Рішення

від 17.08.2018 по справі 907/371/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2018 м. Ужгород Справа № 907/371/18

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали справи №907/371/18

За участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

за позовом фізичної особи-підприємця Пацкан Оксани Василівни, с.Золотарьово, Хустський район

до відповідача Золотарівської сільської ради Хустського району, с.Золотарьово, Хустський район

за участі третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на

стороні відповідача Виноградівська універсальна товарна біржа, м.Виноградів

про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0571 га., у відповідності до ст.ст. 316,317,392 ЦК України, ст. 144,147 ГК України

Представники:

від позивача - Пацкан О.В., фізична особа підприємець; Фарковець М.І., адвокат (ордер серія ЗР № 10030 від 22.06.18, посвідчення НОМЕР_1 від 27.02.2009р.);

від відповідача - Довганич М.В. - сільський голова (рішення № 1 від 10.11.2015р.).

від третьої особи - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: визнання права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення у с.Золотарьово, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий 2125383200:01:001:0025, у відповідності до ст.ст. 316,317,392 ЦК України, ст. 144,147 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2018 року відкрито провадження у справі №907/371/18 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Виноградівську універсальну товарну біржу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання по розгляду справи по суті.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що не має можливості оформити право власності на придбаний об'єкт нерухомого майна належним чином, що позбавляє позивача можливості реалізувати свої права щодо розпорядження майном, у зв'язку із чим виникла потреба у зверненні позивача до суду із відповідним позовом та захистом своїх прав. Вказує, що 05 січня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного з прилюдного аукціону, проведеного Виноградівською універсальною товарною біржою 28 грудня 2017 року. Після укладення вищевказаного договору, позивач як покупець повністю сплатив відповідачу (продавцю за договором) всю суму вартості нерухомого майна і подав документи на державну реєстрацію права власності на придбаний об'єкт нерухомості. Однак, позивач доводить, що у державній реєстрації права власності на придбаний об'єкт нерухомості мені було відмовлено згідно рішення про відмову № 40227893 від 21.03.2018 р., яке обґрунтовано тим, що подані для проведення державної реєстрації прав документи на відповідають вимогам ст. 657 ЦК України та закону України "Про товарну біржу", а саме: поданий договір купівлі-продажу не може прийматись як правовстановлюючий документ оскільки згідно ст. 657 ЦК України договорі купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі продажу майна, що перебуває в податковій заставі, а відповідно до ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь - які вживані товари , включаючи транспортні засоби та капітальні активи.

Позивач, з посиланням на положення ст.41 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ст.ст. 181, 182, 316-317, 319, 321, 392 Цивільного кодексу України, норми ст.ст. 20, 133, 144, 147 ГК України вважає, що його порушене право підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно, у державній реєстрації якого йому було відмовлено.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 01.06.2018 року у поданому 25.06.2018 р., відзиві на позов підтвердив обставини, викладені в позовній заяві щодо укладення договору з позивачем, повної оплати позивачем суми коштів за договором, а також вказав, що право власності на нерухоме майно у позивача виникло законно. Вказує, що частиною 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, в якій, як відомо відповідачу, позивачу відмовлено. У зв'язку з чим, керуючись ст. 165 ГПК України відповідачем позовні вимоги про визнання права власності позивача на нерухоме майно, а саме на нежитловий будинок колишньої адміністративної будівлі Золотарівської сільської ради у селі Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області, що розташовано на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий № 2125383200:01:001:0025 визнано у повному обсязі.

Третя особа участь уповноваженого представника у судове засідання на виконання вимог ухвали суду від 30.07.18 та 10.08.18, однак 17.08.18, у відповідності до ст.168 168 Господарського процесуального кодексу України подала письмові пояснення (відзив) щодо позову та відзиву, в яких пояснила наступне: Виноградівська універсальна товарна біржа згідно договору з відповідачем надавала послуги з організації аукціону, про що належним чином наперед на сайті Виноградівської універсальної товарної біржі було розміщено повідомлення про проведення торгів; згідно вищевказаного повідомлення на сайті біржі, того самого дня 28 грудня 2017 року о 10.00 годині Київського часу було проведено аукціон з купівлі-продажу вищевказаного об'єкта нерухомості, про що складено відповідний протокол торгів. Третьою особою також підтверджено факт укладення 05 січня 2018 року між ФОП Пацкан Оксаною Василівною і Золотарівською сільською радою Хустського району договору купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного на прилюдного аукціону, проведеного Виноградівською універсальною товарною біржою 28 грудня 2017 року, а також оплату всієї вартості нерухомого майна і подачу позивачем документів на державну реєстрацію права власності, в якій позивачу було відмовлено.

Третя особа, у вказаному відзиві з рішенням реєстратора Виноградівська універсальна товарна біржа не погоджується, а позов позивача вважає у повному обсязі обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав: продане на прилюдних торгах нерухоме майно не є предметом застави чи будь-якої іншої форми заборони відчуження, так само як воно і не є предметом жодного судового спору, а отже сторони по договору мали повне право його продавати через прилюдні торги на товарній біржі без державної виконавчої служби; Виноградівська універсальна товарна біржа згідно договору з Золотарівською сільською радою надавала послуги з організації аукціону, тобто організації прилюдних торгів на продаж нерухомого майна на замовлення юридичної особи, яка не є членом біржі, тобто не здійснювалась купівлю-продаж великої партії біржового товару членами біржі, що є зовсім іншим правочином; біржа має повне право надавати послуги з організації аукціону, а нормами ГК України, ЦК України, Законі України Про товарну біржу не заборонено товарним біржам організовувати аукціон; назва договору вказує на те, що були прилюдні торги з продажу нерухомого майна, а не біржові з продажу партії товару; нерухоме майно продавалося без земельної ділянки під ним по тій причині, щоб крім цього, залучити до місцевого бюджету села ще додаткові кошти внаслідок продажу землі, з наступною сплатою земельного податку, як вирішила сесія сільської ради; з юридичної точки зору, будь-яке порушення, повинно містити склад правопорушення, - об'єкт, суб'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення; відповідачем отримано 815000,00 гривень за проданий об'єкт і у випадку подальшої дії незаконної відмови у реєстрації права власності, ці гроші підлягають поверненню покупцю, внаслідок чого, що завдасть прямі збитки місцевому бюджету, в тому числі і державі щодо неотримання податків та зборів, пов'язаними з утриманням нерухомого майна; якщо не буде зареєстроване право власності на нерухоме майно, не можливо буде передати земельну ділянку під цим майном, тому місцевий бюджет Золотарівської сільради замість не зможе отримати прибуток; крім прямих збитків у разі відмови у державній реєстрації для місцевого і державного бюджетів настануть ще і збитки у майбутньому, а саме - додаткові витрати з проведення нових торгів, тощо. У зв'язку з чим, просить суд позовні вимоги позивача задоволити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.08.2018 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

28 грудня 2017 року о 10.07 год. Виноградівською універсальною товарною біржою було проведено аукціон з купівлі-продажу нерухомого майна, про що складено відповідний протокол проведення торгів з купівлі-продажу нерухомого майна на Виноградівській універсальній товарній біржі від 28.12.2017 року.

Предметом торгів був об'єкт нерухомості, власником якого станом на момент проведення торгів був відповідач, а саме: нежитловий будинок колишньої адміністративної будівлі Золотарівської сільської ради у селі Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області, що розташовано на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий № 2125383200:01:001:0025.

Рішенням 17 сесії 7-го скликання Золотарівської сільської ради Хустського району Закарпатської області №1 від 06.06.2017 року надано дозвіл на продаж адмінбудинку старої сільської ради через аукціон.

Заявки на участь у торгах було подано трьома особами, в тому числі позивачем.

За результатами прилюдних торгів переможцем визначено фізичну особу-підприємця Слава Василя Михайловича, яким запропоновано найвищу ціну за представлений на продаж об'єкт нерухомості - 815000,00 грн., позивачем запропоновано ціну - 810000,00 грн.

Однак, 30.12.2017 року фізичною особою-підприємцем Слава Василем Михайловичем подано заяву до Виноградівської універсальної товарної біржі щодо відмови від подальшого укладення договору, відсутність згоди на сплату коштів за придбаний об'єкт нерухомості.

У зв'язку з наведеним, 05 січня 2018 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного на прилюдного аукціону, проведеного Виноградівською універсальною товарною біржою 28 грудня 2017 року (далі - договір), згідно п.п.1.1 якого відповідач (продавець за договором) передає, а позивач (покупець за договором) приймає у власність і оплачує за нежитловий будинок колишньої адміністративної будівлі Золотарівської сільської ради у селі Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області. Земельна ділянка під вказаним об'єктом на дату укладення цього договору є власністю Золотарівської сільської ради і у об'єкт продажу не включена і передається в обслуговування покупцю (позивачу) після повної оплати вартості об'єкту у порядку, визначеному чинним законодавством(п.п.1.2 договору).

Кінцева ціна продажу, згідно п.2.1, п.3.1 договору, становить 810000,00 грн. повної оплати вартості об'єкта без ПДВ, яка повинна бути сплачена до 12.01.2018 року.

Згідно додаткової угоди від 12.01.2018 р. строк оплати продовжено до 22.02.2018 р.

Позивачем здійснено повну оплату вартості придбаного об'єкту нерухомості у визначений договором строк, що підтверджується випискою з рахунку відповідача від 15.01.2018 р., квитанціями ПАТ КБ Приватбанк від 21.12.2017 р.,10.01.2018 р,21.02.2018 р., 20.02.2018 р.

Позивач 16.03.2018 року подав державному реєстратору прав на нерухоме майно Чижмарь Сергію Івановичу заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення реєстрації права власності на нежитловий будинок колишньої адміністративної будівлі Золотарівської сільської ради у селі Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області з відповідними документами, в тому числі договором від 05.01.2018 р.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 21.03.2018 року №40227893 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості.

Підставою для відмови у державній реєстрації права власності позивача на об'єкт нерухомості, що є предметом договору від 05.01.2018 року є те, що подані для проведення державної реєстрації прав документи на відповідають вимогам ст. 657 ЦК України та закону України "Про товарну біржу", а саме: поданий договір купівлі-продажу не може прийматись як правовстановлюючий документ оскільки згідно ст. 657 ЦК України договорі купівлі продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі продажу майна, що перебуває в податковій заставі, а відповідно до ст. 15 ЗУ "Про товарну біржу" не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь - які вживані товари , включаючи транспортні засоби та капітальні активи.

Позивач звернувся за захистом свого порушеного права з даним позовом та просить суд визнати права власності на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення у с.Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий 2125383200:01:001:0025, у відповідності до ст.ст. 316,317,392 ЦК України, ст. 144,147 ГК України.

Проаналізувавши матеріали справи та подані сторонами докази, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на таке.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні Однак, позивач позбавлений можливості в повній мірі здійснити своє право власності щодо спірних об'єктів нерухомості та обмежений у своєму праві розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 ст. 181 ЦК України унормовано, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 cт. 182 ЦК України передбачено, що право власності та ніш і речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" в редакції від 22.03.2002 р. біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Подальше нотаріальне посвідчення її не вимагається. Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.

Натомість, чинним цивільним законодавством передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 36 Порядку державної реєстрації прав на (нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (далі за текстом - Порядок) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком, Відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку документом, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст.133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до статей 20, 144, 147 ГК України майнові права суб'єкта господарювання виникають, зокрема, внаслідок створення майна, ці права підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.

Відповідно до приписів ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованого Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Захист і охорона власності є однією з найголовніших функцій держави.

Принцип охорони власності закріплений в Україні конституційно. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності (ст. 13 Конституції України). Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

У відповідності до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд констатує, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання права власності на нерухоме майно, яке придбане згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного на прилюдного аукціону, проведеного Виноградівською універсальною товарною біржою від 05.01.2018 р., а саме: на нежитлове приміщення у с.Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий 2125383200:01:001:0025, і обраний спосіб захисту кореспондується зі способом захисту, визначеним у ст.376 Цивільного кодексу України, оскільки таке право не визнається державним реєстратором, яким відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно.

Таким чином, позивачем доведено та встановлено в ході розгляду справи, законність та підставність набуття права власності у відповідності до п.1, ч.2, ст.11 ЦК України, а також обставини, що перешкодили реалізації права власності, у зв'язку із чим виникла потреба у зверненні позивача до суду із відповідним позовом та захистом своїх прав.

Отже, позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

Відповідачем позовні вимоги визнано повністю і таке визнання, у відповідності до вимог п.1 ч.2. ст. 46 ГПК України, не суперечить інтересам будь-яких осіб, відтак приймається судом.

З огляду на вищенаведене, вимога позивача про визнання права власності на нерухоме майно, яке придбане згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного на прилюдного аукціону, проведеного Виноградівською універсальною товарною біржою від 05.01.2018 р., а саме на нежитлове приміщення у с.Золотарьово по вулиці Центральній, 55 Хустського району Закарпатської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий 2125383200:01:001:0025 підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, позов належить задоволити повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 42, 46, 73-79, 86, 202, 222, 237-240 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

позов задоволити повністю.

Визнати право власності фізичної особи-підприємця Пацкан Оксани Василівни, (АДРЕСА_1, ід.код.НОМЕР_2) на нерухоме майно, а саме: на нежитлове приміщення - будівлю адмінбудинку сільської ради за адресою: вул.Центральна,55, с.Золотарьово Хустського району Закарпатської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0571 га, кадастровий номер №2125383200:01:001:0025.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.08.18.

Суддя О.В. Васьковський