Рішення

від 20.08.2018 по справі 922/1993/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1993/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкен", м. Харків

про стягнення 33600,04 грн.

Справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ТД ИРБИС" 19.07.2018 звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Олкен" коштів у розмірі 33600,04 грн. перерахованих відповідачу в якості передплати. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару у повному обсязі за договором купівлі-продажу укладеним у спрощений спосіб, шляхом виставлення позивачу рахунку-фактури № СФ-ПБ0054 від 19.12.2017 року. Згідно позовної заяви до стягнення заявлена сума заборгованості у розмірі 33600,04 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2018 позовну заяву ТОВ "ТД ИРБИС" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Клопотання від сторін, в порядку ч.5 ст.252 ГПК України, щодо проведення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61012, Харківська обл., місто Харків, пров. Лопанський, будинок 3.

Ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача була повернута до суду з довідкою пошти про повернення з посиланням на інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку , якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак суд визнає, що відповідач був належним чином повідомлений про факт відкриття провадження у даній справі, проте не скористався своїм правом на надання відзиву на позов.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.07.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.12.2017 товариством з обмеженою відповідальністю «Олкен» було виставлено рахунок-фактуру № СФ-ПБ0054 на оплату товару (паливна гранула "Біолюкс") на загальну суму 70400,09 грн., в т.ч. ПДВ 11733,35 грн., в графі одержувач (платник) якого зазначено ТОВ "ТД ИРБИС".

В свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС" здійснено оплату грошових коштів згідно рахунку-фактуру № СФ-ПБ0054 від 19.12.2017 на загальну суму 70400,09 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 18494 від 22.12.2017 р. (т. I, арк. с. 11).

09.02.2018 відповідачем на підставі видаткової накладної № РН-0000005 передано позивачу частину обумовленого товару (паливна гранула "Біолюкс") на загальну суму 36800,05 грн., в т.ч. 6133,34 ПДВ (т. I, арк. с. 12)

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань, а саме не поставив передплачений товар (паливна гранула "Біолюкс") на суму 33600,04 грн., обумовлений сторонами та вказаний у рахунку-фактурі № СФ-ПБ0054 від 19.12.2017 р. виставленому відповідачем, та за який отримано передплату у повному обсязі.

Доказів поставки товару на спірну суму або повернення вказаних коштів відповідачем суду не надано.

12.06.2018 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою (вих. № 3442/6) про здіснення в 7-денний строк поставки товару на суму 33600,04 грн., а у випадку неможливості здійснити поставку в 7-денний строк повернути передоплату за рахунком-фактури № СФ-ПБ0054 в сумі 33600,04 грн. (т. I, арк. с. 13-17).

Проте, відповідач вимогу, направлену на офіційну адресу останнього, не отримав під час доставки, відповіді на лист не надав, товар не поставив, грошові кошти в розмірі 33600,04 грн. не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку шляхом стягнення з відповідача попередньої оплати у розмір 33600,04 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних правил і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.

При цьому, позивачем доведено, що ним було перераховано відповідачу 100% попередньої оплати в розмірі 70400,09 грн. на підставі рахунку-фактуру № СФ-ПБ0054 від 19.12.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 18494 від 22.12.2017 р.

Таким чином у відповідача, внаслідок оплати ТОВ "ТД ИРБИС" товару на суму 70400,09 грн., виник кореспондуючий обов'язок поставити його.

Проте, відповідач в свою чергу не виконав своїх зобов'язань, а саме поставив товар не у повному обсязі, та не повернув позивачу сплачену попередню оплату в розмірі 33600,04 грн.

Приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів повернення попередньої оплати або доказів поставки товару не надав, - позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 33600,04 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олкен" (61012, Харківська обл., місто Харків, пров. Лопанський, будинок 3; ідент. код 40324991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ИРБИС"(61001, м. Харків, пров. Микитинський, 24; ідент. код 31559190) 33600,04 грн. основного боргу та 1762,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 20.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_1