Ухвала

від 22.08.2018 по справі 0440/6268/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 серпня 2018 р. Справа № 0440/6268/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального підприємства Дніпропетровська обласна станція переливання крові (49069, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 01985434) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровська обласна станція переливання крові про визнання протиправною відмову КП ДОСПК у прийомі ОСОБА_1 для дачі крові з тих підстав, що ОСОБА_1 зареєстрований на тимчасово окупованій території України та не надав до КП ДОСПК довідку про взяття ОСОБА_1 на облік, як внутрішньо переміщеної особи та зобов'язання КП ДОСПК долучити ОСОБА_1 для дачі крові з урахуванням можливих протипоказань, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Згідно пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, що підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стало те, що Комунальним підприємством Дніпропетровська обласна станція переливання крові було відмовлено позивачу у взятті крові, у зв'язку з тим, що позивач зареєстрований на тимчасово окупованій території України та не надав відповідачу довідку про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, позовні вимоги пов'язані з допуском позивача до здавання донорської крові у медичному закладі.

Відповідно до приписів ч.1 ст.269 Цивільного кодексу України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.

Частиною 1 статті 270 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Згідно ч.2 ст.273 Цивільного кодексу України юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.

Так, відповідно до приписів статті 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, суд зазначає, що справи про оскарження дій/бездіяльності лікарів та співробітників медичних закладів підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується здоров'я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства.

Суд зазначає, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, а співробітники Комунального підприємства Дніпропетровська обласна станція переливання крові при взятті донорської крові не здійснюють владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, спірним правовідносинам притаманні ознаки цивільних, які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову згідно копії квитанції №0.0.1106207779.1 від 13.08.2018 року про сплату судового збору в сумі 704,80 грн.

Перевіривши зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України згідно інформації наявній в базі даних Діловодство спеціалізованого суду (ДСС), судом встановлено, що сплачений позивачем судовий збір згідно квитанції №0.0.1106207779.1 від 13.08.2018 року було зараховано до Державного бюджету України, що також підтверджується випискою про зарахування судового збору до державного бюджету України долученою до матеріалів справи, у зв'язку з чим сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального підприємства Дніпропетровська обласна станція переливання крові (49069, м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 01985434) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок), сплачений згідно квитанції №0.0.1106207779.1 від 13.08.2018 року за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративного позову.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовними матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2