Рішення

від 21.08.2018 по справі 918/516/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 серпня 2018 р. Справа № 918/516/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви від 24.07.2018 року №09-1218

за позовом: Комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради

до відповідача: Здолбунівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №4

про стягнення заборгованості в сумі 296 772,55 грн.

Секретар судового засідання: Сідлецька Ю.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Педич Д.П. (дов. № 689 від 05.05.2015 року);

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Здолбунівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №4 про стягнення заборгованості в сумі 296 772,55 грн., з яких: 260 226,09 грн. борг за використану теплову енергію, 2281,70 грн. інфляційні втрати, 2 767,73 три відсотки річних та 31 497,03 грн. пені, позовні вимоги аргументувавши неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на купівлю-продаж теплової енергії від 25.01.2018 року.

Ухвалою суду від 30 липня 2018 року відкрито провадження у справі №918/516/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в судовому засіданні на 21 серпня 2018 року.

21 серпня 2018 року позивачем подано до суду заяву, відповідно до змісту якої позивач зазначає, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено кошти в сумі 260225,88 грн., у зв'язку з викладеним позивач просить суд закрити провадження у справі у вказаній частині позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням своєї позиції викладеної в поданій 21 серпня 2018 року заяві про часткову сплату відповідачем наявної заборгованості. Також заявив усне клопотання про закриття провадження у справі в частині 260225,88 грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору, та повернення частини судового збору з державного бюджету , оскільки у частині позовних вимог необхідно закрити провадження у справі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про місце дату та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

25 січня 2018 року між Комунальним підприємством "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (позивач) та Здолбунівською ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 (відповідач, споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №8045 (надалі договір), відповідно до предмету якого підприємство зобов'язується у 2018 році поставити споживачеві теплову енергію, а споживач прийняти і оплатити надану теплову енергію.

Згідно пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем після пред'явлення підприємством рахунка на оплату теплової енергії (далі-рахунок) або після підписання сторонами акта виконаних робіт.

Розрахунки за надану теплову енергію проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів за розрахунковою одиницею-гігокалорія (Гкал) (пункт 4.2. договору).

Згідно пункту 4.4. договору факт надання теплової енергії засвідчується актом виконаних робіт (надання послуг), що підписується обома сторонами кожного місяця на його кінцеву дату.

Згідно пункту 4.5. договору споживач проводить оплату за надану теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахункової рахунок підприємства , при цьому споживач самостійно отримує рахунок, який видається на підставі акту визначеного пунктом 4.4. цього договору.

Термін внесення платежів - не пізніше 25 числа кожного місяця згідно виставленого рахунка за поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору з січня 2018 року по квітень 2018 року надав відповідачу послуг на загальну суму 393 335,07 грн., в свою чергу відповідач розрахувався частково, та станом на час звернення позивачем з позовом неоплаченою лишалась поставлена теплова енергія на суму 260 226,09 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 260 225,88 грн. 15 серпня 2018 року.

Згідно статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо зокрема відсутній предмет спору.

Враховуючи часткову сплату відповідачем наявної заборгованості суд керуючись ст. 231 ГПК України вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 260 225,88 грн. основної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 0,21 грн. заборгованості є законними обґрунтованими а відтак такими що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України).

У силу вимог частин 1, 2 статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пункту 7.4.3. договору споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого пунктом 4.7. договору - сплачує пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

З огляду на прострочення виконання відповідачем зобов'язання, позивач нарахував 31 497,03 грн. пені за період з березня 2018 року по липень 2018 року.

Наданий позивачем розрахунок визнано законним та обґрунтованим.

Покликаючись на ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 2 281,70 грн. інфляційних втрат та 2 767,73 грн. 3% річних.

Наданий позивачем розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" до Здолбунівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №4 - в частині стягнення 0,21 грн. основного боргу, 2 281,70 грн. інфляційних втрат, 2 767,73 грн. 3% річних, 31 497,03 грн. пені є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення 260 225,88 грн. основної заборгованості слід закрити в порядку статті 231 ГПК України.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, разом з тим, згідно положень статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене судовий збір в сумі 548,22 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача у зв'язку з частковим задоволенням позову. Разом з тим судовий збір в сумі 3903,38 грн. слід повернути позивачу у зв'язку з його клопотанням в порядку встановленому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 129, 231, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути зі Здолбунівської загальноосвітньої школи 1-3 ступеня №3 Здолбунівської районної ради (35705, Рівненська м область, м.Здолбунів, вул. Шкільна 11, код ЄДРПОУ 22580204) на користь Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (35701, Рівненська область, м.Здолбунів, вул. Шкільна 40А, код ЄДРПОУ 30032555) 0 (нуль) грн. 21 коп. основної заборгованості, 2 281 (дві тисячі двісті вісімдесят один). грн. 70 коп. інфляційних втрат, 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 73 грн. 3% річних, 31 497 (тридцять одна тисяча чотириста дев'яносто сім) грн. 03 коп. пені та 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 22 коп. судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 260 225,88 грн. основного боргу.

4. Повернути Комунальному підприємству "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради 3 903,38 грн. судового збору, про що винести відповідну ухвалу.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" серпня 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.