Постанова

від 21.08.2018 по справі 810/5194/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа №810/5194/13-а

адміністративне провадження №К/9901/49804/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 (суддя - Панова Г.В.)

та Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 (судді - Собків Я.М., Петрик І.Й., Сорочка Є.О.)

у справі №810/5194/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укркомплексбуд

до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укркомплексбуд (далі -Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДПІ) від 11.09.2013 року.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ДПІ дійшла помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентом не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення щодо збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з платежу податок на додану вартість.

Справа неодноразово розглядалась судами різних рівнів.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2016 частково задоволено касаційну скаргу відповідача, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового розгляду постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 11.09.2013 № 0000762301;

- стягнуто на користь позивача судовий збір у сумі 2 294 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДПІ звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство у відзиві на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Тесей ЛТД" за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 та з 01.11.2012 по 30.11.2012 відповідачем складено акт від 21.08.2013, в якому викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 359 484 грн.

На цій підставі відповідачем 11.09.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000762301, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 539 226 грн. (у тому числі за основним платежем - 359 484 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 179 742 грн.).

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ мотивує тим, що перевіркою встановлено відсутність доказів реального виконання укладених між позивачем та ТОВ "Тесей ЛТД" договорів, а первинні документи не підтверджують фактичне виконання угод.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , статей 14, 44, 181, 185, 188, 189, 200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених у 2012 році між позивачем та ТОВ "Тесей ЛТД" договорів підряду, фактичне виконання обумовлених договорами робіт з реконструкції мереж самотічної каналізації, реконструкції нежилих приміщень та інших будівельних робіт.

Також судами, на підставі залучених до матеріалів справи доказів, зроблено правильний висновок про спростування доводів ДПІ щодо відсутності реального виконання господарських угод, укладених позивачем з ТОВ "Тесей ЛТД".

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017р.) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Касаційна скарга ДПІ не спростовує правильність доводів якими мотивовано судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, постанови Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2016 та Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова