Рішення

від 18.08.2018 по справі 910/6522/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2018Справа № 910/6522/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" (02002, м. Київ, вул. Плеханова, буд. 4-Б, кв. 55; ідентифікаційний код: 41604222)

до Приватного підприємства "Інбудсервіс" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежиле приміщення 3, № 1 по № 8 В, літера А; ідентифікаційний код: 32305529)

про стягнення 10 302 грн. 12 коп.

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" з позовом до Приватного підприємства "Інбудсервіс" про стягнення 10 302 грн. 12 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди обладнання № 16 від 19.12.2017, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 8 800 грн. 00 коп., 1 041 грн. 29 коп. пені, 94 грн. 75 коп. 3% річних та 366 грн. 08 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 у справі № 910/6522/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.

12.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" клопотання про усунення недоліків з доданими доказами надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/6522/18, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2018 направлялись судом на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте, конверт повернувся з відміткою: "за закінчення встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі № 910/6522/18 належним чином та про те, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" та Приватним підприємством "Інбудсервіс" було укладено договір оренди обладнання № 16, за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступне майно, дизельний генератор FG WILSON LAH17 у кількості 1 - шт., серійний номер двигуна об'єкта оренди, серійний номер станції об'єкта оренди вказується сторонами в акті приймання-передачі об'єкта оренди в оренду, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно по п. 1.5. договору сторони визначили та погодились, що вартість об'єкта оренди станом на дату підписання сторонами цього договору, складає: 4 000,00 дол. США, що становить еквівалент 111 480,00 грн. 00 коп., по курсу Національного Банку України на дату підписання сторонами цього договору, із розрахунку 27,87 грн. за 1 (один дол. США); 1.6. орендодавець повинен проводити технічний огляд (ТО) роботи об'єкта оренди кожні 300 мотогодин роботи об'єктом оренди під час використання орендарем об'єкта оренди.

Відповідно до п. 2.1. та 2.2. договору оренди, об'єкт оренди передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням, а саме для забезпечення роботи електроприладів максимальною потужністю 13,2 кВт (з урахуванням пускового навантаження). Адреса використання об'єкта оренди - м. Іванків, Київська обл.

Строк оренди об'єкта оренди: з 19 грудня 2017 року по 25 грудня 2017 року включно (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.1. та п. 4.2. розмір орендної плати за одну добу оренди об'єкта оренди становить: - 700,00 грн. в т.ч. ПДВ. У випадку, якщо об'єкт оренди буде працювати 15 мотогодин і більше за 1 (одну) добу, розмір орендної плати об'єкта оренди за 1 (одну) добу оренди збільшиться на 20%. В такому випадку сторони здійснюють перерахування орендної плати.

Загальна ціна договору складає загальну вартість наданих потягом строку дії договору послуг, що вказується в акті прийому-передачі наданих послуг з оренди за цим договором. Оплата орендної плати здійснюється шляхом 100% попередньої її оплати на підставі виставленого орендодавцем рахунку на оплату в тому числі надісланого засобами електронного зв'язку з подальшим наданням/надсиланням оригіналу такого рахунку або іншим способом, за домовленістю сторін (п. 4.2. та п. 4.3. договору).

Пунктом 5.4. договору, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди в оренду, орендар несе ризики випадкового знищення, втрати або пошкодження об'єкта оренди.

Відповідно до п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та цього договору.

Підпунктом 9.2.1. договору передбачено, що за порушення орендарем строків оплати за цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від суми прострочення платежу за кожний календарний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та дії до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1. договору).

19.12.2017 між позивачем та відповідачем на виконання п. 2.1. договору оренди був підписаний акт № 1 прийому-передачі об'єкта оренди від 19.12.2017, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду об'єкт оренди.

Як про це зазначає позивач, відповідно до актів надання послуг № 20 від 25.12.2017, № 21 від 25.12.2017, № 1 від 01.01.2018, № 4 від 12.01.2018, строк оренди об'єкта оренди складає 25 календарних днів.

Позивач вказує про те, що загальна вартість наданих орендодавцем орендарю послуг оренди за фактичний строк оренди об'єкта складає 20 000, 00 грн. Разом з тим, позивач вказує, що станом на дату подання даної позовної заяви, відповідач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" лише частину вартості наданих послуг оренди об'єкта оренди, а саме, 11 200, 00 грн.

Таким чином, на даний час заборгованість відповідача за надані позивачем послуги оренди об'єкта оренди за договором № 16 становить 8 800, 00 грн.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує про те, що обов'язок відповідача щодо сплати у відповідності до п. 4.3. договору усіх платежів за договором оренди настав 12.01.2018, в той час, обумовлені зобов'язання щодо здійснення оплати оренди об'єкта оренди відповідачем в повному обсязі не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 8 800, 00 грн. Також позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 1 041, 29 грн., 3% річних в розмірі 94, 75 грн. та інфляційних збитків в розмірі 366, 08 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 16 від 19.12.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, судом встановлено, що 19.12.2017 між позивачем та відповідачем на виконання п. 2.1. договору оренди був підписаний акт № 1 прийому-передачі об'єкта оренди від 19.12.2017, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду об'єкт оренди - дизельний генератор FG WILSON LAH17 у кількості 1 шт.

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що оплата орендної плати здійснюється шляхом 100% попередньої її оплати на підставі виставленого орендодавцем рахунку на оплату в тому числі надісланого засобами електронного зв'язку з подальшим наданням/надсиланням оригіналу такого рахунку або іншим способом, за домовленістю сторін.

В той час, як про це стверджував позивач, відповідачем частково були виконанні зобов'язання щодо оплати орендарю послуг оренди за фактичний строк оренди об'єкта в розмірі 11 200, 00 грн.

А відтак, як про це вказував позивач та встановлено судом загальна вартість наданих орендодавцем орендарю послуг оренди за фактичний строк оренди об'єкта складає 20 000, 00 грн., то з огляду на часткове виконання зобов'язань, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги оренди об'єкта оренди за договором № 16 становить 8 800, 00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором оренди № 16 від 19.12.2017 належним чином, прийняв в оренду об'єкт оренди - дизельний генератор FG WILSON LAH17 у кількості 1 шт, відповідно до акту № 1 прийому-передачі об'єкта оренди від 19.12.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи підписаним обома сторонами актом приймання-передачі об'єкта оренди, проте, відповідачем в порушення зобов'язань передбачених договором орендну плату орендарю послуг оренди за фактичний строк оренди об'єкта оренди здійснив лише частково, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість 8 800, 00 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди № 16 від 19.12.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати об'єкта оренди в розмірі 8 800, 00 грн. підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 041, 29 грн., 3% річних в розмірі 94, 75 грн. та інфляційних збитків в розмірі 366, 08 грн. за період з 13.01.2018 по 23.05.2018, то суд зазначає наступне.

Так, згідно підпункту 9.2.1. договору за порушення орендарем строків оплати за цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, від суми прострочення платежу за кожний календарний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з урахуванням періоду їх виникнення, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 041, 29 грн., 3% річних в розмірі 94, 75 грн. та інфляційних збитків в розмірі 366, 08 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Інбудсервіс" (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 16/3, нежиле приміщення 3, № 1 по № 8 В, літера А; ідентифікаційний код: 32305529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентал Павер" (02002, м. Київ, вул. Плеханова, буд. 4-Б, кв. 55; ідентифікаційний код: 41604222) заборгованість з орендної плати об'єкта оренди в розмірі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп., пені в розмірі 1 041 (одна тисяча сорок одна) грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 94 (дев'яносто чотири) грн. 75 коп., інфляційних втрат в розмірі 366 (триста шістдесят шість) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.08.2018.

Суддя Д.О. Баранов