Рішення

від 22.08.2018 по справі 826/9000/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2018 року № 826/9000/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі також - ГУ ДСНС України у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа (далі також - ТОВ Печерська міжнародна школа , відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме корпусу В ТОВ Печерська міжнародна школа , розташованого за адресою: 03039, місто Київ, вулиця Віктора Забіли, будинок 7-а, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлені під час проведення планової перевірки щодо додержання ТОВ Печерська міжнародна школа вимог законодавства у сферах цивільного захисту та пожежної і техногенної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім.

Крім того, позивач наголошує на тому, що порушення, наведені в акті перевірки не є формальними та створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 16 липня 2018 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Зазначена ухвала суду отримана відповідачем 24 липня 2018 року відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, ТОВ Печерська міжнародна школа не скористалось своїм процесуальним правом та не надало у встановлений судом строк відзив на позовну заяву, чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його відношення до заявлених позовних вимог, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 12 квітня 2018 року № 228 Про проведення планових перевірок та посвідчення на проведення перевірки від 11 травня 2018 року № 1143, посадовими особами позивача у період з 14 травня 2018 року по 18 травня 2018 року була проведена планова перевірка щодо додержання ТОВ Печерська міжнародна школа вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: місто Київ, вулиця Забіли, будинок 7а, за наслідками якої складено акт від 18 травня 2018 року № 122 (далі також - акт перевірки).

Актом перевірки, було встановлено порушення норм Правил пожежної безпеки України, затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26297 (далі також - ППБУ), ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги , затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2016 року № 287 (далі також - ДБН В.1.1-7:2016), ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі також - ДБН В.2.5-56:2014), ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування , затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 24 (далі також - ДБН В.2.5-67:2013) , а саме:

1) розділ III, п. 2.3. ППБУ, розділ І, п. 7, п. 6.2., 6.4. ДБН В.1.1-7:2016 - двері електрощитових корпусів А та Б не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ30 з сертифікатом відповідності;

2) розділ III, п.2.4. ППБУ - клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будівлі через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди в електрощитових виконаний меншим, ніж межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності);

3) розділ III, п.2.7. ППБУ - відсутній наказ керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, яким призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву;

4) розділ III, п.2.12. ППБУ - допускається захаращення електрощитової сторонніми предметами;

5) розділ III, п.2.23. ППБУ, п. 7.3.20. ДБН В.1.1-7:2016 - вікна, що розміщені до 8 м. по вертикалі та/або до 4 м. по горизонталі від зовнішніх сходів типу СЗ відчиняють та мають клас вогестійкості менше ніж Е30;

6) розділ III, п.2.23. ППБУ, п. 7.3.6. ДБН В.1.1-7:2016 - висота проходів на шляхах евакуації з підвального приміщення корпусу В менше 2-х метрів;

7) розділ III, п.2.28. ППБУ - килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, коридорах, на сходових клітках не кріпляться до підлоги і відсутні випробування щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності згідно з ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я ;

8) розділ III, п.2.37. ППБУ - допускається: улаштування на шляхах евакуації порогів; - захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами; улаштування у сходових клітках приміщень будь-якого призначення, обладнання; знімання дверей вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів;

9) розділ IV п. 2.18. ППБУ, додаток Ш ДБН В.2.5-67:2013, п. 10.7.1. ДБН В.2.5-56:2014 - повітроводи вентиляційної системи не виконані з нормованою межею вогнетривкості;

10) розділ V ППБУ, п.1.2. п. 5.2. ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення препараторської кабінету біології не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

11) розділ V ППБУ, п.1.2. п. 10.2.4. ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення, розташовані в підвальному поверсі, які не мають природнього освітлення, не обладнані системою димовидалення;

12) розділ V ППБУ, п.1.4. п. 7.3. ДБН В.2.5-56:2014 - відсутній акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту відповідно до додатку И ДБН В.2.5-56:2014 ;

13) розділ V ППБУ, п.1.4. додаток ж п. ж.6.4. (форма Ж.5.) ДБН В.2.5-56:2014 - відсутній акт технічного обстеження системи протипожежного захисту.

Пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акту, що мають місце з боку відповідача, не надходило.

Згідно наказу ТОВ Печерська міжнародна школа від 01 серпня 2017 року № 02-од Про призначення відповідальної особи, створення добровільної пожежної дружини (ДПД) , зокрема, призначено відповідальним за пожежну безпеку на підприємстві ОСОБА_1, головного інженера з організації експлуатації та ремонту будівель.

Акт перевірки було підписано та отримано ОСОБА_1 18 травня 2018 року, про що свідчить його підпис в акті перевірки.

За порушення вимог пожежної безпеки ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв'язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом часткового зупинення експлуатації приміщень школи, а саме: корпусу В , розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Забіли, будинок 7а до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі також - Закон).

Так, виходячи з положень статті 1 та 4 Закону, (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно ч. 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Частиною 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно ч. 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).

Відповідно до статті 64 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно статті 66 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 статті 68 КЦЗУ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (п. 1 ч. 1 статті 70 КЦЗУ).

Положеннями ч. 2 статті 70 КЦЗУ визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об'єкта.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ ППБУ, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І ППБУ, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

При цьому, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

Така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. При цьому, оскільки обов'язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Як вже було зазначено вище, в ході проведення планової перевірки та складення акту від 18 травня 2018 року з боку суб'єкта господарювання зауважень щодо встановлених порушень законодавства у сфері пожарної безпеки не надходило. Так само, як і не надходило відзиву на позовну заяву чи доказів усунення вказаних порушень.

Тому, у суду відсутні підстави вважати недостовірними відомості, вказані в акті перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить, зокрема з того, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) блоку В школи, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у ТОВ Печерська міжнародна школа , на безпечні умови праці та життя, а також осіб, що здобувають освіту у вказаному закладі.

Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Отже, враховуючи вищезазначене у сукупності, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та не порушує принципу пропорційності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приведення вказаних заходів реагування у дію можливе шляхом опечатування вхідних дверей приміщень або відімкнення від джерел електроживлення.

Беручи до уваги наведене вище, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13; код ЄДРПОУ 38620155) до товариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа (03039, місто Київ, вулиця Віктора Забіла, будинок 7-а; код ЄДРПОУ 30222561) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, а саме корпусу В товариства з обмеженою відповідальністю Печерська міжнародна школа , розташованого за адресою: 03039, місто Київ, вулиця Віктора Забіли, будинок 7-а, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення.

Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк