Постанова

від 21.08.2018 по справі 904/1040/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018 року м. Дніпро Справа № 904/1040/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Чимбар Л.О., Кузнецова І.Л.

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, наказ № 1 від 02.06.2016 року, голова ОСББ;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 7/10-105 від 17.01.2018 року, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 р. (суддя Бондарєв Е.М., повний текст рішення складений 29.05.2018 року) по справі № 904/1040/18

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя 14А", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування рішення № 15/47 від 29.01.2014 в частині визнання об'єктом права комунальної власності, скасування зареєстрованого за реєстраційним номером 104405112101 права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 року у справі № 904/1040/18 (суддя Бондарєв Е.М., повний текст рішення складений 29.05.2018 року) задоволено позов повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Дніпропетровської міської ради №15/47 від 29.01.2014 "Про об'єкти права комунальної власності" в частині визначення об'єктом права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська нежитлового приміщення №75 загальною площею 149,6 кв.м у житловому будинку літ.А-6 за адресою вул. Гоголя, 14А у Дніпропетровську; скасовано запис про право власності Територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради в частині об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 104405112101, внесений 16.04.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що спірне приміщення відноситься до приміщень загального користування, а відтак є безумовною власністю багатоквартирного будинку № 14а по вул. Гоголя у м. Дніпро.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням, Дніпропетровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення господарським судом при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018р у справі №904/1040/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області є необґрунтованим, зазначаючи, що балансоутримувачем спірного нежитлового є КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, передача будинку на баланс ОСББ "Гоголя 14А" була здійснена за виключенням приміщення 75, загальною площею 149,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 14а. Крім того місцевим господарським судом як доказ на підтвердження позовних вимог було розглянуто лише звіт експерта (який не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок) та судом не було доведено жодних аргументів невідповідності оскаржуваного рішення міськради Конституції та чинному законодавству. До того ж спірне нежитлове приміщення є відокремленим від будинку, має ізольований від житлової частини вхід, в приміщенні відсутнє технічне обладнання, даний спірний об'єкт по своїм характеристика та нормам ДБН відповідає статусу нежитлового приміщення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 року залишити без змін. Вказує на те, що з моменту будівництва будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 14а та виготовлення технічного паспорту цього будинку, в якому відображені поетажні плани будинку, в підвалах не передбачалось і відсутні будь-які нежитлові приміщення. Крім того у спірному приміщенні знаходиться електрощитова всього будинку, від якої по периметру підвалу розходяться дроти живлення електроенергії квартир та допоміжних приміщень, також по периметру спірного приміщення проходять труби холодної води, теплопостачання та стояки теплопостачання. А відтак визнання спірного приміщення унеможливіть обслуговування будинку та доступу до мереж будинку в разі аварійних ситуацій. До того ж апелянтом не надано жодних доказів існування права власності на спірне приміщення, при цьому долучений до апеляційної скарги в якості доказу технічний паспорт від 17.01.2017 року не був наданий в якості доказу до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018р. у справі № 904/1040/18 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.

В судовому засіданні 13.08.2018 року оголошено перерву до 21.08.2018 року.

В судовому засіданні 21.08.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Рішення Дніпропетровської міської ради №15/47 від 29.01.2014 "Про об'єкти права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська" було визначено, що об'єкти нерухомого майна згідно з додатком - є об'єктами права комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська. Відповідно до п. 20 Додатка, до комунальної власності віднесено у тому числі, у житловому приміщенні будинку літ.А-6 нежитлове приміщення №75, яке складається з: 1,9,11 - приміщення, 2,3,4,5,6,7,8 - підсобне приміщення, 10,12 - вбиральня; І-сходи, вхід в підвал літ а, вхід в підвал літ а1, загальною площею 149,6 кв.м., про що 16.04.2014 внесено відповідний запис за номером 5987272 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 11-12).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гоголя 14А" 02.06.2016 зареєстровано як юридична особа, номер запису 1 224 102 0000 077055 (а.с. 22-23).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до частин 1,3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідач посилався на неповне з'ясування місцевим господарським судом усіх обставин справи, залишення поза увагою місцевим господарським судом поза увагою доказів, які свідчать про правомірність набуття ним права власності на спірне приміщення, а саме:

- рішення виконавчого комітету міської Ради народних депутатів від 27.11.1991 № 46 "Про об'єкти комунальної власності затверджено перелік об'єктів комунальної власності Дніпропетровської міської ради народних депутатів, згідно з яким житловий будинок літ. А-6, разом з нежитловими приміщеннями, загальною площею 4511,17 кв. м за адресою: вул. Гоголя, буд. 14А є власністю територіальної громади м. Дніпропетровська;

- рішення Дніпропетровської міської ради від 29.07.11 року № 47/14 "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 02.12.09 № 52/52 "Про передачу на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" об'єктів нерухомого майна , яким вирішено передати з балансу КВЖРЕП Жовтневого району на баланс КП "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі-КП Бюро) нежитлове приміщення-підвал, площею 156,50 кв.м за адресою: вул. Гоголя, 14А, м. Дніпро;

- акт приймання-передачі від 14.11.2011 року, за яким КВЖРЕП Жовтневого району передав з балансу на баланс КП Бюро нежитлове приміщення-підвал, площею 156,50 кв.м за адресою: вул. Гоголя, 14А, м. Дніпро;

- рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 12.12.2012 № 1652 "Про передачу з балансу на баланс об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, згідно якого нежитлове приміщення-підвал за адресою: вул. Гоголя, 14А, м. Дніпро передано з балансу КП Бюро на баланс Міського комунального підприємства Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця Дніпропетровської міської ради;

- акт приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 31.12.2012 року на підставі якого , КП Бюро передало, а Міське комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна. Дільниця" Дніпропетровської міської ради прийняло нежитлове приміщення-підвал за адресою: вул. Гоголя, 14А, м. Дніпро.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази їх надання суду першої інстанції та апеляційному суду відповідач не надав.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасники справи, відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, подають докази у справі безпосередньо до суду

З урахуванням відсутності в матеріалах справи вищезазначених доказів та доказів їх надання суду під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються колегією суддів, як необгрутновані і не підтверджені доказами.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена ст. 20 Господарського кодексу України).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються . Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладові, сараї та ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент створення Об'єднання), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

На час виникнення спору віднесення приміщень до допоміжних регулювалося Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , згідно зі ст. 1 якого допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.

Вказані норми є спеціальними відносно норм Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності щодо визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку і визначальним для правильного вирішення спору є встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.

Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення, тощо) залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (висновок Верховного Суду, викладений у постанові №916/2069/17 від 18.07.2018).

Згідно Звіту від 26.10.2017 про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж підвалу в осях А-Б та 1-2, за адресою вул. Гоголя, 14а, м.Дніпро, проведеного Інститутом проектування та будівельних експертиз, приміщення підвалу призначено для забезпечення експлуатації будинку: контроль за комунікаціями та будівельними конструкціями житлового будинку і відноситься до приміщень загального користування.

Наявність підвалу площею 169,4 кв.м підтверджується витягом з технічного паспорту (план підвалу літ.А-6, відомість внутрішніх обмірів та підрахунків площ будови літ. А-6, ОСОБА_2 №3) (а.с .95-99).

Наведені докази, підтверджують перебування спірного приміщення у складі житлового будинку, що знаходиться за адресою буд. 14а по вул. Гоголя у м. Дніпро.

Разом з тим, Відповідачами до матеріалів справи не надано доказів перебудови підвалу у нежитлове приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування та проектної документації, тому дане приміщення є допоміжним та належать на праві сумісної власності власникам квартир будинку, представником яких виступає ОСББ Гоголя 14 А .

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014р. №15/47, яке, станом на час розгляду справи, є чинним, встановлено, що об'єкти нерухомого майна згідно з додатком (п.20 якого зазначено спірне приміщення), є об'єктами права комунальної власності міста Дніпропетровська.

Водночас, наявність відповідного рішення міської ради (29.01.2014р. №15/47), яке посвідчує право власності на спірне приміщення (у справі - за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради), не змінює його правового статусу за умови встановлення у справі визначеного законом юридичного факту належності спірного приміщення до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (висновок Верховного Суду у справі №916/2069/17 від 18.07.2018).

З огляду на те, що, спірне приміщення, як було встановлено судом, відноситься до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (підвал), норми Законів України Про приватизацію державного житлового фонду , Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , які є спеціальними відносно норм Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , підстави вважати власником приміщення за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя буд.14а у підвалі багатоквартирного будинку загальною площею 149,6 кв.м територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради відсутні.

Відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна 104405112101 власником нежитлового приміщення загальною площею 149,6 кв.м. за адресою м.Дніпропетровськ вулиця Гоголя будинок 14а є Територіальні громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, форма власності: комунальна. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) внесено державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради ОСОБА_3 (індексний номер 5987272).

Порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюється Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127 (далі - Порядок).

Пункт 45 даного Порядку передбачає які документи подаються для державної реєстрації права власності у зв'язку зі зміною суб'єкта такого права в результаті реконструкції об'єкту нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки.

Як зазначалось, жодного документа, передбаченого даним пунктом, сторонами не надано, рішення міської ради 29.01.2014р. №15/47 не змінює правового статусу спірного приміщення та не може підтверджувати право власності Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради за ним.

Тому, позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 104405112101 є правомірними та підлягають задоволенню.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушними (с. 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (ст. 55 Конституції).

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. № 4 -рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т.ін.) передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.

Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на статтю 327 ЦК України якою встановлено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Проте, погодитися з такими висновками скаржника неможливо, оскільки він дійшов до них внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи спірне приміщення знаходиться у багатоквартирному житловому будинку.

До того ж поданий скаржником в якості доказу технічний паспорт виготовлений на замовлення Територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (а.с.95-99) підтверджує, що вказане приміщення є підвалом житлового будинку літ А-6 буд. 14а по вул. Гоголя у м. Дніпро.

А відтак, місцевим господарським судом правильно встановлено, що вказане приміщення належить до допоміжних приміщень житлового будинку літ А-6 буд. 14а по вул. Гоголя у м. Дніпро.

На підставі викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства.

Оскільки, під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду у справі 904/1040/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018 р. (суддя Бондарєв Е.М., повний текст рішення складений 29.05.2018 року) по справі № 904/1040/18- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2018р. у справі №904/1040/18, (суддя Бондарєв Е.М., повний текст рішення складений 29.05.2018 року) - залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови у відповідності до статті 233 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.О. Чимбар