Рішення

від 16.08.2018 по справі 448/1081/17

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1081/17

Провадження № 2/448/299/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16.08.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасники справи:

прокурори Демчук Г.В., Білозір О.М.,

відповідач-1 Мостиська міська рада не з'явився,

відповідач-2 ОСОБА_1,

третя особи ОСОБА_2,

представник третьої особи державний реєстратор Мостиської міської ради не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до Мостиської міської ради Львівської області та ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2 та Державний реєстратор з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області - ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

Керівник Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_4 23.08.2017року звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що постановою Мостиського районного суду Львівської області від 02.06.2017, яка набрала законної сили 13.06.2017року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Вказує, що ОСОБА_2, будучи наділеним повноваженнями депутата Мостиської міської ради Львівської області, всупереч вимог ст.28 Закону України Про запобігання корупції , 05.06.2015 та 04.08.2015 під час проведення 45-ої сесії Мостиської міської ради УІ-го скликання, перебуваючи в адміністративній будівлі зазначеної ради, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку Мостиську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, при розгляді заяв його рідного брата ОСОБА_1 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража по вул. Я.Мудрого, 127 що в м.Мостиська Львівської області та Про затвердження детального плану території земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража по вул. Я.Мудрого, 127 що в м.Мостиська Львівської області .

Окрім цього, в подальшому голосував на користь позитивного розгляду заяви свого рідного брата ОСОБА_1 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража по вул. Я.Мудрого, 127 що в м.Мостиська Львівської області , внаслідок якого прийнято рішення сесії Мостиської міської ради Мостиського району Львівської області №6 від 05.06.2015 Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я. Мудрого, в дворовій території будинку №127 .

Оскільки вказане рішення сесії Мостиської міської ради Львівської області прийнято внаслідок вчинення депутатом Мостиської міської ради Львівської област ОСОБА_2, корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП у зв'язку із невиконанням останнім покладеного ст.28 Закону України Про запобігання корупції зобов'язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Мостиського районного суду Львівської області 02.06.2017, вважає, що таке підлягає скасуванню в судовому порядку.

Також зазначає, що в подальшому прокуратурою встановлено, що на підставі вищезазначеного рішення сесією Мостиської міської ради прийнято рішення №14 від 04.08.2015 Про затвердження детального плану території для будівництва індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127, гр. ОСОБА_1 та рішення №73 від 11.07.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127, гр. ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:04:001:0046).

Окрім цього з'ясовано, що відповідач у справі - ОСОБА_1 16.08.2016 зареєстрував право власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража, площею 0,01 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:04:001:0046), по вул.Я.Мудрого, м.Мостиська, Мостиський район Львівська область, про що державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1004283646224.

Таким чином, стверджує, що всупереч інтересам держави та територіальної громади м.Мостиська Мостиського району Львівської області ОСОБА_2 порушив вимоги щодо прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а тому вищевказані рішення сесії Мостиської міської ради Львівської області підлягають скасуванню у судовому порядку. Зазначене є підставою для визнання недійсною державної реєстрації речового права, якою підтверджується право власності, що безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого таке свідоцтво видане.

З огляду на наведене, просить суд:

-визнати протиправними та скасувати рішення сесії Мостиської міської ради Мостиського району Львівської області №6 від 05.06.2015 Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127 ;

-визнати протиправними та скасувати рішення №14 від 04.08.2015 Про затвердження детального плану території для будівництва індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127, гр. ОСОБА_1 ;

-визнати протиправними та скасувати рішення №73 від 11.07.2016 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127, гр. ОСОБА_1 ;

-визнати незаконною реєстрацію та скасувати свідоцтва про право власності на земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража, площею 0,01 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:04:001:0046), по вул.Я.Мудрого, м.Мостиська, Мостиський район Львівська область, від 16.08.2017, видане ОСОБА_1;

-внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису № 1004283646224. про право власності, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.08.2016 державним реєстратором Мостиської міської ради Львівської області;

-зобов'язати ОСОБА_1 Т,Г. повернути у власність територіальної громади Мостиської міської ради Львівської області земельну ділянку для будівництва індивідуального гаража, площею 0,01 га кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:04:001:0046, що розташована по вул. Я.Мудрого,в м.Мостиська, Мостиського району Львівської області.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача-1 Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав до суду відзив на позовну заяву (а.с.33), в якому зазначає, що заперечує проти позову, покликаючись на те, що голос депутата ОСОБА_2 не був вирішальним при вищевказаному голосуванні, оскаржуване рішення було б прийнято і без такого голосу. Крім того зазначає, що повідомлення про наявність конфлікту інтересів покладається на ОСОБА_2, а тому за невиконання такого обов'язку не можуть нести відповідальність інші особи, зокрема ОСОБА_1, якого у разі задоволення позову буде позбавлено права власності на майно через неправомірні дії іншої особи. Також просить суд справу розглянути у його відсутності.

Відповідач-2 ОСОБА_1, в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з підстав, викладених відзиві на позовну заяву (а.с.37-41), в якому зокрема зазначає, що ст.67 Закону України Про запобігання корупції не містить імперативного припису щодо обов'язковості скасування у судовому порядку, зокрема, рішень, які були прийняті з порушення вимог вказаного закону, оскільки нею передбачена можливість скасування у судовому порядку за зверненням відповідного органу рішення, прийнятого з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", що потребує надання судом оцінки тому, наскільки допущене порушення вимог цього Закону впливає на правомірність прийняття рішення. Вважає, що Городоцька місцева прокуратура Львівської області не є відповідним органом. Обставини які прокурор зазначає про те, що Мостиська міська рада Львівської області позбавлена законних повноважень самостійно скасовувати вищевказані рішення у зв'язку з їх реалізацією шляхом реєстрації права власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є припущенням та таким що не відповідають дійсності, оскільки Мостиська міська рада Львівської області наділена повноваженнями скасовувати прийняті нею відповідні рішення. Також зазначає, що в позовній заяві Городоцької місцевої прокуратури Львівської області відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що не повідомлення депутатом органу місцевого самоврядування про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення є безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за участю такого депутата. Таким чином, вважає, що у даному випадку прийняття відповідачем оскаржуваних рішень сесії Мостиської міської ради № 6 від 05.06.2015, № 14 від № 73 від 11.07.2016 року в умовах наявності у депутата ради конфлікту інтересів не є підставою для визнання протравним та скасування вказаних рішень Мостиської міської ради.

Третя особа - ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову заперечив.

Третя особа - Державний реєстратор з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду письмові пояснення (а.с.35) в яких зазначає, що 16.08.2016року до державного реєстратора з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Мостиської міської ради була подана заява про державну реєстрація права власності на земельну ділянку громадянином України ОСОБА_1 При державній реєстрації правовстановлюючим документом було подано рішення Мостиської міської ради від 11.07.2016 №73. Також за державну реєстрацію справлено адміністративний збір, який при скасуванні державної реєстрації не повертається. Державна реєстрація проведена правомірно із дотриманням вимог чинного законодавства. Вирішення спору покладає на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного висновку.

Постановою судді Мостиського районного суду Львівської області від 02.06.2017року ОСОБА_2 (третю особу у справі) визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, і призначено йому у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2, будучи депутатом Мостиської міської ради Львівської області 6-го скликання, повноваження якої визнано відповідно до Рішення №2 Мостиської міської ради від 09.11.2010р. Про підсумки виборів депутатів Мостиської міської ради та визнання їх повноважень , тобто згідно підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції, являючись суб'єктом на яку поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , всупереч інтересам держави та громади м.Мостиська Львівської області, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, зокрема 05.06.2015р. та 04.08.2015р. під час проведення 45-ої сесії Мостиської ради VІ-го скликання, перебуваючи в адміністративній будівлі зазначеної ради не повідомив у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, Мостиську міську раду перед розглядом заяв його рідного брата ОСОБА_1 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража по вул. Я.Мудрого, 127, що в м.Мостиська Львівської області та Про затвердження детального плану території земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража по вул. Я.Мудрого, 127, що в м.Мостиська Львівської області .

ОСОБА_2, будучи депутатом Мостиської міської ради Львівської області 6-го скликання, повноваження якого визнано відповідно до Рішення №2 Мостиської міської ради від 09.11.2010р. Про підсумки виборів депутатів Мостиської міської ради та визнання їх повноважень , тобто згідно підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції, являючись суб'єктом на яку поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , всупереч інтересам держави та громади м.Мостиська Мостиського району Львівської області, вимоги ст.59-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.28, 35 Закону України Про запобігання корупції , ст.8, 18 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , не вжив заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовим повноваженням, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, зокрема 05.06.2015р. під час проведення 45-ої сесії 6-го скликання, перебуваючи в адміністративній будівлі зазначеної ради вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що проявились у голосуванні на користь позитивного розгляду заяви його рідного брата ОСОБА_1 Про надання дозволу на виготовлення детального плану території земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража по вул. Я.Мудрого, 127, що в м. Мостиська Львівської області .

Спірним рішенням сесії Мостиської міської ради Мостиського району Львівської області №6 від 05.06.2015 року (а.с.13) ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення детального плану території для будівництва індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127

Спірним рішенням сесії Мостиської міської ради Мостиського району Львівської області №14 від 04.08.2015 року (а.с.12) ОСОБА_1 затверджено детальний план території для будівництва індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127.

Спірним рішенням сесії Мостиської міської ради Мостиського району Львівської області №73 від 11.07.2016 року (а.с.18) ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, в дворовій території будинку №127, площею 0,01 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:04:001:0046).

16.08.2016року державним реєстратором з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області - ОСОБА_3 , за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку під будівництво індивідуального гаража в м.Мостиська по вул. Я.Мудрого, площею 0,01 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622410100:04:001:0046).

У зв'язку із тим, що зазначені рішення прийняті органом місцевого самоврядування внаслідок конфлікту інтересів та вчинення корупційного правопорушення, прокурор звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними та скасування вищевказаних рішень сесії Мостиської міської ради, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_1 та зобов`язання його повернути земельну ділянку.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 2 ст. 23 Закону України Про прокуратуру).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 35 Закону України Про запобігання корупції у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону депутати місцевих рад є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, й вони, серед інших осіб, є суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону.

Частиною 1 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У зв'язку з чим, суд зазначає, що, будучи депутатом Мостиської міської ради Львівської області ОСОБА_2, скоїв адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією, яке полягає у неповідомленні про наявність реального конфлікту інтересів, а також вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів (голосував на сесії ради), в результаті чого його визнано винним за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, що сторонами не оспорюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 цього ж Закону нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) внаслідок вчинення корупційного правопорушення, можуть бути скасовані органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону України Про запобігання корупції , нормативно правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновків про те, що наявність потенційного або реального конфлікту інтересів не тягне за собою автоматичної недійсності прийнятих рішень колегіального органу та лише у визначених законом випадках може вплинути на втрату правомочності органу.

З наведеного вбачається, що ст.67 Закону України Про запобігання корупції не містить імперативного припису щодо обов'язковості скасування у судовому порядку, зокрема, рішень, які були прийняті з порушення вимог вказаного закону, оскільки нею передбачена можливість скасування у судовому порядку за зверненням відповідного органу рішення, прийнятого з порушенням вимог Закону України "Про запобігання корупції", що потребує надання судом оцінки тому, наскільки допущене порушення вимог цього Закону впливає на правомірність прийняття рішення.

Частиною 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, одним із способів захисту прав є визнання незаконними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Пунктом 34 ч.1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За змістом статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як зазначено у ч.2 ст.35 Закону України Про запобігання корупції у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься у протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідними колегіальним органом.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається із матеріалів справи, зокрема із протоколу лічильної комісії сесії Мостиської міської ради від 04.08.2015року(а.с.15), неучасть ОСОБА_2 у голосуванні при прийняття спірних рішень жодним чином не вплинула б на результати голосування та прийняття рішення відповідачем. Отже, недотримання ОСОБА_2 вимог Закону України "Про запобігання корупції" під час голосування на сесії дари при прийнятті оскаржуваного рішення не свідчить про його незаконність, враховуючи те, що його голос не був вирішальним.

Крім того, відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що виконання ОСОБА_2, зобов'язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оскаржуваних рішень могло б вплинути на волевиявлення інших депутатів та прийняття рішень.

На думку суду, не повідомлення депутатом органу місцевого самоврядування про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення не є безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за участю такого депутата.

Таким чином, враховуючи, що усунення депутата ОСОБА_2 від голосування при прийнятті оскаржуваного рішення внаслідок конфлікту інтересів не призводить до втрати правомочності колегіального органу (Мостиської міської ради), не впливає на юридичний факт наявності більшості голосів при прийнятті оскаржуваного рішення, а відтак відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно з правовою позицією Конституційного суду України викладеній у рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року потрібно розрізняти нормативні та ненормативні акти органу місцевого самоврядування.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальних характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п.4 вказаного рішення).

Оскаржуване рішення є ненормативним актом, звернене конкретно до ОСОБА_1 застосовано одноразово і після реалізації вичерпало свою дію.

Відповідно до останнього абзацу п.5 цього рішення Конституційного суду, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Оскаржувані рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки в нього виникло право володіння відповідними земельними ділянками, і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Вищого господарського суду України, який наведений у постанові від 06 квітня 2017 року.

Відповідно до ст.ст. 13,14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють орган державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.

Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції (1982) заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу №1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватись та розпоряджатись своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном.

Розглянувши справу, Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, обмеження чи користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, контролю за її використанням та надання відшкодування.

Як встановлено ОСОБА_1, за власні кошти виготовив усю документацію для виділення вказаної земельної ділянки; Мостиська міська рада не претендує на витребувану земельну ділянки, яка вже не є вільною. Позбавлення права власності ОСОБА_1, на виділену земельну ділянку та витребування її, по суті позбавляє його права власності.

Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову прокурора про визнання протиправними та скасування вищевказаних рішень сесії Мостиської міської ради, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_1 та зобов`язання його повернути земельну ділянку, слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81,141,258,259,264, 265, 268 ЦПК України,суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до Мостиської міської ради Львівської області та ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2 та Державний реєстратор з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Мостиської міської ради Львівської області - ОСОБА_3, про визнання протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б.Білоус