Постанова

від 21.08.2018 по справі 808/226/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа №808/226/17

адміністративне провадження №К/9901/16159/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.01.2018 (головуючий суддя - Панченко О.М., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.) у справі №808/226/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Захист ЛТД (далі - ТОВ Захист ЛТД ) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ) від 30.07.2015 №0000932201, від 05.11.2015 №0001302201, від 25.02.2016 №0002632201.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.01.2018 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Запорізької ОДПІ на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017 у справі №808/226/16 відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції Запорізька ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги зазначає, що в межах встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України ним було подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції у даній справі, яка була повернута у зв'язку з несплатою судового збору. Неможливість усунення недоліків була зумовлена накладенням арешту на розрахункові рахунки у зв'язку з виконанням наказу суду, проте до строку встановленого судом заборгованість погашена не була. Судовий збір сплачено до моменту повернення первинної апеляційної скарги та скориставшись правом на повторне звернення, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, однак, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Захист ЛТД зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, висновки суду апеляційної інстанції відповідають дійсності, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

У відповіді на відзив, відповідач зазначає, що подана ним касаційна скарга є обґрунтованою, а заперечення позивача не підтверджено жодними доказами.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Підпунктом 13 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина друга статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Враховуючи наведене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду апеляційної інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк або, у разі об'єктивних перешкод для цього, з моменту усунення таких перешкод.

З матеріалів справи вбачається, що вперше подану відповідачем апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017 отримано судом першої інстанції 27.07.2017.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2017 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ залишено без руху для надання документа про сплату судового збору в розмірі 5184,49 грн., а 06.10.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Згідно з частиною четвертою 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення права на апеляційне оскарження) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен має право на розгляд його справи судом.

В той же час, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування зазначеної Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), наголошує, що заявник повинен діяти з належною сумлінністю, швидко та відповідно до ситуації (рішення від 18.11.2010 у справі Мушта проти України ).

Матеріали справи свідчать, що судовий збір у даній справі сплачено контролюючим органом лише 25.09.2017. У листопаді 2017 року Запорізька ОДПІ повторно звернулась з апеляційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2017, одночасно заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що листом Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 30.08.2017р. №03-28/379-1916 було повідомлено Запорізьку ОДПІ про надходження до управління заяви від арбітражного керуючого про виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.08.2017р. по справі №908/3387/16 щодо стягнення грошової винагороди за час виконання обов'язків ліквідатора у розмірі 17493,33 грн. та понесених витрат у сумі 141 грн.

Відповідно до статті 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі, та у разі наявності на його рахунку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунку). На період безспірного списання коштів не проводяться платіжні доручення боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Зазначає, що у зв'язку з викладеними обставинами відповідач до моменту повного погашення боргу щодо виплати винагороди арбітражному керуючому здійснювати розрахунки за будь-якими із КЕКВ (у тому числі за КЕКВ 2800) не мав змоги. До строку, встановленого судом, заборгованість погашена не була.

Наведені обставини судом апеляційної інстанції визнано неповажними, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ залишено без руху. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що неналежна організація фінансування суб'єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог пунктів 28, 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків. У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника. Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Долучене відповідачем до матеріалів справи повідомлення органу Казначейства від 30.08.2017 №03-28/379-1916 свідчать про зупинення операцій на рахунках Запорізької ОДПІ на строк до п'яти робочих днів з дати їх надходження. Таким чином обставини, на які посилався скаржник на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, носили тимчасовий характер.

В межах строку, наданого для усунення недоліків, відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження аналогічне попередньому.

При цьому, доказів, які б свідчили про здійснення Запорізькою ОДПІ заходів щодо отримання коштів для сплати судового збору (подання службових записок), а також результати зазначених заходів (докази відмови Управління фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку) з часу виникнення права на апеляційне оскарження відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, у зв'язку з чим підстави для поновлення такого строку відсутні.

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.01.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду