Рішення

від 20.08.2018 по справі 910/6906/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2018Справа № 910/6906/18 за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт

про стягнення 94735,92 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт про стягнення 94735,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 128486,72 грн. за договором добровільного страхування наземного транспорту №bm33675а6к5 від 12.09.2016 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу Volkswagen , державний номер НОМЕР_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу ГАЗ , державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія Український страховий стандарт згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АК/1916778, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 94735,92 грн.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки у справі №910/6906/18 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, праву розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; подати суду докази надіслання (надання) її іншим учасникам справи, встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

18.06.2018 до відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач просить суд частково відмовити в позові, зокрема, щодо вирахування з суми страхового відшкодування ПДВ -20%, оскільки страхове відшкодування було сплачене безпосередньо страхувальнику, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позов підлягає задоволенню частково, у розмірі 78946,60 грн. Також відповідач просить суд покласти витрати по сплаті судового збору на позивача, оскільки останні документи для страхового відшкодування позивачем було надано відповідачу 22.03.2018, а тому станом на дату звернення до суду з позовом право позивача не було порушеним.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві, суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2016 між ПрАТ СК АХА Страхування та ТОВ Ведерстад було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено № bm33675a6k5 (Договір), предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси ТОВ Ведерстад , пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 2015 року випуску від страхових ризиків.

Згідно з постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.06.2017, 28.04.2017 о 09 год. 45 хв. по автошляху Енергодар-Василівка-Бердянськ на 175 км +250 м, сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 та автомобіля ГАЗ , державний номер НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_1

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, якого притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.06.2017.

До ПрАТ СК АХА Страхування звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Згідно зі Звітом про оцінку матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу №05/05/17, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 становить 95235,92 грн.

Відповідно до умов Договору позивач виплатив страхувальнику згідно зі Страховим актом № АХА2220006 від 27.07.2017 страхове відшкодування в розмірі 128486,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 355931 від 31.07.2017.

Судом встановлено, що відповідно до рахунку на оплату ТОВ Гранд Авто №КС00006698 від 14.05.2017, вартість послуг відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 складає 128486,72 грн. з ПДВ. Відповідно до актів виконаних робіт №КН00005783 від 30.06.2017 (на суму 20132,28 грн.) №КН00005828 від 30.06.2017 (на суму 13230,00 грн.), №СН00089489 від 30.06.2017 (на суму 1193,40 грн.), №КН00005769 від 31.05.2017 (на суму 93931,04 грн.), загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 складає 128486,72 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що 23.05.2017 ТОВ Ведерстад здійснило перерахування на рахунок ТОВ Гранд Авто (ідентифікаційний код 32349977) грошові кошти у розмірі 128486,72 грн. з призначенням платежу: за ремонт ТО автомобіля згідно з рахунком №КС00006698 від 14.05.2017, в т.ч. ПДВ.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 128486,72 грн. за договором добровільного страхування наземного транспорту №bm33675а6к5 від 12.09.2016 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу Volkswagen , державний номер НОМЕР_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу ГАЗ , державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія Український страховий стандарт згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АК/1916778, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 94735,92 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ , державний номер НОМЕР_3, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Volkswagen , державний номер НОМЕР_4, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля ГАЗ , державний номер НОМЕР_3 застрахована у ПрАТ СК Український страховий стандарт на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АК/1916778).

Вина водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ , державний номер НОМЕР_3, підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19.06.2017.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_4 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АК/1916778), а до ПрАТ СК АХА Страхування як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АК/1916778) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 грн., франшиза - 500,00 грн. Наведені відомості підтверджуються інформацією з бази даних МТСБУ. При цьому, відповідачем не надано суду копії полісу № АК/1916778.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи передбачений полісом № АК/1916778 ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 100000, 00 грн., франшизу у розмірі 500,00 грн., розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 128486,72 грн., то вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 94735,92 грн. підлягає задоволенню.

При цьому, щодо доводів відповідача, що відшкодуванню підлягає сума за вирахуванням ПДВ у розмірі 20% у зв'язку з ненаданням доказів оплати ремонту автомобіля та у зв'язку з виплатою страхового відшкодування безпосередньо застрахованій особі, суд зазначає, що матеріали справи містять акти виконаних робіт по відновлювальному ремонту автомобіля, виконані ТОВ Гранд Авто , та докази сплати вартості ремонту на користь вказаної особи.

Так, як встановлено судом, актів виконаних робіт №КН00005783 від 30.06.2017 (на суму 20132,28 грн.) №КН00005828 від 30.06.2017 (на суму 13230,00 грн.), №СН00089489 від 30.06.2017 (на суму 1193,40 грн.), №КН00005769 від 31.05.2017 (на суму 93931,04 грн.), загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 складає 128486,72 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом, 23.05.2017 ТОВ Ведерстад здійснило перерахування на рахунок ТОВ Гранд Авто (ідентифікаційний код 32349977) грошові кошти у розмірі 128486,72 грн. з призначенням платежу: за ремонт ТО автомобіля згідно з рахунком №КС00006698 від 14.05.2017, в т.ч. ПДВ.

Так, в рахунку №КС00006698 від 14.05.2017 на оплату ТОВ Гранд Авто зазначило, що підприємство є платником податку на прибуток на загальних умовах.

При цьому, судом встановлено, що 16.01.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування (сума вимоги 128486,72 грн.) щодо спірного страхового випадку. До вказаної заяви серед додатків зазначені, зокрема, наступні: копія актів виконаних робіт та платіжного доручення №964 (докази направленні долучені до позову).

За наведених обставин, суд доходить висновку, що відсутні підстави для зменшення суми страхового відшкодування на суму ПДВ, оскільки як відповідачеві, так і суду були надані докази у підтвердження фактичного виконання відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen , державний номер НОМЕР_2 юридичною особою-платником податку та докази оплати такого ремонту відповідачем з урахуванням ПДВ.

Також щодо доводів відповідача стосовно необхідності покладення судового збору на позивача через те, що станом на дату звернення до суду не пройшов встановлений законом строк для розгляду вимоги позивача, оскільки останні документи, необхідні для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування, були надані відповідачу 23.03.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Як встановлено судом, 16.01.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування (сума вимоги 128486,72 грн.) щодо спірного страхового випадку (заяву отримано 17.01.2018).

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Як вбачається з переліку додатків, вказаних у заяві про виплату страхового відшкодування, позивачем також було направлено відповідачу копії додаткових документів, необхідних для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у його здійсненні, в тому числі копії актів виконаних робіт та платіжного доручення №964.

При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів звернення до позивача за додатковими документами, як і доказів передання йому додаткових документів 23.03.2018, а тому відсутні підстави вважати, що строк розгляду заяви позивача для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) станом на дату подання позову не є таким, що настав.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20; ідентифікаційний код: 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код: 20474912) грошові кошти у розмірі 94735 (дев'яносто чотири тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева