Ухвала

від 23.08.2018 по справі 826/908/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/908/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху 23 серпня 2018 року                                                                                   м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «ДИСКОН» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовити повністю (за текстом апеляційної скарги). Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України. Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви). Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 01 вересня 2015 року. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Даний позов подано в 2018 році. Так, згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VІІI, установлено у 2018 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2018 року – 1762,00 грн. Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.         Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить – 5 286,00 грн. (1762,00 грн.*150%*2 = 5 286,00 грн.). В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір». Між тим, разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Вказане обґрунтовано тим, що у апелянта скрутне матеріальне становище, у зв'язку з чим, він немає можливості здійснити оплату судового збору. Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відповідно до ч.2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій  цієї статті. Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. Скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду. Надані апелянтом пояснення не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Крім того, апелянтом не надано жодних достовірних доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні про звільнення від сплати судового збору. З огляду на зазначене, судом встановлено відсутність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору у зв'язку з необґрунтованістю його клопотання та відсутністю умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 5 286,00 грн., або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору в порядку передбаченому Законом України «Про судовий збір». Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, - У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2018 року - залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали. Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде повернена, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.     Суддя                                                                                   М.І. Кобаль