Рішення

від 21.08.2018 по справі 826/16773/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2018 року № 826/16773/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Стеценко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доДитячої клінічної лікарні № 8 Шевченківського району міста Києва про представники сторін:застосування заходів реагування позивача - Бердніков М.С.; відповідача - Шидловська С.М.,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2017 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Дитячої клінічної лікарні №8 Шевченківського району міста Києва, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме: прибудови до стаціонарного корпусу та складського приміщення Дитячої клінічної лікарні №8 Шевченківського району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. Зазначена справа відповідно до протоколу автоматичного розподілу була передана на розгляд судді Пащенка К.С.

21.12.2017 позовну заяву було залишено без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки у позовній заяві у п'ятиденний строк з моменту її отримання.

02.01.2018 позивач виконав вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви, подав через канцелярію суду платіжне доручення №2549 від 27.12.2017 про сплату судового збору у сумі 1 600,00 грн.

16.01.2018 було відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.03.2018.

13.03.2018 судом було роз'яснено учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані, з'ясовано, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання. Представником позивача було зазначено, що докази будуть подані у наступне судове засідання, оскільки вживаються заходи до усунення виявлених порушень. Після цього підготовче провадження було закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10.04.2018.

23.03.2018 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на адміністративний позов, у якому він зазначив, що відповідно до Акту №376, складеному 27.11.2017 за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, перевірялося 24 питання. Половина отримали позначку так (п. 1.1, п. 1.2, п. 1.4, п. 9.2, п. 9.3, п. 9.4, п. 9.5, п. 14, п. 14.1, п. 14.2, п. 14.3, п. 14.4), 4 виявлених порушення спростовуються наданими додатками (п. 1.3, п. 5, п. 10.1, п. 12); усунуті частково на час перевірки - 4 порушення (п. 3, п. 8, п. 10.1, 11.1), 1 порушення усунуте після перевірки (п. 9.1). Ті ж з 3 порушення, які залишаються не усунутими (п. 6, п. 10.2, п. 11.2), важко усунути через об'єктивні причини, а саме погане фінансування, відкриту територію, стару будівлю.

10.04.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2018.

22.05.2018 у судовому засіданні представником відповідача подані додаткові докази щодо виконання відповідачем виявлених порушень, у т.ч. копію акту від 15.05.2018 про результати проведеної позапланової перевірки відповідача позивачем на підставі наказу від 24.04.2018 №244 та посвідчення на перевірку від 02.05.2018 №882. Також представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження. Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.ст. 64, 65, 67, 68 Кодексу цивільного захисту України, ст. 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон №877), наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.09.2017 №509 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві видано наказ від 29.09.2017 №337 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки . Додатком до цього наказу головному інспектору відділу запобігання надзвичайних ситуацій Шевченківського РУ ГУ ДСНС України у місті Києві майору служби цивільного захисту Люленко Ігорю Олександровичу доручено в період з 27.11.2017 до 08.12.2017 провести позапланову перевірку Дитячої клінічної лікарні №8 Шевченківського району міста Києва (код ЄДРПОУ 01993919), за адресою: вулиця Мельникова, 18 у Шевченківському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу №337, видано посвідчення від 13.11.2017 №364 на проведення позапланової перевірки Дитячої клінічної лікарні №8 Шевченківського району міста Києва, що розташована за адресою: вул. Мельникова, 18 у Шевченківському районі міста Києва.

06.12.2017 за результатами перевірки державним інспектором Люленком І.О. складений та вручений головному лікарю Дитячої клінічної лікарні №8 Шевченківського району міста Києва Акт проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 06.12.2017 №376 (далі - Акт №376). Відповідно до цього акту під час здійснення перевірки було виявлено, що Дитяча клінічна лікарні №8 Шевченківського району міста Києва експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (розділ ІІ, п. 8 ППБУ);

- автоматична пожежна сигналізація знаходиться в не робочому стані та не заключено договір на планове технічне обслуговування з спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію. Сигнал від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт центрального пожежного спостереження (розділ V, п. 1.2; п. 7.1.1 табл. А1 ППБУ; ДБНВ.2.5-56:2014);

- дерев'яні конструкції горищних приміщень не піддані вогнезахисному оброблянню (розділ III, п. 2.5 ППБУ);

- не надані результати випробування зразків матеріалу покриття стін та стель на шляхах евакуації щодо показників пожежної небезпеки (розділ III, п. 2.17 ППБУ);

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей (розділ III, п. 2.31 ППБУ);

- відсутні згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва , ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення світлові покажчики Вихід . Вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (розділ ІІІ, п. 2.32 ППБУ);

- приміщення електрощитових не відділені протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва (розділ IV, п. 1.24 ППБУ);

- не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації (розділ V, п. 1.2, п. 7.1.1 табл. А1 ППБУ; ДБН В.2.5-56:2014);

- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (розділ V, п. 2.2, пп. 3 ППБУ);

- не всі пожежні плоскоскладальні рукави складені в гармошку або подвійну скатку, рукав не приєднаний до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців не перекантований наново (розділ V, п. 2.2., пп. 4 ППБУ);

- не укомплектовано пожежний щит засобами пожежогасіння а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (розділ V, п. 3.11 ППБУ);

- наявні вогнегасники не мають облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об'єкті системою нумерації (розділ V, п. 3.18 ППБУ);

- дозволяється передача в оренду приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства-об'єкта та приміщень або іншого документу дозвільного характеру який передбачений чинним законодавством (ст. 57 п. 2 Кодекс цивільного захисту України);

- експлуатація електроустановок не відповідає вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 № 91), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 №4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.1998 за №93/2533 (розділ ІV, п. 1.1 ППБУ);

- не відкоригована план-схема евакуації на випадок пожежі з приміщень лікарні (розділ ІІ, п. 3 ППБУ);

- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) в складському приміщенні та по приміщеннях прибудови до стаціонарного корпусу (розділ IV п. 1.18 ППБУ);

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в складському приміщенні та по приміщеннях прибудови до стаціонарного корпусу (розділ IV п. 1.18 ППБУ);

- допускається встановлення електричного вимикача на горючій основі в складському приміщенні (розділ IV, п. 1.17 ППБУ);

- допускається прокладання електричних проводів по горючим основам (по дереву) в приміщеннях прибудови до стаціонарного корпусу (розділ IV, п. 1.12 ППБУ);

- допускається використання пошкодженої розетки в приміщенні прибудови до стаціонарного корпусу (розділ IV, п. 1.18 ППБУ);

- допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі в приміщенні лабораторії, складському приміщенні та в приміщеннях прибудови до стаціонарного корпусу (розділ IV, п. 1.8 ППБУ);

- не надано підтверджуючі матеріали щодо проведення заміру опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (розділ IV, п. 1.20 ППБУ);

- на дверях виходів в сходових клітинах не встановлено самозакривні пристрої (розділ III, п. 2.37 ППБУ);

- приміщення лікарні (електроприймачі особливої групи і категорії надійності електропостачання) не забезпечено додатковим живленням від третього незалежного взаєморезервного джерела живлення, що забезпечує електропостачання визначеної тривалості відповідно до п. 2.4 ДБН В.2.5-23-2010 Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення (розділ IV, п. 1.1 ППБУ, п. 2.4 ДБН В.2.5-23-2010).

Відповідно до п. 41 висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи викладене, суд, вирішуючи спір, виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон №877. Відповідно до ст. 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №877, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №877, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №877, у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Відповідно до ст. 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості: дату складення; тип заходу (плановий чи позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); термін усунення порушень; посилання на акт, у якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення; найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід; прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку. Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі можуть за певних умов створити загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач має довести, що виявлені ним порушення, дійсно створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позаяк такі обставини (порушення) Законом №877 прямо не передбачені у вигляді вичерпного переліку. З огляду на це у кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання, та належним чином вмотивувати таке своє рішення.

Оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування запитуваного заходу реагування, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Однак позивачем не доведено належним чином, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. Суд вважає, що виявлені під час перевірки та не усунуті на момент розгляду справи порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки могли бути усунуті шляхом надання відповідного припису.

Такий висновок, серед іншого, підтверджується також і тим, що 17.05.2018 на підставі акту перевірки від 15.05.2018, проведеній Шевченківським РУ ГУ ДСНС України в м. Києві відповідно до наказу ГУ ДСНС України у місті Києві №244 від 24.04.2018 та посвідчення на перевірку №882 від 02.05.2018, головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Шевченківського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві майором служби цивільного захисту Люленком І.О. надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Зазначеним приписом відповідача зобов'язано у строк до 15.06.2018 усунути виявлені порушення Правил протипожежної безпеки, які до цього були зазначені як такі в Акті №376 (дообладнати приміщення автоматичною пожежною сигналізацією, древні конструкції покрівлі піддати вогнезахисному оброблянню, встановити світлові покажчики Вихід , встановити протипожежні двері в приміщення електрощитової, на дверях виходів в сходові клітини встановити самозакривні пристрої, відремонтувати наявну автоматичну пожену сигналізацію).

Судом з пояснень представника відповідача у судовому зсіданні та наданих ним копій відповідних документів встановлено, що на момент розгляду справи усунуто більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились. Так відповідачем укладені договори від 01.03.2018 №20/02 про закупівлю послуг із виміру опору ізоляції електромережі та ін. (технічний звіт складений 15.03.2018), договір від 07.06.2018 №0706 про надання послуг з ремонту та обслуговування протипожежного обладнання, договір від 21.06.2018 №77/20-І поставки протипожежного обладнання; 23.04.2017 видано наказ №36 про пожежно-технічну комісію та склад добровільної пожежної дружини, а 12.05.2017 - наказ №41 про направлення на функціональне навчання у сфері цивільного захисту командира формування пожежогасіння; 11.04.2017 укладено договір страхування добровільної пожежної дружини №3027; надано протоколи № 25173930 та №25173928 перевірки знань з пожежної безпеки, а також витяги з журналів реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки. Окрім того відповідач 23.04.2018 та 02.05.2018 звертався до керівника Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Ганзбург В.Г. із запитами про надання фінансуванням на ремонт протипожежної сигналізації та обробку дерев'яних конструкцій протипожежними засобами.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається.

Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Позивачем не надано суду переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки №376 порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які залишились не усунутими на момент проведення перевірки у травні 2018 року, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень не може бути досягнуто в інший спосіб.

Суд також відзначає, що виявлені позивачем порушення містять посилання на ДБН В.1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва . Між тим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2016 №287 затверджені ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги , у зв'язку із чим ДБН В.1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва втратили чинність.

Відповідач надав докази на підтвердження того, що ним дійсно вживаються заходи по усуненню виявлених порушень, більшість порушень виявлено у орендаря, який звільнив орендовані приміщення після проведення перевірки, застосування заходів реагування, про які просить позивач, а саме часткове зупинення експлуатації приміщень взагалі не сприятиме усуненню порушень, враховуючи необхідність проведення там ремонтних робіт. Зазначене свідчить про те, що відповідач вживає усіх залежних від нього заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень, попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, а також того, що застосування заходів реагування, про які просить позивач, не сприятиме усуненню тих порушень, які на момент ухвалення цього рішення залишились не усунутими.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд м. Києва.

Суддя К.С. Пащенко