Рішення

від 20.08.2018 по справі 128/1818/18

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1818/18

РІШЕННЯ

Іменем України

20.08.2018 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Ганкіної І.А.,

за участі секретаря Жигарової Д.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хижинецької сільської ради Сокиринецької об'єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, який обгрунтовує тим, що 30 серпня 2017 року в с. Сокиринці, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з земельної ділянки площею 1,7177 гектарів, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Сокиринецька сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0520686300:04:001:0118.

Позивач зазначає, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2

Спадщину вона фактично прийняла, оскільки з 2005 року і на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавицею за однією адресою, проте без реєстрації. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині, немає. Однак, отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку вона не має можливості, оскільки втрачено оригінал державного акта на спадкову земельну ділянку та на час відкриття спадщини вона не була зареєстрована разом зі спадкодавицею за однією адресою.

За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт, що вона з 2005 року і по момент смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2, постійно проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: с. Сокиринці, вул. Небесної Сотні (Будьонного), 7, Вінницького району Вінницької області та визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку.

В підготовче судове засідання сторони по справі не з'явились.

Позивач ОСОБА_1 попередньо подала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - сільський голова Хижинецької сільської ради Сокиринецької об'єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області попередньо подав суду письмову заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, не заперечує проти задоволення позову та просить ухвалити рішення з підготовчого засідання.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Врахувавши думки сторін по справі, викладені у поданих до суду письмових заявах, дослідивши письмові докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що 30 серпня 2017 року в с. Сокиринці, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 384770, виданого 01.09.2017 року (а.с. 6).

Згідно довідки № 490, виданої Хижинецькою сільською радою Сокиринецької ОТГ Вінницького району Вінницької області від 04.05.2018 року, ОСОБА_2 , яка померла 30 серпня 2017 року на момент своєї смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 вінницької області (а.с. 26).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з різного майна, в тому числі з земельної ділянки площею 1,7177 гектарів, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Сокиринецька сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0520686300:04:001:0118, що належала спадкодавиці ОСОБА_2 згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ВН № 2454, виданого 01 серпня 2000 року Сокиринецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області на підставі рішення 11 сесії 23 скликання Сокиринецької сільської ради, що підтверджується його ксерокопією (а.с. 13).

03 липня 2008 року, ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений ОСОБА_3, секретарем Сокиринецької сільської ради Вінницького району Вінницької області та зареєстрований в реєстрі за № 167, згідно якого заповідала все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право - ОСОБА_1, що підтверджується його копією (а.с. 7).

Спадкоємців які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 немає, що підтверджується довідкою № 491, виданою Хижинецькою сільською радою Сокиринецької ОТГ Вінницького району Вінницької області від 04.05.2018 року (а.с. 25) та вбачається з листа ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори № 1495/01-16 від 18.07.2018 року, в якому йдеться про те, що відповідно до Спадкового реєстру спадкоємці померлої 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 до нотаріальних контор та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась (а.с. 34).

Спадщину після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 фактично прийняла, так як з 2005 року і на момент смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 постійно проживала разом з нею за адресою: с. Сокиринці, вул. Небесної Сотні (Будьонного), 7, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується довідкою № 492, виданою Хижинецькою сільською радою Сокиринецької ОТГ Вінницького району Вінницької області від 04.05.2018 року (а.с. 24); актом, затвердженим Хижинецькою сільською радою Сокиринецької ОТГ Вінницького району Вінницької області та складеним в присутності сусідів від 04.05.2018 року (а.с. 27). Також цей факт підтверджується договором довічного утримання, що був укладений між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 грудня 2005 року, посвідчений ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 6405, згідно якого у власність позивача перейшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Сокиринці, вул. Небесної Сотні (Будьонного), 7, Вінницького району Вінницької області (а.с. 11-12).

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 ОСОБА_4 районною державною нотаріальною конторою було відмовлено, у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини, що вбачається з постанови ОСОБА_4 районної державної нотаріальної контори № 1002/02-31 від 23.05.2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 28).

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом є встановленим, що дійсно з 2005 року і на час смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 постійно проживала разом спадкодавицею за однією адресою і фактично прийняла спадщину, хоча її місце проживання було зареєстровано за іншою адресою.

За вказаних обставин суд вважає, що факт, який просить встановити позивач, має для неї юридичне зазначення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення її спадкових справ після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2, тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Також судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкову земельну ділянку у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа.

Факт втрати оригіналу державного акта на спадкову земельну ділянку підтверджується оголошенням в газеті Подільська Зоря від 31 травня 2018 року за № 22 (8704) (а.с. 19).

Встановлено, що ОСОБА_2, яка померла 30 серпня 2017 року спочатку набула право на земельну частку (пай), оскільки була членом КСП Дніпро с. Сокиринці і була внесена в списки громадян, що додавався до Державного акта на право колективної власності на землю під № 467, що підтверджується витягом з Протоколу загальних зборів КСП Дніпро с. Сокиринці від 18 лютого 2000 року (а.с. 20), списком громадян членів КСП Дніпро с. Сокиринці (а.с. 21-22). Тобто, ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 1,72 га (уточнена площа 1,7177 гектарів).

Також факт набуття спадкодавицею права власності на земельну ділянку площею 1,7177 гектарів підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії НВ-0508191592018 від 16.04.2018 року (а.с. 14).

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають ті особи, які визначені у заповіті.

Судом є встановленим, що позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку в спадковому майні після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 немає.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Оскільки судом є встановленим, що позивач не в змозі отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказане нерухоме майно, іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у неї немає, суд вважає позовну вимогу про визнання за нею права власності на вищевказану спадкову земельну ділянку обґрунтованою, в зв'язку з чим вона також підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , в разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що дає суду законні підстави для задоволення позову.

Також за відсутності клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд вважає необхідним залишити за нею судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 1216-1218, 1223, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 200, 206, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 315, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 2005 року і на момент смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 постійно проживала разом з ОСОБА_2 за адресою: с. Сокиринці, вул. Небесної Сотні (Будьонного), 7, Вінницького району Вінницької області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті 30 серпня 2017 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,7177 гектарів, місце розташування: Вінницька область, Вінницький район, Сокиринецька сільська рада, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 052068636300:04:001:0118.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ І.А. Ганкіна