Рішення

від 27.08.2018 по справі 908/644/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 27.08.2018Справа №  908/644/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи за позовом           Комунального підприємства «Запорізьке міське інвестиційне агентство» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфоксі» про                     стягнення 3748,67 грн. Без виклику представників сторін ВСТАНОВИВ: У травні 2018 року Комунальне підприємство «Запорізьке міське інвестиційне агентство» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфоксі» про стягнення заборгованості в розмірі 3748,67 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань за укладеним між сторонами Договором №130514/9 від 13.05.2014 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності, в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 3748,67 грн., яку просить стягнути позивач. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Запорізьке міське інвестиційне агентство» передано за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва. Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 28.06.2018, для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.07.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) – протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 19.07.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 13.07.2018. З метою повідомлення відповідача    про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.06.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м.    Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 літ. Б. Станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0103043227800 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача за довіреністю 26.06.2018. В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі. Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 13.05.2014 між Комунальним підприємством «Запорізьке міське інвестиційне агентство» (сторона-1, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макфоксі» (сторона-2, відповідач) було укладено Договір №130514/9 на тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу, яке перебуває у комунальній власності, відповідно до умов якого, сторона-2 приймає у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності м. Запоріжжя, для розміщення рекламних засобів (спеціальних конструкцій зовнішньої реклами) за адресами відповідно до дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Переліки дозволів, адрес місць розміщення рекламних засобів, із зазначенням розміру (формату) площин, їх кількості та термінів дії дозволу вказуються у відповідних додатках до даного договору, які підписуються «Сторонами», і з моменту підписання є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 Договору). Відповідно до п.2.1 Договору, загальна сума розміру щомісячної плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають в комунальній власності за цим договором, визначаються як сума по всіх відповідних діючих додатках до даного договору, які є невід'ємними його частинами. Основою для розрахунку щомісячної плати за цим договором є базовий розмір щомісячної плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя, який затверджується рішенням Запорізької міської ради. Згідно з п.2.2 Договору, сторона-2 щомісяця, до кінця поточного місяця, перераховує на розрахунковий рахунок сторони-1 плату у розмірі визначеному в діючих додатках до цього договору. Факт виконання робіт за цим договором підтверджується двостороннім актів виконаних робіт, який підписується сторонами щомісяця. Акт для підписання направляється стороною-1 стороні-2 в 2-денний термін з моменту закінчення звітного періоду. Сторона-2 зобов'язана в 3-денний термін з моменту отримання Акту підписати його, або в той же термін надати стороні-1 мотивовану письмову відмову від підписання Акту. У випадку відсутності у визначений термін підписаного стороною-2 акту або мотивованої відмови, акт виконаних робіт вважається погодженим та підписаним сторонами (п.2.3 Договору). Пунктом 4.2.4 Договору визначено, що сторона-2 зобов'язана своєчасно та у повному обсязі, відповідно до умов розділу ІІ даного договору, здійснювати плату. Відповідно до п.5.1 Договору, цей договір набуває чинності з 13.05.2018 і діє протягом строку дії дозволу, в будь-якому разі до демонтажу рекламного засобу, а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Додатком №1 до Договору сторони погодили місячний розмір орендної плати в сумі 621,43 грн. з урахуванням ПДВ. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем були надані відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів та виставлені рахунки на оплату за період з червня 2017 року по грудень 2017 року №1561 від 14.06.2017, №1856 від 14.07.2017, №2197 від 10.08.2017, №2516 від 18.09.2017, №2898 від 18.10.2017, №3091 від 15.11.2017 та №3314 від 01.12.2017. Також факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи Актами надання послуг №1112 від 30.06.2017, №1323 від 31.07.2017, №1495 від 31.08.2017, №1962 від 30.09.2017, №1986 від 31.10.2017, №2092 від 30.11.2017 та №2367 від 01.12.2017. Докази направлення відповідачу вказаних актів наявні в матеріалах справи. Відповідач, в свою чергу, підписані примірники наданих актів не повернув, мотивованої відмови від їх підписання не надав, свої зобов'язання зі своєчасної сплати орендної плати не виконав, так станом на момент звернення позивача до суду із розглядуваним позовом у відповідача рахується заборгованість за договором в розмірі 3748,67 грн. Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно зі ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч умов договору оренди не було здійснено у обумовлений строк сплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість по сплаті вищевказаних платежів. Крім того, наявними у матеріалах справи документами підтверджується, що позивач неодноразово звертався до відповідача із пропозиціями щодо підписання наданих актів та добровільної сплати заборгованості. Проте відповідачем не вчинено жодних дій для погашення заборгованості перед позивачем. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3748,67 грн. заборгованості з орендної плати є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин. На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макфоксі» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, Літ. Б; ідентифікаційний код 36470918) на користь Комунального підприємства «Запорізьке міське інвестиційне агентство» (69032, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Південне Шосе, буд. 2 А; ідентифікаційний код 25217812) 3748 (три тисячi сімсот сорок вісім) грн. 67 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено: 27.08.2018 Суддя                                                                                                      Я.В. Маринченко