Рішення

від 07.08.2018 по справі 175/2967/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2967/17

Провадження № 2/175/1153/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом, який в червні 2018 року уточнила та просила визнати за нею, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0582 га для ведення садівництва за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район ОСОБА_2 міська рада Садове товариство Сказка , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 13 липня 2014 року.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.34).

Третя особа приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи без її участі у зв?язку з зайнятістю (а.с.135).

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

Встановлено, що 13 липня 2014 року помер чоловік позивачки ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-КИ №554005 виданим Виконавчим комітетом Очеретуватської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області 14 липня 2014 року, актовий запис №06 (а.с.17). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,0582 га та розташована на території с/т Сказка ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення садівництва. Спадкова земельна ділянка належала на праві приватної власності ОСОБА_6 (матері спадкодавця), що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії ДП ДН 040323, виданого 23.09.1999 року (а.с.11).

Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 (позивачка по справі), з якою спадкодавець перебував у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії І-КИ №258900 виданим Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №823 (а.с.52). У встановленому законом порядку позивачка звернулася до приватного нотаріуса Магдалинівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадщину (а.с.49), внаслідок чого приватним нотаріусом була заведена спадкова справа №55/2017 (а.с.49-62). Однак у зв'язку пропуском строку звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 квітня 2017 року (а.с.12). ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом за захистом своїх спадкових справ.

Судом встановлено, що мати спадкодавця ОСОБА_7 померла 07 вересня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №314564 виданим Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №1195 (а.с.16). Єдиним спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері був її син ОСОБА_4 (спадкодавець), ІНФОРМАЦІЯ_1, факт родинних зв'язків яких підтверджується свідоцтвом про народження У1-КИ № 324861 виданого Красногвардійським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Дніпропетровська 10.04.1989 року, актовий запис №207 від 18.01.1972 року (а.с.15).

У встановлений законом строк ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_7 (а.с.78). Нотаріусом було відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_7 за №7/2013 (а.с.74-119).

03 червня 2013 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 видав ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_7 на частину спадкового майна, а саме: на квартиру за адресою: м. Дніпропетровськ (Дніпро) проспект ім. газети Правда (нині Слобожанський)АДРЕСА_1 (а.с.116). Однак, у зв'язку з браком достатніх коштів для сплати належних платежів та видатків, ОСОБА_4 не закінчив процес державної реєстрації право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0582 га для ведення садівництва за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район, ОСОБА_2 міська рада, садоводе товариство Сказка , що належала його матері ОСОБА_7, та помер.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 володіла спадковою земельною ділянкою на підставі Договору дарування від 22 вересня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий №3938 та виданим на підставі вищевказаного договору Державним актом на право приватної власності на землю ДН 040323 від 23.09.1999 року (а.с.11).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст. 1258 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом, свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом, захисту цивільних прав та інтересів зокрема є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 47 Закону України Про нотаріат , та відповідно з пунктами 4.14, 4.15 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (№ 296/5 від 22.02.2012 року), нотаріус перевіряє склад спадкового майна та видає на нього свідоцтво про право на спадщину. Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам ст. 47 Закону України Про нотаріат .

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивачка вступила в управління та володіння спадковим майном і є спадкоємцем за законом, право власності спадкодавця не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України, а відповідно до ст. 1296 ЦК України, а згідно із ст. 16 ЦК України, способом захисту свого права є визнання права. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1225, 1258, 1296 ЦК України, Законом України Про нотаріат , Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , ст.ст. 12, 13, 76, 130, 141, 263-266 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Магдалинівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії АЕ №289757 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 25 листопада 1996 року, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0582 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташована за адресою: Дніпропетровська область Дніпровський район ОСОБА_2 міська рада Садове товариство Сказка , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 13 липня 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.