Рішення

від 23.08.2018 по справі 920/584/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.2018 Справа № 920/584/18 Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М., розглянувши матеріали справи № 920/584/18 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Приватного акціонерного товариства Сумський Промпроект (40004, м. Суми, вул. Привокзальна, 9, код ЄДРПОУ 00219649),

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та паливно-енергетичного комплексу Сумської обласної державної адміністрації (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 03366003)

про стягнення 89109,00 грн. на підставі договору № 145 від 13.12.2016 на розробку проектної документації, укладеного між сторонами.

Представники сторін:

позивача - Турченко С.П. (довіреність від 16.01.2018),

відповідача - Голуб А.В. (довіреність від 14.08.2018)

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 89109,00 грн. за договором на розробку проектної документації, а також 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 02.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 23.08.2018.

17.08.2018 відповідач подав до суду відзив № 01-11/1355 від 16.08.2018 на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що фактично не має можливості здійснити будь-яку оплату через зупинення операцій з бюджетними коштами на своїх казначейських рахунках, що відбулося не з вини відповідача, відповідачем вжито всіх можливих заходів щодо усунення вказаного бюджетного правопорушення, проте позитивних результатів поки не має, а тому відповідач не допускав порушення ст. ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та умов договору.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову враховуючи наступне.

13.12.2016 між Управлінням житлово-комунального господарства Сумської обласної державної адміністрації в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління Кондрова П.С. (відповідач - замовник) та приватним акціонерним товариством Сумський Промпроект (позивач - виконавець) було укладено договір № 145 на розробку проектної документації, умовами якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов'язується за завданням замовника розробити та передати замовнику на умовах договору та кошторису, який є додатком 1 до цього договору проектну документацію Реконструкція КНС № 1 в м. Середина-Буда; технічне обстеження, Робочий проект , у подальшому Роботи , а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх з урахуванням п. 2.3. та п. 2.5. цього договору.

Згідно п. 2.1. договору, загальна вартість договору становить 89109,00 грн., в тому числі з ПДВ 14851,50 грн.

Відповідно п. 2.3. договору, замовник оплачує виконані за цим договором роботи у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Остаточний розрахунок замовник здійснює після передачі виконавцем замовникові документів, зазначених у п. 3.3. цього договору, з урахуванням п. 2.5. цього договору (п. 4.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту здачі-приймання результатів роботи з урахуванням вимог розділу 5 договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено обов'язок виконавця протягом трьох днів після закінчення робіт передати замовникові акт здачі-приймання результатів роботи у двох примірниках та вказану в завданні на проектування проектну документацію у 4-х примірниках та 1 примірник на електронному носієві.

Позивач вказує, що належним чином виконав зобов'язання в повному обсязі, що обумовлені умовами договору та підтверджується підписаним сторонами договору актом № 222 від 23.12.2016 здачі-приймання проектної продукції за договором, замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт не має, проте, відповідач всупереч умовам договору кошти в розмірі загальної вартості договору не сплатив.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 145 від 13.12.2016, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду на проектні роботи.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч.1 ст. 888 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 передбачено обов'язок замовника проектних робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання, а саме, щодо розробки проектної документації, що підтверджується актом № 222 від 23.12.2016 здачі-приймання проектної документації за договором № 145 від 05.12.2016, підписаного та скріпленого сторонами.

Разом з тим, із відзиву відповідача вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважачи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать дійсним обставинам та матеріалам даної справи та законодавству України.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Умовами договору, зокрема п. 4.1. сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок замовник здійснює після передачі виконавцем замовникові документів, зазначених у п. 3.3. договору.

Як зазначалось вище та було встановлено судом, на виконання даних умов договору позивачем було створено та передано проеткну документацію відповідачу, а відтак, замовник зобов'язаний був перерахувати грошові кошти на рахунок виконавця.

11.07.2018 відповідачу було вручено нарочно вимогу позивача від 10.07.2018 № 04/528 про погашення заборгованості за договором, згідно якої позивач вимагав у семиденний строк погасити заборгованість за договором в розмірі 89109,00 грн., в тому числі з ПДВ 14851,50 грн.

Листом від 17.07.2018 № 02-04/117-Р відповідач надав відповідь на вимогу, в якій повідомив про неможливість її задоволення у зв'язку із зупиненням операцій із бюджетними коштами на рахунок відповідача.

Заборгованість по оплаті за виконані підрядні роботи на день розгляду справи становить 89109,00 грн. та підлягає до стягнення з відповідача в силу ст. 875 ЦК України, ст.ст. 193, 318 ГК України, якими передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Щодо відсутності бюджетних коштів на рахунку відповідача, то суд зауважує, що згідно частини першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК України і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

На цьому зауважено у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №3/28гс12.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 89109,00 грн. заборгованості за договором на розробку проектної документації підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, у розмірі 1762 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 178, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Сумської обласної державної адміністрації (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 03366003) на користь Приватного акціонерного товариства Сумський Промпроект (40004, м. Суми, пл. Привокзальна, 9, код ЄДРПОУ 00219649) 89109 грн. 00 коп. заборгованості за договором на розробку проектної документації та 1762 грн. 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.08.2018.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя Н.О. СПиридонова