Рішення

від 17.08.2018 по справі 623/2333/17

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2333/17

Номер провадження 2/623/68/2018

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М.О.

з участю: секретаря - Лисенко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Малокомишуваська сільська рада Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Малокомишуваська сільська рада Ізюмського району Харківської області про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Просить з урахуванням уточненої позовної заяви визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 12 червня 2001 року на 1/2 частку земельної ділянки, площею 6,2523 га, 6322887000:03:000:0346, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІI-ХР № 004675, виданого на підставі рішення Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 05 травня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №46.

До судового засідання позивач не з'явився, його інтереси представляв його представник.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні покладалась на розсуд суду.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, згідно заяви, наявної в матеріалах справи, просить розгляд справи провести без участі представника сільської ради, вказану заяву визнали, ніяких заперечень не мають.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 2001 року в с. Топальське Ізюмського району Харківської області помер батько позивача - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ВЛ № 304331, виданим 25 березня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Ізюмському району Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, відповідний актовий запис № 9. (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть І-ВЛ № 326535, виданого 28 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Ізюмському району реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, відповідний актовий запис № 11, 12 червня 2001 року в с. Топальське Ізюмського району Харківської області померла бабуся - ОСОБА_4 - мати батька ОСОБА_5. (а.с.10).

Після її смерті залишилась спадщина на земельну ділянку, належна спадкодавцю, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії II-ХР №004675, площею 6,2523 га, кадастровий номер 6322887000:03:000:0346, розташована на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №46.

Позивач ОСОБА_3 прийняв спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 грудня 2011 року позивачу наданий додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 12 червня 2001 року. (а.с.28).

Згідно ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові живими на час відкриття спадщини.

Спадщину прийняв ОСОБА_6, чоловік ОСОБА_4, згідно ст.1268 ЦПК України, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області №356 від 11.09.2017 року. (а.с.29).

Згідно ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Позивач звернувся до Ізюмської держаної нотаріальної контори за видачою свідоцтва про право на спадщину в порядку спадкування, на що йому було повідомлено, що згідно п.4,15 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ на нерухоме майно, належне померлому. Після смерті бабусі, ОСОБА_4, померлої 12 червня 2001 року, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, Ізюмська державна нотаріальна контора не має можливості, так як у ОСОБА_3 відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку. Він має право звернутися до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області для визнання права власності в порядку спадкування на вищевказану земельну ділянку. (а.с.12).

14 травня 2017 року помер ОСОБА_6 (чоловік ОСОБА_4), який за життя прийняв спадщину після смерті дружини, але не оформив свого права на спадкове майно.

Його частку на право спадкового майна, належного ОСОБА_4, успадкувала спадкоємиця - донька, ОСОБА_2 шляхом подачі до Ізюмської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На підтвердження належності земельної ділянки ОСОБА_4 є наступні документи: належним чином завірена Міськрайонним управлінням Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюмі копія Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ХР № 004675, виданого на підставі рішення Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 5 травня 2000 року, площею 6,2523 га, розташована на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №246 (а.с.14); звітом з експертної грошової оцінки земельної ділянки, вартість земельної ділянки, вартість земельної ділянки 89821 грн. (а.с.15-27).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Згідно ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, тому відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на майно мого померлого не може бути перешкодою в реалізації її права на спадщину.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, узагальненої в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Таким чином суд вважає, що позовна заява ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10-13,17, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 12 червня 2001 року на 1/2 частку земельної ділянки, площею 6,2523 га, 6322887000:03:000:0346, розташовану на території Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІI-ХР № 004675, виданого на підставі рішення Малокомишуваської сільської ради Ізюмського району Харківської області від 05 травня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №46.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 23 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: М.О. Гуренко