Постанова

від 14.08.2018 по справі 9/057-09/6/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 9/057-09/6/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Макарівське районне споживче товариство

представник позивача - Озарків І. Д. , адвокат, Древаль Л. Л.

відповідач - Макарівське сільське споживче товариство

представник відповідача - Проніна Г. Т.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Макарівського районного споживчого товариства на рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 (головуючий суддя - Христенко О. О., судді Мальована Л. Я., Антонова В. М.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 (головуючий суддя - Ткаченко Б. О., судді Мартюк А. І., Жук Г. А.) у справі за позовом Макарівського районного споживчого товариства до Макарівського сільського споживчого товариства про визнання права власності,

Короткий зміст позовних вимог

1. 27.03.2009 Макарівське районне споживче товариство (далі - Позивач) звернулось до Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області та Макарівського сільського споживчого товариства (далі - Відповідач) з позовом про визнання права власності на продовольчий магазин, який знаходиться за адресою: вул. Леніна, с. Наливайківка, Макарівського району, Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на звернення Позивача про реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на продовольчий магазин, у відповідь на яку голова Наливайківської сільської ради листом за № 40 від 13.02.2009 зазначив про неможливість задоволення заяви у зв'язку з тим, що рішенням виконкому Наливайківської сільської ради від 29.08.2001 № 22 надано дозвіл на оформлення права власності на цей об'єкт Відповідачу (свідоцтво про право власності від 06.04.2002). Відмова в оформленні права власності є необґрунтованою, оскільки Позивач надав усі необхідні правовстановлюючі документи згідно з вимогами розділу 6 пункту 6.1 п/п а абз. 12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.01.2003 № 66/7387 (далі - Тимчасове положення). Однак вказаний об'єкт будівництва належить Позивачу, оскільки будівництво продовольчого магазину здійснювалось за рахунок його коштів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Справа розглядалась судами неодноразово. 11.07.2016 Вищий господарський суд України касаційну скаргу Миколаївського районного споживчого товариства задовольнив, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 та рішення Господарського суду Київської області від 21.09.2015 скасував, справу направив на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що 05.12.2001 постановою позачергової конференції Макарівської райспоживспілки вирішено реорганізувати районну спілку споживчих товариств у районне споживче товариство, на підставі чого 30.12.2001 Макарівська райспоживспілка була перереєстрована у Макарівське РайСТ, про що вчинено запис у журналі реєстраційних справ за № 53. 05.12.2001 затверджено статут Позивача, змістом якого окремо не визначено правонаступництво, однак чинними на той час положеннями Цивільного кодексу Української РСР обов'язкового запису про правонаступництво до установчих документів не вимагалось. Таким чином внаслідок реорганізації як однієї з форм припинення юридичної особи виникає правонаступництво, наявність якого може бути підтверджена доказами, тому відсутність такого запису в установчих документах не може свідчити про його фактичну відсутність.

3. 01.02.2017 Господарський суд Київської області вирішив у задоволенні позову відмовити повністю. Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.1986 актом Державної приймальної комісії прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об`єкт - господарчий магазин за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна. Відповідно до Договору на будівництво від 18.06.1986 замовником будівництва є правління Макарівської райспоживспілки, а підрядником - колгосп "Родина". Акт передачі будівництва магазину продовольчих товарів від замовника підписано головою правління Макарівської райспоживспілки, а від підрядника - головою колгоспу "Родина". З 01.01.1990 Макарівське РайСТ реорганізовано в райспоживспілку та створено 5 споживчих товариств, в тому числі і Макарівське сільське споживче товариство (Відповідач), зокрема на підставі постанови зборів уповноважених Макарівського райСТ від 10.12.1988, якою запропоновано розподілити Макарівське районне споживче товариство на сільські споживчі товариства (одним із яких був Відповідач) та створено районну спілку споживчих товариств. 05.12.2001 постановою позачергової конференції Макарівської райспоживспілки вирішено реорганізувати районну спілку споживчих товариств у районне споживче товариство, на підставі чого 30.12.2001 Макарівська райспоживспілка перереєстрована у Макарівське РайСТ, про що вчинено запис у журналі реєстраційних справ за № 53. Протоколом загальних (установчих) зборів представників кооперативних підприємств і організацій Макарівського району від 05.12.2001 затверджено статут Макарівського районного споживчого товариства (Позивач), яким не визначено правонаступництво. Перевіривши надані Позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суди встановили, що відповідно до постанови позачергової конференції Макарівської райспоживспілки від 05.12.2001 про повернення власності райспоживспілки і її господарств районному споживчому товариству та затвердження комісії з повернення власності у зв`язку з проведенням реорганізації райспоживспілки в районне споживче товариство, позачергова конференція райспоживспілки постановила передати основні засоби райспоживспілки і її власних господарств на баланс районного споживчого товариства та затвердити комісію з повернення власності згідно з додатком. У цій постанові зазначено, що від райспоживспілки на баланс районного споживчого товариства повинно бути передано майно залишковою вартістю 3 503 849,44 грн., а всього підлягає передачі майно на суму 6 073 743,22 грн. Дослідивши надані Позивачем акти приймання-передачі майна, суди дійшли висновку про те, що вони належним чином не підтверджують передачу Макарівським сільським споживчим товариством господарчого магазину за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна, який було введено в експлуатацію 1986 році, Макарівській районній спілці споживчих товариств. Водночас встановлено, що 06.04.2002 на підставі правовстановлюючих документів відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, Макарівському ССТ видано свідоцтво про право власності на магазин "Продтовари" по вул. Леніна, 96-б в с. Наливайківка Макарівського району, доказів скасування якого судам не надано.

На підставі викладеного місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про те, що за відсутності відповідних документів (передавального балансу або розподільного акту), які підтверджують перехід прав та обов`язків на спірне майно, Позивачем не доведено, що це майно увійшло до майна, яке підлягало передачі Позивачу на виконання рішення позачергової конференції, отже Позивачем не надано доказів на підтвердження правонаступництва прав та обов'язків Макарівської районної спілки споживчих товариств, на замовлення якої у 1986 році було збудоване спірне майно, а отже є недоведеною наявність у Позивача права на це майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 22.05.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017, постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

5. 02.07.2018 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить прийняті у справі судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

6. Під час розгляду справи судами як першої, так і апеляційної інстанцій допущено порушення і неправильно застосовано до спірних правовідносин норми статей 328, 329, 392 ЦК України, статті 37 ЦК УРСР.

7. Будівництво спірного об'єкта нерухомості здійснювалось саме за рахунок Позивача і останньому відповідно було видано правовстановлюючі документи.

8. Майно (права і обов'язки) Макарівського районного споживчого товариства в результаті здійсненої реорганізації перейшли до Позивача з огляду на положення статей 37, 39 ЦК Української РСР в редакції 1963 року та чинного законодавства.

9. Макарівською райспоживспілкою було створено 5 сільських споживчих товариств, в тому числі постановою правління Макарівської райспоживспілки № 1 від 25.12.1989 "Про організацію Макарівського сільського споживчого товариства", в тому числі з 01.01.1990 створено Відповідача. Створеним у 1990 році сільським споживчим товариствам надано лише в тимчасове платне користування (а не у власність) основні засоби (будівлі та споруди) Позивача відповідно по населеним пунктам району, в тому числі і Відповідачу спірний об'єкт нерухомості.

10. Суд апеляційної інстанції безпідставно залишив поза увагою ту обставину, що спірне нерухоме майно було передано з балансу Макарівської райспоживспілки на баланс Макарівського районного споживчого товариства відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі, який за своєю правовою природою є передаточним балансом.

11. Рішення про реорганізацію Макарівської районної спілки споживчих товариств у Макарівське районне споживче товариство було прийнято статутним органом управління спілки на підставі повноважень, передбачених пунктами 15, 17 чинного на той час статуту та частини 3 статті 8 Закону України "Про споживчу кооперацію". Постанова про реорганізацію Макарівської районної спілки споживчих товариств у Миколаївське районне споживче товариство недійсною ні у судовому, ні у іншому порядку не визнана.

12. Макарівське районне споживче товариство як правонаступник Макарівської районної спілки споживчих товариств, яка була зареєстрована на підставі рішення виконавчого комітету Макарівської районної ради народних депутатів № 247 від 26.12.1991, має всі необхідні реквізити, а саме той самий ідентифікаційний код 01755255 та дату створення, чим також підтверджується правонаступництво.

13. Згідно з висновками Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" зазначено, що оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК України пов'язані з невизначеністю відносин права власності Позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.

Доводи Відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. Позивач у справі не є тією юридичною особою, яка здійснювала будівництво спірного об'єкта нерухомості і жодного відношення до колективного майна споживчої кооперації ринку згідно з вимогами законодавства не має.

15. Позивач не надав судам жодного документа, який би підтверджував його статус правонаступника.

16. Посилання Позивача на передачу в тимчасове користування основних засобів споживчим товариствам станом на 01.01.1990, в тому числі Відповідачу спірного об'єкта не узгоджується із директивами Центроспілки, чинним на той час Законом України "Про споживчу кооперацію" та не підтверджується жодним документом про передачу майна.

17. Відповідач з 01.01.1990 після передачі Райспоживспілкою йому майна за розподільчим балансом, що є відповідно до частини 1 статті 238 ЦК України правовою підставою набуття права власності посійно використовує магазин "Продовольчі товари" в с. Наливайківка за цільовим призначенням для торгівельного обслуговування жителів села і утримує його повністю.

Позиція Верховного Суду

18. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з вимогами статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу ( mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17).

19. Звертаючись з цим позовом про визнання права власності на продовольчий магазин, розміщений за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Леніна, 96-б, Позивач послався на те, що є правонаступником Макарівської районної спілки споживчих товариств, на замовлення якої у 1986 році було збудовано спірне майно. Дослідивши надані учасниками справи докази та надавши їм правову оцінку, суди дійшли мотивованого висновку про те, що Позивачем не підтверджено належним чином правонаступництва прав та обов'язків Макарівської районної спілки споживчих товариств, у зв'язку з чим у задоволенні позову відмовлено. З огляду на викладене Суд не вбачає порушення судами норм статей 328, 392 ЦК України, а також статті 37 ЦК УРСР, на які послався Скаржник (пункт 6) у касаційній скарзі. При цьому посилання на статтю 329 ЦК України є недоречним, оскільки вказана норма регулює набуття права власності юридичною особою публічного права.

20. Суд відхиляє доводи Скаржника (пункти 11, 12) про те, що рішення про реорганізацію Макарівської районної спілки споживчих товариств у Макарівське районне споживче товариство не визнано недійсним та прийнято на підставі повноважень, передбачених пунктами 15, 17 статуту та частини 3 статті та частини 3 статті 8 Закону України "Про споживчу кооперацію", а також про те, що Позивач як правонаступник має всі необхідні реквізити, і той самий ідентифікаційний код та дату створення, оскільки не спростовують встановлених судами обставин та висновків про відсутність підтвердження правонаступництва Позивача саме щодо спірного майна. З цих же підстав аргументи Скаржника (пункт 8) про те, що майно (права і обов'язки) Макарівського районного споживчого товариства перейшли до Позивача з огляду на положення статей 37, 39 ЦК УРСР Суд вважає необґрунтованими.

21. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Доводи Скаржника (пункти 7, 9, 10), які фактично зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, не можуть бути прийняті до уваги Судом, оскільки їх перевірка в силу наведеної норми не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

22. Враховуючи, що наслідки спливу позовної давності можуть бути застосовані за клопотанням сторони у справі у разі наявності факту порушення прав та інтересів позивача, а підстави для задоволення позову у цій справи відсутні, тобто відсутні підстави стверджувати про порушення прав Позивача, Суд не приймає до уваги доводи Скаржника (пункт 13) щодо не поширення на позови про визнання права власності правила про позовну давність.

23. За наведених обставин подана касаційна скарга задоволенню не підлягає, а підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Макарівського районного споживчого товариства залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі № 9/057-09/6/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

Верховний Суд