Постанова

від 22.08.2018 по справі 693/829/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1398/18Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Бородійчука В.Г.

суддів Василенко Л.І., Фетісової Т.Л.

секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у судовому засіданні у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу іноземного підприємства Аграрпродукти Вільд-Україна на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 06 червня 2018 року (ухвалене 06 червня 2018 року в приміщенні Жашківського районного суду Черкаської області під головуванням судді Коцюбинської Ю.Д.) у справі за позовом ОСОБА_3 до іноземного підприємства Аграрпродукти Вільд-Україна про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

Вивчивши матеріали справи, Апеляційний суд Черкаської області, -

в с т а н о в и в :

05 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ІП Аграрпродукти Вільд-Україна про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що він є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 2,8314 га, кадастровий номер 7120982800:02:001:0357, яка знаходиться в адміністративних межах Конельської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

19 квітня 2007 року між ним та ІП Аграрпродукти Вільд-Україна був укладений договір оренди належної йому земельної ділянки. Термін дії Договору встановлено до 01 січня 2020 року.

Позивач зазначив, що у липні 2017 року йому стало відомо про існування додаткової угоди від 09 березня 2015 року до Договору, право оренди за якою зареєстроване на термін до 10 березня 2028 року. Однак, він особисто ніколи не підписував з відповідачем додаткової угоди про збільшення терміну дії Договору, як ніколи і не домовлявся з відповідачем про продовження терміну дії Договору до 10 березня 2028 року. Також, він ніколи і нікого не уповноважував на укладення від його імені будь-яких правочинів щодо належної йому земельної ділянки.

Протягом попередніх років позивач отримував орендну плату за користування земельною ділянкою згідно з Договором, будучи переконаним про існування Договору без будь-яких змін до нього відносно терміну дії права оренди землі.

У зв'язку з тим, що від його імені та поза його волею невідомою особою було укладено додаткову угоду до Договору та зареєстровано право оренди землі на термін до 10 березня 2028 року, він позбавлений можливості реалізувати свої повноваження власника земельної ділянки щодо розпорядження нею на власний розсуд, тому звертається з даним позовом до суду.

Просив визнати недійсною укладену від його імені невстановленою особою додаткову угоду від 09 березня 2015 року до договору оренди від 19 квітня 2007 року земельної ділянки площею 2,8314 га, кадастровий номер 7120982800:02:001:0357, яка знаходиться в адміністративних межах Ковельської сільської ради Жашківського району Черкаської області та стягнути з відповідача судові витрати, понесені ним у зв'язку з подачею позову до суду.

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 06 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсною укладену від імені ОСОБА_3 невстановленою особою додаткову угоду від 09 березня 2015 року до договору оренди землі від 19 квітня 2007 року земельної ділянки площею 2,8314 га, кадастровий номер 7120982800:02:001:357, яка знаходиться в адміністративних межах Ковельської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Стягнуто з ІП Аграрпродукти Вільд-Україна на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, а саме 640 грн. сплаченого судового збору та витрати за проведення експертизи у розмірі 4 464 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що відповідно до висновку експертів № 1337/17-23, 157/18-23 від 22 лютого 2018 року за результатами проведеної комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи, підпис на оригіналі додаткової угоди від 09 березня 2015 року виконаний не особисто ОСОБА_3, а іншою особою від імені ОСОБА_3 без наслідування його особистого підпису (почерку).

Таким чином, районний суд дійшов висновку про відсутність волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди, тому позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ІП Агарарпродукти Вільд-Україна оскаржило його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги особа, що її подала вказала, що додаткова угода від 09 березня 2015 року до договору оренди землі від 19 квітня 2007 року була підписана покійним батьком позивача ОСОБА_4 на підставі усного розпорядження (уповноваження) власника земельної ділянки ОСОБА_3 Даний факт підтверджується показами обліковця підприємства. Протягом березня 2015 року велика кількість орендодавців-власників земельних ділянок (паїв), що знаходяться в адмінмежах Конельської сільської ради Жашківського району Черкаської області підписували такі ж додаткові угоди про продовження терміну дії договорів оренди землі.

Згідно відомостей Розрахунки по паям с. Конела 2015 року при однаковому розмірі земельного паю, особи, що не підписали додаткові угоди отримали орендну плату в значно меншому розмірі в порівнянні з особами, що їх підписали, в тому числі і позивач (за усним дорученням якого підписав угоду його батько).

Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знав про додаткову угоду та узгодив її підписання, оскільки протягом 2015-2017 років отримував орендну плату в підвищеному розмірі, що підтверджується його особистим підписом у відповідних розрахункових відомостях.

За вищевказаних підстав, ІП Аграрпродукти Вільд-Україна вважає, що рішення суду є незаконне та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У відзиві, що надійшов на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 останній вказав, що рішення суду є законним і обгрунтованим, тому підстав для його зміни чи скасування немає. Крім того, вказав, що ІП Аграрпродукти Вільд-Україна разом з апеляційною скаргою подало докази, які не були подані суду першої інстанції всупереч положенням ч. 4 та ч. 8 ст. 83, ч. 3 ст. 367 ЦПК України та не навів доказів неможливості подачі таких доказів до місцевого суду.

Також, вказав, що копія заяви ОСОБА_5 не може бути визнана належним і допустимим доказом в розумінні ст.ст. 77-78 ЦПК України, адже показання свідка можуть вважатись доказом лише у випадку, коли вони надані безпосередньо в судовому засіданні під час допиту (ст. 90 ЦПК України). Крім того, ОСОБА_5 являється працівником ІП Аграрпродукти Вільд-Україна і її покази не можуть бути визнані як беззаперечні й такі, що можуть бути покладені в основу судового рішення.

Щодо отримання орендної плати, ОСОБА_3 зазначив, що її отримання відбулось в межах дії основного договору і дана обставина не може свідчити про погодження з умовами укладеного раніше договору і не створює для цього правових підстав.

Суд правильно взяв до уваги висновок експертизи та задовольнив його позовні вимоги.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до залишення без задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 являється власником земельної ділянки площею 2,8314 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Конельської сільської ради Жашківського р-ну Черкаської обл., відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 183771 від 30 вересня 2004 року.

19 квітня 2007 року між позивачем та ІП Аграрпродукти Вільд Україна укладено договір оренди землі (а.с. 6-7). Предметом договору є строкове платне користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в с. Конела Жашківського району Черкаської області.

Згідно предмету договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,8314 га, в тому числі рілля 2,8314 га. Нормативна грошова на оцінка становить 14 213 грн. Договір укладено на 15 років до 01 січня 2020 року.

Договір зареєстрований у Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії центру ДЗК, про у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 квітня 2007 року за № 040778200213.

Додатковою угодою до договору оренди землі від 09 березня 2015 року, укладеною між позивачем та відповідачем внесено зміни до п. 8 договору оренди землі та викладено його в слідкуючій редакції 8. Договір укладено на термін до 10 березня 2028 року з урахуванням ротації культур . Пункт 15 договору доповнено реченням наступного змісту: Право оренди земельної ділянки не може передаватися у заставу або вноситись до статутного фонду юридичних осіб .

Відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Згідно ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1ст.638ЦК України). Істотні умови договору оренди визначені в ст.15Закону України Про оренду землі із а згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 статті); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 статті); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 статті); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 статті).

В порядку ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу(ч. 1 статті); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що не підписував вищевказану додаткову угоду до договору оренди від 09 березня 2015 року, також, зазначив, що нікого не уповноважував на укладення від його імені будь-яких правочинів щодо належної йому земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовя'зків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається з висновку експертів № 1337/17-23, 157/18-23 від 22 лютого 2018 року за результатами проведення комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи, підпис на оригіналі додаткової угоди від 09 березня 2015 року виконаний не особисто ОСОБА_3, а іншою особою від імені ОСОБА_3 без наслідування його особистого підпису (почерку). Підпис на оригіналі договору оренди від 19 квітня 2007 року земельної ділянки площею 2,8314 га виконаний особисто ОСОБА_3 (а.с. 47-53).

Даний доказ, який оцінено судом в сукупності з іншими доказами підтверджує ту обставину, що при укладенні спірної додаткової угоди до договору оренди землі у ОСОБА_3 було відсутнє волевиявлення на її вчинення і таке укладення не відповідало його внутрішній волі.

Більше того, в апеляційній скарзі ІП Аграрпродукти Вільд-Україна саме ствердило факт підписання додаткової угоди не відповідачем, а його покійним батьком. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що такий підпис був поставлений на підставі усного розпорядження власника земельної ділянки. Однак, суд апеляційної інстанції не може визнати таку обставину як обгрунтовану, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок та процедуру оформлення довіреностей на укладення договорів оренди земельних ділянок чи додаткових договорів до основних.

Усне розпорядження особи на представництво від його імені та підписання додаткової угоди до договору оренди землі, яке ніяким чином не оформлено та не засвідчено не передбачено Законом.

Крім цього, суд бере до уваги заперечення позивача щодо здійснення будь-яких дій відносно підписання додаткової угоди.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно отримання позивачем орендної плати за 2015-2017 роки у підвищеному розмірі, яка виплачувалася тим фізичним особам, які підписали додаткову угоду до договору оренди землі, а значить даний факт свідчить про прийняття умов додаткової угоди позивачем, колегія суддів вважає їх також необґрунтованими, оскільки отримання орендної плати здійснювалося в рамках дії основного договору і ніяким чином не впливало на волевиявлення ОСОБА_3 щодо укладення оспрюваної додаткової угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України зазначають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позивачем доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх позовних вимог.

Рішення суду в частині стягнення судових витрат відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України і підстав для його зміни чи скасування в цій частині колегія суддів також не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що районним судом повно та всебічно досліджено матеріали справи та всі надані сторонами докази в їх сукупності та ухвалено рішення з дотриманням норм чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу іноземного підприємства Аграрпродукти Вільд-Україна залишити без задоволення.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 06 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до іноземного підприємства Аграрпродукти Вільд-Україна про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий -

Судді -

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2018 року.