Ухвала

від 22.08.2018 по справі 908/1095/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/38/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.08.2018 Справа № 908/1095/16

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши матеріали подання Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника (керівника юридичної особи) без вилучення паспортного документа

за позовом: Запорізької міської ради, 69105 м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІНК-7" , 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 12-А

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: міське комунальне підприємство "ОСНОВАНІЄ", 69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 29-А

за участі: Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області

про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення заборгованості

без виклику учасників по даній справі

ВСТАНОВИВ:

21.08.18 до господарський суд Запорізької області надійшло подання за вих. від 03.08.18 № 52089137/16 (за підписом державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Мітіної Т.В., яке погоджено в.о. начальника Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Харченко О.Г.) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника (керівника юридичної особи) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 без вилучення паспортного документа (далі Подання…).

В обґрунтування Подання … державний виконавець Мітіна Т.В. зазначила, що 06.09.16 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52089137 з виконання наказу № 908/1095/16 виданого господарським судом Запорізької області 29.06.16 згідно з якою (постановою) боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано. Будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено. Виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилався виклик щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак керівник (засновник) ТОВ Лінк-7 ОСОБА_3 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.

Посилаючись на те, що рішення до теперішнього часу не виконане, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, державний виконавець просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника юридичної особи ТОВ Лінк-7 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього судовим наказом, виданим господарським судом Запорізької області 29.06.16 у справі № 908/1095/16 про стягнення з ТОВ Лінк-7 на користь Запорізької міської ради судового збору у розмірі 2 756 грн.

21.08.18 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Запорізької області від 21.08.18 № П-478/18, враховуючи закінчення 5-ти річного терміну повноважень судді-доповідача у справі № 908/1095/16 Сушко Л.М., зазначене вище подання передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення (ч. 1). Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею (ч. 2). Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч. 3). Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч. 4).

Верховий суд України у листі від 01.02.13 Верховного Суду України "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначив, що зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.

Враховуючи приписи ст. 337 ГПК України щодо необхідності негайного розгляду подання, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаного подання без участі державного виконавця.

Розглянувши матеріали подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон України боржника без вилучення паспорта громадянина України, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 09.06.16 у справі № 908/1095/16 позов задоволено. Вказаним рішенням суд вирішив:

- усунути перешкоди в користуванні Запорізькій міській раді нежитловим приміщенням першого поверху площею 85,8 кв.м., розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, б. 1 шляхом виселення ТОВ "ЛІНК-7",

- стягнути з ТОВ "ЛІНК-7" на користь Запорізької міської ради в дохід місцевого бюджету суму боргу з орендної плати в розмірі 34 646,23 грн.,

- стягнути з ТОВ "ЛІНК-7" на користь Запорізької міської ради 2 756 грн. судового збору.

29.06.16 місцевим господарським судом на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.16 у справі № 908/1095/16 видано відповідні накази.

Як вбачається з матеріалів, доданих до подання, 01.09.16 стягувач звернувся до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя із заявою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 29.06.16 у справі № 908/1095/16 про стягнення з ТОВ Лінк-7 на користь Запорізької міської ради судового збору у розмірі 2 756 грн.

06.09.16 державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову (ВП № 52089137) про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 908/1095/16, виданого 29.06.16 господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ Лінк-7 на користь Запорізької міської ради судового збору у розмірі 2 756 грн.

Як зазначено в поданні, під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно з інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яку сформовано 03.08.18 за № 133229621 Мітіною Т.В. (Вознесенівський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області) - майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.16 № 1404-VIII (із відповідними змінами, далі за текстом Закон № 1404-VIIІ), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, ін. законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIIІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону унормовано, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів

Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.94 № 3857-ХІІ (Закон від 21.01.94 № 3857-ХІІ) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно зі ст. 6 Закону від 21.01.94 № 3857-ХІІ, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, означає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи ін. свідомому не виконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 1.02.13 щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

З метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Лише самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У даному випадку, подані державним виконавцем Мітіною Т.В. матеріали не містять доказів факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.

Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані зобов'язання за судовим рішенням, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне, та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (лист Верховного Суду України від 01.01.17 "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIIІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в т.ч. конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та ін. приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від ін. осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та ін. цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, ін. фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом ), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або ін. особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі, якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, ін. осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у т.ч. на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-VIIІ).

Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону № 1404-VIIІ, у разі відсутності у боржника коштів та ін. цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Державним виконавцем Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області не надано суду належних та допустимих доказів вчинення боржником свідомих діянь, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення по цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Україною Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 № 475/97-ВР , кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Права, викладені в п. 1, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Статтею 313 ЦК України врегульовано, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у Цивільному кодексі України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Суд наголошує, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Крім того, державний виконавець не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон і відповідно має реальну можливість виїхати за межі України. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у Листі від 01.02.13 Верховного Суду України "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України".

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_3, про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон якої клопоче державний виконавець у своєму поданні, відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 03.08.18 року є засновником (учасником) ТОВ Лінк-7 .

Разом з тим, вбачається, що ст. 337 ГПК України передбачає можливість застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України тільки для фізичної особи, яка є боржником, і, відповідно, не передбачає можливості застосування господарським судом такого тимчасового обмеження для засновника (учасника) товариства боржника - юридичної особи.

У даному випадку, подання державного виконавця стосується застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не фізичної особи-боржника, а керівника юридичної особи - ТОВ Лінк-7 ОСОБА_3, яке (тимчасове обмеження) господарський суд не вправі застосовувати оскільки нормами процесуального кодексу, а саме ст. 337 ГПК України, не передбачено застосування господарським судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для засновника боржника - юридичної особи.

Крім того, в обґрунтуванні подання державний виконавець посилається на ст. 377-1 ЦПК України, в той час, як вимоги подання стосуються виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/1095/16 від 29.06.16 у справі, яка була розглянута в порядку господарського судочинства (у даному випадку ГПК України), а не ЦПК України.

Враховуючи викладене, господарським судом, через необґрунтованість, у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи - ТОВ Лінк-7 ОСОБА_3 відмовляється.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 337 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Мітіної Т.В. від 03.08.18 № 5208913716 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи ТОВ Лінк-7 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього судовим наказом виданим господарським судом Запорізької області 29.06.16 у справі № 908/1095/16 про стягнення з ТОВ Лінк-7 на користь Запорізької міської ради судового збору у розмірі 2 756 грн. без вилучення паспортного документа - відмовити.

Екземпляр ухвали надіслати сторонам у справі та до Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Ухвалу підписано - 23.08.2018.

Суддя В.Л. Корсун