Рішення

від 07.08.2018 по справі 756/8403/17

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

07.08.2018 Справа № 756/8403/17

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 756/8403/17

Провадження №2/756/1220/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

07 серпня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді О.В. Диби

за участю секретаря В.В.Мозгового

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Аріс-Інвнест про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказує, що 10.08.2015 року приступив до виконання трудових обов'язків на посаді головного інженера ПП АрісІнвест . У червні 2016 року він написав заяву про звільнення за власним бажанням з підстав систематичної невиплати заробітної плати. Наказом №10 від 08.07.2016 року позивача було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач вказує, що директор ПП Аріс-Інвест неодноразово повідомляла про затримку у виплаті заробітної плати з незалежних від неї причин. Проте, після отримання трудової книжки ОСОБА_1 стало відомо, що його було прийнято на посаду наказом від 21.12.2015 року, тобто майже 4 місяці він працював без належного оформлення. У наданні довідки про проведення розрахунку з позивачем при звільненні було відмовлено, разом з тим директором ПП Аріс-Інвест складено акт про заборгованість про виплаті заробітної плати, відповідно до якого така заборгованість становить 52 000,00 грн.

Відповідач відмовляється виплатити позивачу заборгованість по заробітній платі, посилаючись на те, що позивач наніс підприємству збитки. ОСОБА_1 за час роботи на підприємстві не було відомо, що його діяльність завдала збитків та яких саме, натомість він виконував свої обов'язки сумлінно, нарікань та претензій з боку керівництва на його роботу не було.

Позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 10 000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 52 000,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

В судове засідання представник позивача, позивач не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у 2015 році ОСОБА_1 приступив до виконання трудових обов'язків на посаді головного інженера ПП АрісІнвест .

Із записів, наявних у трудовій книжці позивача убачається, що ОСОБА_1 наказом №25/-12 від 21.12.2015 року прийнято на посаду головного інженера.

Наказом №10 від 08.07.2016 року позивача звільнено з посади за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с. 7).

Відповідно до Акту про заборгованість про виплаті заробітної плати, складеного директором ПП Аріс-Інвест ОСОБА_2 заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 у період з серпня 2015 року по червень 2016 року становить 52 000,00 грн. Акт складений для реструктуризації боргу та його погашення до 15.08.2016 року (а.с. 8).

27.04.2017 року позивач звернувся із заявою до директора ПП Аріс-Інвест ОСОБА_2 про виплату йому заробітної плати (а.с. 9).

Листом-відповіддю ПП Аріс-Інвест від 10.05.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті з підстав того, що за результатами виробничої діяльності підприємства, яка контролювалася позивачем, замовниками було виставлено претензію за неякісно виконані будівельні роботи. Відповідач усував недоліки за власний кошт, вартість робіт значно перевищила суму заборгованості перед позивачем (а.с. 11).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України за Формою ОК-5 ОСОБА_1 у період з грудня 2015 року по липень 2016 року нараховано заробітну плату у розмірі 9 273,29 грн. (а.с. 97).

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 21 Закону України Про оплату праці визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

За приписами ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість по заробітній платі становить 52 000,00 грн. Відповідач підтверджує наявність заборгованості, однак не проводить виплат, що суттєво порушує права та законні інтереси позивача. Враховуючи наведене, суд вважає, що позов у частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 52 000,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

За нормами ст. 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ПП Аріс-Інвест моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів щодо підтвердження даної позовної вимоги.

Наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 47, 116, 117, 237-1 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Аріс-Інвнест про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково;

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвнест (м. Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, оф. 409, код ЄДРПОУ 33345578) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) грн. 00 коп.;

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити;

Стягнути з Приватного підприємства Аріс-Інвнест (м. Київ, вул. Амвросія Бучми, 5, оф. 409, код ЄДРПОУ 33345578) на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В.Диба