Рішення

від 21.08.2018 по справі 154/2045/18

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/2045/18

2/154/801/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої:судді Пікули Н.В.

за участю секретаря: Мазій І.В.

за участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача Коляди Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 про зняття арешту з майна

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з 18 лютого 2001 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. Спільне подружнє життя не склалось і рішенням Володимир-Волинського міського суду від 29.09.2015 року шлюб між ними було розірвано. В 2016 році вона звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Володимир-Волинського міського суду від 31.03.2016 року судом затверджено мирову угоду між ними. Згідно даної ухвали за нею, ОСОБА_2, визнано право власності на автомобіль марки CITROEN модель BERLINGO, державний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску.

На даний час виникла необхідність у переоформленні транспортного засобу і при зверненні у компетентні органи їй було відмовлено у вчиненні даних дій, оскільки на даний автомобіль накладено арешт. Звернувшись до Володимир-Волинського відділу державної виконавчої служби з приводу зняття арешту на автомобіль їй було роз'яснено, що у ВП № 48518754 був накладений арешт на даний транспортний засіб, оскільки він зареєстрований за боржником ОСОБА_5, який має заборгованість по сплаті аліментів в її користь.

Просить звільнити з під арешту автомобіль марки CITROEN BERLINGO 1361, (1999) жовтий, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_2, накладений Володимир-Волинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у ВП № 48518754.

Ухвалою судді від 31.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.08.2018 року.

14.08.2018 року на адресу суду надійшов відзив відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції в якому просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача - головний державний виконавець Володимир-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Коляда Ю.І. заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки боржником фактично не виконані вимоги виконавчих документів, а згідно інформації сервісного центру автомобіль зареєстрований за ОСОБА_5, тому вважає, що відповідач діяв з дотриманням вимог законодавства України, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про зняття арешту з майна від 03 червня 2016 року надані роз'яснення, що спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України ).

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованого Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Аналогічні положення містяться і у ст. ст. 317 , 321 ЦК України , згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України , власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Згідно ст. 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України , встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб марки CITROEN BERLINGO 1361, (1999) жовтий, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_2, належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8, виданого РЕГ Нововолинського МРВ ДАІ УМВС України у Волинській області 11.09.2013 року .

Судом встановлено, що згідно ухвали Володимир-Волинського міського суду від 31.03.2016 року визнано мирову угоду від 31 березня 2016 року, укладену між позивачем ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_5 Позивачу ОСОБА_6 виділено у власність автомобіль марки CITROEN модель BERLINGO, державний номер НОМЕР_1, 1999 року випуску.

Згідно розписки від 31.03.2016 року ОСОБА_5, одержав від ОСОБА_6 562 долари США грошової компенсації в рахунок належної йому частки у спільному сумісному майні, в тому числі за ? вартості автомобіля НОМЕР_3.

Судом встановлено, що автомобіль разом з технічним паспортом згідно мирової угоди був переданий позивачу і вона користується ним.

Постановою про арешт майна боржника від 31.05.2018 року ВП № 48518754, винесеної старшим державним виконавцем Володимир-Волинського ВДВС ГТУЮ у Волинській області Губіною Б.В., на підставі виконавчого листа Володимир-Волинського міського суду № 154/1898 виданого 08.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_6 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, накладено арешт на майно, що належить боржнику - ОСОБА_5, а саме транспортний засіб марки CITROEN BERLINGO 1361, (1999) жовтий, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно статті 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту.

Відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження , боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. Матеріали справи свідчать про те, що позивач не є боржником у виконавчих провадженнях, в межах яких було накладено арешт на належний позивачу транспортний засіб. Отже, обмеження в праві користування позивачем належного йому транспортного засобу суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права і законні інтереси.

Частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (стаття 56 ЗУ Про виконавче провадження ).

Тому, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_7, яка з 06 квітня 2016 року (моменту набрання ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 29.09.2015 року законної сили) є власником транспортного засобу CITROEN BERLINGO 1361, (1999) жовтий, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_2, не є боржником по виконавчим провадженням, в рамках виконання яких накладено арешт на зазначений транспортний засіб, а на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна, з огляду на що суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, доведеними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, на підставі ст.. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 317, 319, 321, 328, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 5,10, 18, 56, 59 Закону України Про виконавче провадження суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Звільнити з під арешту автомобіль марки CITROEN BERLINGO 1361, (1999) жовтий, № двигуна НОМЕР_7, № кузова НОМЕР_6 державний номерний знак НОМЕР_2, накладений Володимир-Волинським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області у ВП № 48518754.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: 44701, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції, юридична адреса: 44700, Волинська область, код ЄДРПОУ 35041810.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5.

Повне судове рішення складено 23 серпня 2018 року.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула