інформації внесеної на підставі Акту від 07 липня 2014 року № 601/3-26-50-22-03/38671241 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Горизонт Плюс (код ЄДРПОУ 38671241) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період 21 вересня 2013 року по 27 червня 2014 року . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У лютому 2014 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована висновком про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

17 лютого 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/12134/14.

05 листопада 2015 року справа № 826/12134/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

17 січня 2018 року справа № 826/12134/14 з Вищого адміністративного суду України передана до Верховного Суду.

Заперечення на касаційну скаргу (відзив) на адресу суду від Товариства не надходили, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що наказом начальника податкового органу від 23 червня 2014 року № 1586 Про проведення документальної позапланової перевірки , керуючись підпунктом 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпунктом 78.1.7. пункту 78.1. статті 78, пунктом 82.2. статті 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з подання заяв за формою 8-ОПП про ліквідацію юридичної особи, призначено проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, за період з 10 червня 2013 року по дату закінчення перевірки (останній день перевірки) ліквідаційного балансу.

Доказів оформлення направлення на перевірку та вручення його чи направлення позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, відповідачем суду не надано.

При цьому, складено акт про результати проведення територіально-дільничого та об'єктивного-орієнтовного контролю щодо відповідності фактичного місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності, зазначеному в свідоцтві про державну реєстрацію від 23 червня 2014 року № 550/3-26-50-22-03, яким зафіксовано, що позивач не знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 27/2.

Також, оформлено запит до оперативного управління податкового органу на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків - позивача від 23 червня 2014 року № 418/22-03.

27 червня 2014 року відповідачем складено повідомлення про неможливість проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з рішенням про припинення юридичної особи (припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням) № 1426500000071 у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням.

04 липня 2014 року працівниками оперативного управління податкового органу складено висновок за № 564/53/07-01 про результати відпрацювання ризикового платника податків оперативним підрозділом Головного управління Міністерства доходів і зборів України, яким зафіксовано, що позивач не знаходиться за податковою адресою (м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп.1, блок 1/6); неможливо підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Доказів про вжиття заходів для проведення відповідної перевірки на виконання наказу начальника податкового органу від 23 червня 2014 року № 1586 або скасування відповідного наказу відповідачем суду не подано.

При цьому, 07 липня 2014 року відповідачем складений акт від № 601/3-26-50-22-03-38671241 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Горизонт Плюс (код ЄДРПОУ 38671241) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період 21 вересня 2013 року по 27 червня 2014 року , яким зафіксовано, що у період з 23 червня 2014 року по 27 червня 2014 року проводилась перевірка позивача, на момент проведення якої стан платника - 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (м. Київ, вул. Новопирогівська, 27/2.).

Зі змісту зазначеного акту вбачається, що, фактично, на підставі інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, декларації з податку на додану вартість за відповідний період, а також актів інших податкових органів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрос Груп та Товариства з обмеженою відповідальністю Зернопостач 2013 , відповідач дійшов висновку про те, що звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за перевіряємий період, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Згідно доводів позивача, які не заперечуються та не спростовуються належними і допустимими доказами відповідачем, висновки акту від 07 липня 2014 року № 601/3-26-50-22-03-38671241 щодо не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських відносин були внесені до інформаційних баз даних податкового органу та використовуються при перевірці контрагентів позивача.

Зазначене також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Ізодром від 23 липня 2014 року № 156 та листа Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Еталон від 03 вересня 2014 року № 189 до позивача.

Згідно листа відповідача від 04 серпня 2014 року № 9788/10/26-50-22-03, в результаті не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських відносин за перевіряємий період, їх вид, обсяг та розрахунки, податкові зобов'язання та кредит позивача зменшені до 0 .

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій, висновуючись на аналізі пункту 73.5 статті 73, положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (далі - Порядок), обґрунтовано вважали, що зустрічна звірка проводиться лише у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, а, отже, й висновки в тому числі для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення їх в обліку платника податків можуть бути зроблені та викладені у довідці за результатами проведення зустрічної звірки лише у випадку співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки. Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин податковий орган запиту про надання інформації з приводу підтвердження господарських відносин позивача з контрагентами на адресу Товариства не направляв, зустрічної звірки Товариства не проводив, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснював, відповідної довідки не складав, про що свідчить й сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки, який по своїй суті засвідчує лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відтак, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податковим органом допущено порушення вимог чинного законодавства, які визначають процедуру проведення зустрічної звірки, чим порушено право позивача на надання документального підтвердження та пояснень протягом місяця з дня отримання запиту податкового органу.

Неприйнятним є застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин приписів Методичних рекомендацій, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 14 червня 2013 року №165 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з огляду на те, що ці Методичні рекомендації не зареєстровані Міністерством юстиції України, не є нормативно-правовими актами в розумінні статті 117 Конституції України, не підлягали застосуванню при вирішення справи судами попередніх інстанцій відповідно до положень принципу законності закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (до 15 грудня 2017 року) та не підлягають застосуванню як джерела права, які застосовуються судом відповідно до статті 7 цього кодексу (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року).

Висновуючись на аналізі положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, якими надано визначення документальної перевірки та її видам, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, суди попередніх інстанцій установили відсутність правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки позивача згідно підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, протиправність дій щодо невиконання наказу про проведення перевірки, порушення порядку повідомлення платника податків про проведення перевірки, відсутність направлень на перевірку.

Суд зазначає, що визнання недостовірними показників податкової декларації платника податків у інший спосіб, ніж винесення податкового повідомлення-рішення, чинним законодавством не передбачене. Не прийняття (неможливість прийняття) податкового повідомлення - рішення за результатами не проведеної звірки, відсутність підстав для внесення до бази даних інших відомостей ніж зазначені Товариством у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість, обумовлює протиправність вчинених відповідачем дій та доводить порушення способу реалізації податковим органом владних управлінських функцій.

Відтак, висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, що обумовлює необхідність здійснити вилучення з усіх баз даних, зокрема АІС Податковий блок підсистеми Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів , інформацію, внесену на підставі акту № 601/3-26-50-22-03/38671241 від 07 липня 2014 року.

Доводи касаційної скарги щодо непогодження податковим органом з оцінкою обставин справи судами попередніх інстанцій знаходиться поза межами перегляду судом касаційної інстанції відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі № 826/12134/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер