Постанова

від 22.08.2018 по справі 926/587/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2018 р. Справа № 926/587/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Бойко С.М.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Совинська С.В.

за участю представників :

від прокуратури: ОСОБА_2Т;

від позивача: не з'явились;

від відповідача : не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» , вих. №6 від 07.05.2018 (вх. № ЛАГС 0105/1490/18 від 16.05.2018),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 (повний текст складено та підписано 26.04.2018)

у справі №926/587/18, суддя Гончарук О.В.,

за позовом : Керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, м. Чернівці

до відповідача: Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» , смт. Кельменці, Чернівецька область,

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 позов задоволено: зобов'язано Колективне підприємство виробничо-комерційну фірму «БОСС» звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Чернівецькій області самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 17,3604 га, яка знаходиться в урочищі «Пором» в адміністративних межах Вороновицької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, та стягнуто з відповідача на користь Прокуратури Чернівецької області 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване положеннями ст.ст. 116, 122, 125, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин .

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що самовільне використання спірної земельної ділянки порушує права держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, як розпорядника земель державної власності, та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель. Крім того, в результаті самовільного зайняття земельної ділянки до бюджету не надходять кошти за користування земельною ділянкою.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Колективне підприємство виробничо-комерційної фірми «БОСС» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що підставою позову є самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка відноситься до земель державної власності, проте, на думку скаржника, позивачем не подано доказів того, що спірна земельна ділянка належить до земель державної форми власності та хто є її розпорядником, а також не доведено, що саме відповідач обробляє спірну земельну ділянку.

Окрім того, апелянт зазначає про те, що судом першої інстанції невірно визначено підсудність даної справи, оскільки вважає, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а належить до юрисдикції адміністративного судочинства.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2018 справу №926/587/18 передано на розгляд колегії суддів: Плотніцькому Б.Д. (головуючий суддя), ОСОБА_3, ОСОБА_1

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2018 апеляційну скаргу Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» залишено без руху. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення допущених ним недоліків.

30 травня 2018, після виконання скаржником вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 18.05.2018, відкрито провадження у справі. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 розгляд справи призначено на 27.06.2018.

14 червня 2018 року на розгляд суду поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому Кельменецька місцева прокуратура заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

18 червня 2018 року від Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує доводи скаржника, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року розгляд справи відкладено на 08.08.2018 року.

13 липня 2018 від Позивача на розгляд суду поступило клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_3, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №411 від 07.08.2018 проведено автоматичну заміну члена складу колегії суддів, замість судді Давид Л.Л. введено суддю Бойко С.М.

8 серпня 2018 року від директора Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» ОСОБА_4 на розгляд суду поступило клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, які підтверджують те, що станом на 26.07.2018 спірна земельна ділянка звільнена відповідачем.

Зважаючи на те, що такі відомості під час розгляду справи в суді першої інстанції були відсутні, ухвалою суду від 08.08.2018 року розгляд справи відкладено на 22.08.2018, з метою надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку. Доказів врегулювання спору в добровільному порядку сторонами суду не подано.

20 серпня 2018 року від Позивача на розгляд суду поступила заява про розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

21 серпня 2018 року від директора Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» на розгляд суду поступило клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване звільненням спірної земельної ділянки станом на 26.07.2018, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.07.2018, а відтак, відсутністю предмета спору.

У судовому засіданні 22.08.18 представник Прокуратури висловив свої заперечення щодо апеляційної скарги та поданого апелянтом клопотання про закриття провадження у справі, а також висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Позивач та відповідач участі своїх представників у судове засідання не забезпечили.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, зважаючи на подане позивачем клопотання про розгляд справи без його усаті, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке 22.06.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017261100000094, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 197-1 ККУ, виявлено самовільне зайняття земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розміщена в адміністративних межах Вороновицької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту, урочище «Пором» ), шляхом її фактичного використання (обробітку) без правовстановлюючих документів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме вирощування сільськогосподарських культур.

26 вересня 2017 року державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка, про що складено відповідний акт №219 від 26.09.2017, який 27.10.2017 особисто вручено директору Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» ОСОБА_4 під розписку.

У результаті перевірки управлінням встановлено, що земельна ділянка державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 17,3604 га, що розташована в адміністративних межах с. Вороновиця, Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту, урочище Пором ), використовується Колективним підприємством виробничо-комерційної фірми «БОСС» в особі директора ОСОБА_4 для ведення сільськогосподарського виробництва, а саме для вирощування сільськогосподарських культур ріпаку, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Розмір самовільно зайнятої земельної ділянки, окрім складеного акту, підтверджується матеріалами геодезичної зйомки земельної ділянки, складеної начальником Сокирянського ВВ Чернівецької регіональної філії ДП Центр ДЗК ОСОБА_7 (а.с. 26).

19 жовтня 2017 року позивачем директору Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» ОСОБА_4 надіслано повідомлення про виклик на 25.10.2017 для надання пояснень у зв'язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства, однак на вказану в повідомленні дату керівник товариства не з'явився, про об'єктивні причини неявки не повідомив.

27 жовтня 2017 року державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за результатами перевірки складено акт обстеження земельної ділянки №120. Перевірка здійснювалась у присутності директора КП ВКФ БОСС ОСОБА_10, якому, цього ж дня, було вручено зазначений акт під розписку.

За результатами даної перевірки уповноваженою особою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_5 директору Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» ОСОБА_4 видано припис №000146 від 27.10.2017, в якому вказано про необхідність в 30-денний термін усунути виявлене порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки чи шляхом оформлення права користування.

Вищевказаний припис вручено особисто директору КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 27.10.2017 під розписку.

Того ж дня, 27.10.2017, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_8 на директора КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 складено протокол №00151 про адміністративне правопорушення, який вручений ОСОБА_4 особисто під розписку. Окрім того, на директора КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №147 від 27.10.2017 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., яку йому вручено особисто під розписку.

Відповідачем сплачено штраф за вчинення даного правопорушення 12 грудня 2017 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №120 (а.с. 24).

Більше того, 27.10.2017 за самовільне зайняття та використання земельної ділянки площею - 17,3604 га, державної форми власності сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Вороновицької сільської ради (за межами населеного пункту, урочище Пором ) Кельменецького району Чернівецької області, позивач, визначивши розмір шкоди 28912,26 грн., вручив особисто під розписку директору КП ВКФ БОСС листа, з пропозицією останньому сплатити вказану суму на рахунок Вороновицької сільської ради.

Як вбачається з копії платіжного доручення №119 від 12.12.2017 (а.с. 32), відповідач сплатив запропоновану йому суму.

28 листопада 2017 року Головним управлінням держгеокадастру у Чернівецькій області вручено повідомлення про виклик директора КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 на 05.12.2017 для надання пояснень у зв'язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства, однак на вказану в повідомленні дату керівник товариства не з'явився, про об'єктивні причини неявки не повідомив.

В подальшому, 06.12.2017 уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_9М, ОСОБА_8Г та ОСОБА_5Д, повторно, здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка, про що складено відповідний акт №350 від 06.12.2017.

У результаті перевірки встановлено, що КП ВКФ БОСС в особі директора ОСОБА_4 не виконано умови припису посадової особи №00146 від 27.10.2017, щодо усунення порушення земельного законодавства.

Уповноваженою особою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_9 директору КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 повторно видано припис №00161 від 06.12.2017, в якому вказано про необхідність в 30-денний термін усунути виявлене порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки чи шляхом оформлення права користування.

Вищевказаний припис вручено особисто директору КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 06.12.2017 під розписку.

Того ж дня, 06.12.2017, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_8 на директора КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 складено протокол №00170 про адміністративне правопорушення. Окрім того, на директора КП ВКФ «БОСС» ОСОБА_4 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №165 від 06.12.2017 у вигляді штрафу в розмірі 260 грн., які йому вручено особисто під розписку.

Відповідачем сплачено штраф за вчинення даного правопорушення 12 грудня 2017 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №121 (а.с. 39).

10 січня 2018 року уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_9 та ОСОБА_5Д, повторно, здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка, про що складено відповідний акт №379 від 10.01.2018.

У результаті перевірки встановлено, що КП ВКФ БОСС в особі директора ОСОБА_4 не виконано умови припису посадової особи №00161 від 06.12.2017, щодо усунення порушення земельного законодавства.

07 листопада 2017 року заступником начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області ОСОБА_11 було надіслано лист-зверненя №0-24-0.42-6048/2-17 на адресу прокуратури Чернівецької області для вжиття заходів представницького характеру щодо направлення відповідних позовних заяв до суду.

17 листопада 2017 року листом №05-946вих17 прокуратура Чернівецької області повідомила Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скерування матеріалів до Кельменецької місцевої прокуратури для розгляду та вжиття заходів представницького характеру.

02 лютого 2018 року Кельменецька місцева прокуратура листом №12-502вих18 повідомила Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про здійснення представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, шляхом пред'явлення до Господарського суду Чернівецької області позовної заяви до КП ВКФ БОСС про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 17, 3604 га.

Відповідачем не надано доказів оскарження чи скасування вищезазначених актів Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, більше того, той факт, що відповідачем добровільно сплачено накладені на нього штрафи за адміністративне правопорушення та завдані збитки, свідчить про визнання ним своєї вини.

Таким чином, доводи апелянта щодо неможливості встановити, чи дійсно відповідач обробляє спірну земельну ділянку, суд визнає безпідставними та такими, що спростовані матеріалами справи.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності : з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;

які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу .

На підставі вказаного пункту виникло право власності держави на два типи об'єктів:

земельні ділянки (підпункти а , б пункту 4),

землі, які включають як земельні ділянки, так і території , не сформовані у земельні ділянки (підпункти в , г пункту 4).

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень , визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1, 2 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування, юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (абзац третій п.2.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011).

Отже, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Визначення факту самовільного зайняття земельної ділянки містить стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", згідно якої будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

Відтак, матеріалами справи, зокрема, актами перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства №219 від 26.09.2017, №350 від 06.12.2017, №379 від 10.01.2018, актом обстеження земельної ділянки №120 від 27.10.2017, повідомленнями про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями вимог земельного законодавства від 19.10.2017 та 28.11.2017, приписами №00146 від 27.10.2017, №00161 від 06.12.2017, постановами про накладення адміністративного стягнення №147 від 27.10.2017, №165 від 06.12.2017, протоколами про адміністративне правопорушення №00151 від 27.10.2017, №00170 від 06.12.2017, підтверджено використання відповідачем на момент проведення перевірок земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення загальною площею 17,3604 га, за відсутності правовстановлюючих документів на право володіння чи користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної форми власності, що знаходиться в адміністративних межах с. Вороновиці, Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту, урочище Пором ).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, оспорювана земельна ділянка загальною площею 17,3604 га, яка знаходиться в адміністративних межах с. Вороновиці, Кельменецького району(за межами населеного пункту урочище Пором ), перебувала в користуванні КП ВКФ БОСС без правовстановлюючих документів. 08 серпня 2018 року від директора Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми «БОСС» ОСОБА_4 на розгляд суду поступило клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, які підтверджують те, що станом на 26.07.2018 спірна земельна ділянка звільнена відповідачем (зібрано врожай сільськогосподарських культур). Окрім того, 21.08.2018 скаржником подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору. На підтвердження відсутності предмета спору апелянт посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.07.2018.

Відповідно до ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч.1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Пунктом 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Разом з тим, достатніх доказів, які б свідчили про повернення спірної земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру у Чернівецькій області (позивачу) чи врегулювання спору в добровільному порядку, апелянтом не подано та в матеріалах справи відсутні , відтак у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі

Згідно ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим кодексом.

Статтею 90 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів в галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або користування для всіх потреб.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків . Такий захист здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.

За приписами ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними . Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 за №308, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, яким передбачено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру України на території Чернівецької області.

Статтею 9 Закону України Про державний контроль за використання та охороною земель встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг грунтів здійснюється, серед іншого, шляхом проведення перевірок.

За змістом ст. 10 цього Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Таким чином, право розпоряджатися землями, які знаходяться за межами населеного пункту сільськогосподарського призначення, а також здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, тобто в даному випадку - Головному управлінню Держгеокадастру у Чернівецькій області як територіальному органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Щодо визначення юрисдикції, то відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юрисдикцію господарських справ установлено ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом п. 6 ч. 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності , та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права , крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Разом з тим згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах , зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

При цьому визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Ураховуючи, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цього Колективного підприємства.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 у справі №926/587/18 прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1 . Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2018 у справі №926/587/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Колективного підприємства виробничо-комерційної фірми БОСС - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.08.2018

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді С.М. Бойко

ОСОБА_1