Рішення

від 22.08.2018 по справі 200/22688/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57

тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email - inbox@bs.dp.court.gov.ua

Справа №200/22688/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі судового засідання - Агашаріфовій В.А.

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Мост Сервіс (ЄДРПОУ 36440972, 49000, м.Дніпро, вул.Глінки, 2) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2017 року до суду надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Мост Сервіс (ЄДРПОУ 36440972, 49000, м.Дніпро, вул.Глінки, 2) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

10.01.2018 року до суду повернулась відповідь з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Дніпропетровській області щодо місця реєстрації відповідача.

18.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

В своєму позові, позивач посилається на те, що відповідач є власником квартир АДРЕСА_1 та споживав послуги, які надавались ОСББ Мост Сервіс . Так, між сторонами укладено договір про відшкодування витрат на утримання будинку та станом на 07.12.2017 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 104 468,36 грн. , оскільки відповідач жодного разу не здійснив оплати по витратам на утримання будинку і прибудинкової території. Так, по АДРЕСА_1 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 57 464,86 грн., а по кв.169 - 47 003,50 грн. Окрім цього, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано на суму заборгованості 3% річних за період з 09.10.2015 року по 07.12.2017 року, що склали 6 791,87 грн. та інфляційні втрати за той же період в розмірі 28 264,19 грн.

26.02.2018 року відповідач отримав позов та ухвалу про відкриття провадження, однак правом на подання відзиву не скористався.

Згідно статті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради №26/28 від 14.11.2012 року балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 визначено ОСББ Мост Сервіс .

Статтею 4 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , встановлено мету об'єднання співвласників, а саме - об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та п. 4.2 Статуту ОСББ, вищим органом управління об'єднання є загальні збори.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Відповідно до п.2.3 Статуту ОСББ, до виключної компетенції загальних зборів належить встановлення розміру платежів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.17 Закону, Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Протоколом №001/15 від 15.04.2015 року загальних зборів ОСББ Мост Сервіс затверджено розмір членських внесків для житлових приміщень, які не здаються в оренду, який склав 14,37 грн. за 1 кв.м.

Протоколом №001/16 від 21.04.2016 року загальних зборів ОСББ Мост Сервіс затверджено розмір членських внесків для житлових приміщень, які не здаються в оренду, який склав 14,37 грн. за 1 кв.м.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.10.2015 року ОСОБА_2 набув у власність квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 124,2 кв.м., житловою площею 100,7 кв.м.

На підставі договору купівлі-продажу квартири від 09.10.2015 року ОСОБА_2 набув у власність квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 152,2 кв.м., житловою площею 132,8 кв.м.

15.10.2015 року між сторонами укладено договір про відшкодування витрат ОСББ Мост-сервіс , предметом якого є здійснення ОСББ Мост Сервіс технічного обслуговування та експлуатації загально будинкових інженерних мереж, забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану житлового будинку, розташованого за адаресою: АДРЕСА_1, сприяння використанню власного майна мешканців будинку, управління, утримання і використання місць загального користування, неподільного та загального майна будинку, перерахування постачальникам житлово-комунальних послуг спожитих власниками приміщень, а власник приміщень приймає участь у витратах ОСББ на обслуговування, експлуатацію та управлінням житловим будинком, пропорційно займаної площі приміщень. Пунктом 3.2 вказаного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання з своєчасного відшкодування ОСББ витрат на обслуговування, експлуатацію та управління житловим будинком пропорційно займаній площі.

Відповідно довідки позивача від 19.12.2017 року, за період з 09.10.2015 року по 07.12.2017 року за відповідачем по квартирі АДРЕСА_3 утворилась заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат на будинок, яка склала 47 003,50 грн.

Відповідно довідки позивача від 19.12.2017 року, за період з 09.10.2015 року по 07.12.2017 року за відповідачем по квартирі АДРЕСА_1 утворилась заборгованість зі сплати експлуатаційних витрат на будинок, яка склала 57 464,86 грн.

Відповідачем правильність нарахування заборгованості за експлуатаційними витратами не оспорена та не спростована.

Місячний розмір плати по обом квартирам становить 1884,75 грн. + 2 287,11 грн. = 4171,86 грн.

Розрахунковий період оплати витрат по обслуговуванню, експлуатації та управлінню житловим будинком за договором від 15.10.2015 року - один календарний місяць, строк внесення платежу - не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних витрат та 3% річних суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Статтею 549 цього Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.

Водночас формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями.

Слід враховувати, що, попри подібність правової природи ч. 3 ст. 549 ЦК (щодо сплати пені) та ст. 625 цього Кодексу (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.

Таким чином, до вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних спеціальна позовна давність в один рік, встановлена п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), не застосовується.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати внесків, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за користування майном.

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

В той же час, аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК).

Вимоги про стягнення грошових коштів передбачених ст. 625 ЦК України не є додатковими вимогами, в розумінні ст. 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу строку позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення строку позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат.

Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Крім того, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

З розрахунків заборгованості, наданих стороною позивача, не вбачається яким саме чином було розраховано інфляційні втрати та 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційної складової та 3% річних за період прострочення сплати заборгованості задоволенню не підлягають, оскільки суду не було надано достатніх та належних доказів на підтвердження правильності розрахунків вказаних сум.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Мост Сервіс (ЄДРПОУ 36440972, 49000, м.Дніпро, вул.Глінки, 2) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Мост Сервіс (ЄДРПОУ 36440972, 49000, м.Дніпро, вул.Глінки, 2) заборгованість по членським внескам на управління та утримання квартири АДРЕСА_3 за період з 09.10.2015 року по 07.12.2017 року в розмірі 47 003,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Мост Сервіс (ЄДРПОУ 36440972, 49000, м.Дніпро, вул.Глінки, 2) заборгованість по членським внескам на управління та утримання квартири АДРЕСА_1 за період з 09.10.2015 року по 07.12.2017 року в розмірі 57 464,86 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Мост Сервіс (ЄДРПОУ 36440972, 49000, м.Дніпро, вул.Глінки, 2) на відшкодування судових витрат 1567,03 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Шевцова