Рішення

від 19.09.2013 по справі 753/13040/13-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13040/13-ц

провадження № 2/753/6095/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ГОНДЮК Р.П.

сторін:

позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ " СТРАХОВА КОМПАНІЯ " ЛАФОРТ " про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , суд-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, згідно якого просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" страхове відшкодування в сумі 28 425, 74 гривні, моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 гривень, суму судового збору в розмірі 484, 26 гривень.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.05.2013 року по вул. Старобориспільській у м. Києві, на автодорозі Київ-Харків, сталася дорожньо - транспортна пригода. Учасниками даної ДТП були: вона, яка керувала автомобілем «Ніссан» , д/н НОМЕР_1 та водій ОСОБА_3, який керував автомобілем «Хюндай» , д/н НОМЕР_2, у зв'язку з чим водій ОСОБА_3 заподіяв матеріальні збитки автомобілю "Ніссан".

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.05.2013 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні вказаної ДТП.

Цивільна відповідальність водія ОСОБА_3 на момент дорожньо - транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт", що підтверджується полісом АВ/8587035 від 16.09.2012 року, на підставі чого вона звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" з заявою про настання страхової події.

На її прохання про проведення оцінки вартості матеріального збитку, нанесеного її автомобілю, ПрАТ "СК "Лафорт", як страховик винної особи, ніяк не відреагував, у зв'язку з чим, вона була змушена самостійно шукати фахівця для встановлення вартості матеріального збитку, який було нанесено ОСОБА_3

Вартість матеріального збитку, згідно з висновком звіту № 3340/05/13 від 14.05.2013 року становить 27 969, 74 гривень, вартість витрат пов'язаних із складанням звіту становить 456, 00 гривень.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 підтримала вимоги та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги № 18/09-1 від 18.09.2013 року, заперечив проти задоволення позову та просив у їх задоволенні відмовити.

Відповідач ПрАТ "Лафорт" в судове засідання не направили свого представника, про день та час повідомлені у відповідності до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, пояснення відповідача ОСОБА_3, його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Обов'язковий страховий ліміт - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхування.

Згідно вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 04 травня 2013 року сталася ДТП, в результаті якої автомобілю позивача «Ніссан» , д/н НОМЕР_1 було завдано шкоду.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 28).

Відповідно до ст. 61 ч. 4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди було також пошкоджено автомобіль відповідача - «Хюндай» , д/н НОМЕР_2.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" на підставі полісу № АВ/8587035, відповідно до якого страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого складає 50 000 грн. без встановлення франшизи (а.с. 29).

З матеріалів справи вбачається, що ліміт відповідальності ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" складає 50 000 грн.

Таким чином, ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" повністю покриває вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля згідно Звіту ТОВ "Сател Груп" № 3340/05/13 про оцінку автомобіля «Ніссан Мікра» , д/н НОМЕР_1 від 14 травня 2013 року де розмір заподіяної матеріальної шкоди складає суму у розмірі 27 969 74 гривень (а.с. 7-12), яку суд має брати за основу.

Оскільки заподіяні автомобілю позивача матеріальні збитки не перевищують розміру ліміту відповідальності, встановленого договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому відшкодування шкоди несе повністю ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт".

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка звернулася до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" з заявою про настання події, однак страхова компанія ніяким чином не відреагувала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2 ст. 18 Закону України "Про страхування", факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, о визначається страховиком.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи зазначене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт", будучи страховиком ОСОБА_3, особи винної у ДТП, зобов'язана у зв'язку із страховим випадком здійснити позивачу - ОСОБА_2 виплату страхового відшкодування у розмірі витрат відновлювального ремонту транспортного засобу, яка становить 27 969, 74 гривень.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. 23 ч.1, 2 ЦК України,особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру

діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно положень п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Виходячи з вищенаведеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, а тому з урахуванням перенесених моральних страждань, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в сумі 800, 00 гривень.

Також підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача і витрати в сумі 456 ,00 грн., пов'язані з оцінкою вартості авто товарознавчого дослідження, оскільки такі витрати були понесені позивачем у зв'язку з винними діями відповідача, що призвели до пошкодження належного йому автомобіля та необхідністю визначення розміру матеріального збитку.

Відповідно до вимог ч. ст. 88 ЦПК України , якщо позов задоволений частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог. Отже з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути 204 грн. 56 коп. судового збору, а з відповідача ПрАТ "Страхова компанія "Лафорт" 279 грн. 70 коп., крім того недоплачений судовий збір у розмірі 24 грн. 84 коп. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 36, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування", ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ " СТРАХОВА КОМПАНІЯ " ЛАФОРТ " про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селище Дослідницьке, Васильківського району, Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, проживає у АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, проживаючої за адресою: 08325, АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 800 гривень, витрати за послуги експерта у розмірі 456 гривень та судовий збір у розмірі 204 грн. 56 коп., а всього 1 460 ( одна тисяча чотириста шістьдесят ) гривень 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець селище Дослідницьке, Васильківського району, Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, проживає у АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 24 ( двадцять чотири) гривні 84 коп .на р/р 31218206700003 УДКCУ у Дарницькому районі, код ЄДРПОУ 38021179, на р/р 31218206700003 ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації бюджету 22030001, призначення платежу 22030001;050; "судовий збір", Дарницький районний суд код ЄДРПОУ 02896704 за відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ПрАТ " СТРАХОВА КОМПАНІЯ " ЛАФОРТ " , 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, ідентифікаційний код юридичної особи 25005889 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7, проживаючої за адресою: 08325, АДРЕСА_1 страхове відшкодування у розмірі 27 969 грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 279 грн. 70 коп., а всього 28 249 ( двадцять вісім тисяч двісті сорок дев"ять) гривень 44 коп., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2013 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК