Рішення

від 15.08.2018 по справі 922/1758/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1758/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №47", м. Харків про стягнення коштів в сумі 12374,86 грн. за участю представників сторін:

позивача - Максимовського С.О., довіреність № 08-11/3963/2-17 від 28.12.2017 року;

відповідача - Скоркіної І.С., довіреність б/н від 30.07.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №47" (відповідача) 12374,86 грн. недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою площею 0,0068 га по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплатити змінений розмір орендної плати за землю Харківська міська рада, починаючи з дати отримання відповідачем такої угоди і до набрання рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/1282/16 законної сили (до 16.06.2016 року) недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності по пр. Леніна, 18/9, що перебуває в оренді у відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1758/18, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вирішено призначити на "31" липня 2018 року на 11:30 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.07.2018 року).

20.07.2018 року відповідач надав відзив (вх.№ 21103), в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що ст. 23 ЗУ "Про оренду землі" в імперативному порядку не передбачає зміну розміру орендної плати в залежності від зміни нормативної грошової оцінки землі в період дії договору. Крім того, відповідач вважає, що поштове відправлення зі штрих - кодом відправлення 61 0003 10910739 не містить опису вкладення та прізвище особи, яка отримала його, а отже не може вважатись належним доказом в розумінні ст. 78 ГПК України направлення відповідачу листа від 25.07.2014 року вих.№ 8670/0/225-14 з копією додаткової угоди від 26.03.2014 року.

30.07.2018 року позивач надав відповідь на відзив (вх.№ 21921), яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

06.08.2018 року відповідач надав заперечення на відзив (вх.№22619), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

13.08.2018 року позивач надав додаткові документи по справі (вх.№ 23214), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

14.08.2018 року відповідач надав клопотання про витребування доказів (вх.№23462), в якому просить витребувати доказ у позивача у вигляді опису вкладень до поштового відправлення, яке містило лист-пропозицію №8670/0/225-14 та додаткову угоду від 25.07.2014 року №8674/0/225-14.

Позивач в підготовчому засіданні 15.08.2018 року проти задоволення клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№23462) заперечував.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№23462), зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.81 ГПК України клопотання про витребування доказів повинно містити:

- який доказ витребовується;

- обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

- підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

- заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

- причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідачем було долучено до вказаного клопотання копію листа, яким він звертався до позивача з проханням надати копію опису вкладення до поштового відправлення зі штрих - кодом відправлення 61 0003 10910739. Зазначений лист був отриманий позивачем 02.08.2018 року.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються невідкладно але не пізніше 15 днів від дня їх отримання - ті, які не потребують додаткового вивчення. Загальний термін розгляду звернень не повинен перевищувати одного місяця від дня їх надходження.

Отже, станом на 15.08.2018 року, не сплив строк передбачений вищевказаною нормою для надання позивачем відповіді.

Крім того, 13.08.2018 року позивачем було надано рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1282/16, яке набрало законної сили, і в якому зазначено про направлення позивачем на адресу відповідача листа-пропозиції від 25.07.2015 року №8670/0/225-14 разом з примірниками додаткової угоди до спірного договору.

Таким чином, факт направлення позивачем на адресу відповідача листа-пропозиції від 25.07.2015 року №8670/0/225-14 разом з примірниками додаткової угоди до спірного договору встановлено рішенням по іншій справі, яке набрало законної сили, а тому вказані обставини не потребують доказування.

Зважаючи на вищевказане, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування документів (вх.№23462) в повному обсязі.

В підготовчому засідання 15.08.2018 року представники сторін надали письмову згоду на розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Оскільки у підготовчому судовому засіданні 15.08.2018 року вирішено питання, визначені у частині другій статті 182 ГПК України, враховуючи письмову згоду всіх учасників справи, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2018 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.08.2018 року підтримав свій відзив, проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 08.04.2004 № 66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва та реконструкції" TOB "Аптека №47" (відповідачу) надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0068 та по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові для реконструкції приміщень з метою розширення аптеки з влаштуванням магазину, реконструкції підвального приміщення під оздоровчий клуб з організацією окремих входів та для експлуатації цього об'єкту строком до 01.12.2029 року.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі від 04.08.2004 року (далі - договір), зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 63138/04.

Відповідно до пункту 5 договору, розмір нормативної грошової оцінки становить 36550 грн.

Згідно з п. 9 договору, розмір орендної плати за земельну ділянку з 01.12.2007 року становить 154,79 грн. в місяць.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 10 договору).

Пунктом 11 договору сторонами визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем (відповідачем) рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2016 року у справі №922/1282/16 позовну заяву Харківської міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 04.08.2004 за № 63138/04, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові площею 0,0068 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно до вказаного рішення розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові площею 0,0068 га згідно з розрахунком від № 1584/14 на рік становить 5,6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 10825,86 грн., або в місяць - 902,16 грн.

Вказане вище рішення господарського суду Харківської області набрало законної сили 17.06.2016 року.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У листі Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 25.07.2014 року № 8670/0/225-14 повідомлено про зміну розміру орендної плати за користування відповідачем спірною земельною.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено, та 25.07.2014 року на адресу відповідача направлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 04.08.2004 року №63138/04 разом з листом - пропозицією від 25.07.2014 року №8670/0/225-14, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 35) та рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2016 року у справі №922/1282/16.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека №47" вимоги Департаменту земельних відносин Харківської міської ради було проігноровано, протягом встановленого законом строку відповідь на лист-пропозицію до міської ради не направлено, що і стало підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду Харківської області з позовом про внесення відповідних змін до Договору оренди землі від 04.08.2004 року №63138/04.

Отже, позивач вказує на те, що починаючи з 25.06.2015 року (дата спливу 20-ти денного строку, на протязі якого сторона, що отримала пропозицію змінити договір, повинна надати відповідь, в межах строку позовної давності) по 16.06.2016 року (день, що передує даті набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2015 року у справі №922/1282/16) Харківська міська рада недотримувала дохід за користування ТОВ "Аптека №47" земельною ділянкою площею 0,0068 га по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові в розмірі 12374,86 грн. (різниця між розміром орендної плати за користування вказаною вище земельною ділянкою відповідно до розміру нормативної грошової оцінки земель м.Харкова, станом на 2013 рік, та фактично сплаченою орендною платою з урахуванням строку позовної давності).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Аналогічні положення містяться в ст. 22 Цивільного кодексу України відповідно до яких особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відтак, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Факт протиправної поведінки відповідача підтверджується наступним.

Статтями 2, 3 Земельного кодексу України зазначено, що земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки); земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Орендою землі у відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; за статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Земельна ділянка, яка перебуває у користуванні відповідача, відноситься до земель комунальної власності, у зв'язку з чим плата за землю у формі орендної плати, згідно з вимогами Податкового кодексу України є податком на майно, який зараховується до місцевого бюджету (п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору, що спростовує доводи відповідача про те, що ЗУ "Про оренду землі" в імперативному порядку не передбачає зміну розміру орендної плати в залежності від зміни нормативної грошової оцінки землі в період дії договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, враховуючи положення частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам статті 3 Цивільного кодексу України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, натомість ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною 1 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно славляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підставою для виникнення зобов'язання є зокрема, договори та інші правочини (статті 11, 509 Цивільного кодексу України)

Згідно з статтею 632 цього Кодексу, ціна із договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються повноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 286.2. Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плані за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подасться у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 623 Цивільного кодексу України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Судом встановлено, що Харківською міською радою було вжито всіх заходів для отримання від ТОВ "Аптека №47" плати за користування земельною ділянкою площею 0,0068 га по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові яка базується на новій нормативній грошовій оцінці земель м. Харкова станом на 01.01.2013, а саме - направлення відповідачу листа-пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі від 04.08.2004 року №63138/04. Але не отримавши жодної відповіді, Харківська міська рада вимушена була звернутися з позовом до суду про внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, в судовому порядку.

Вказані обставини підтверджують факт протиправності поведінки відповідача та вини у формі бездіяльності щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0068 га по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові у відповідність до вимог чинного законодавства.

Розмір збитків складає різниця між розміром орендної плати за користування вказаною вище земельною ділянкою, відповідно до розміру нормативної грошової оцінки земель м.Харкова, станом на 2013 рік, та фактично сплаченою орендною платою, з урахуванням строку позовної давності, за період з 25.06.2015 року по 16.06.2016 року, та становить 12374,86 грн.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у випадку з заподіянням відповідачем збитків у розмірі 12374,86 грн., у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), наявні всі елементи господарського правопорушення.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову в сумі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст.129, 144 Конституції України, , ст.ст.1, 5, 15, 18, 20 Закону України "Про оцінку земель", ст.ст. 2, 13, 14, 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.93 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 626, 628, 632, 648, 651, 792 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №47" (61022, м.Харків, пр. Незалежності, буд. 13, код ЄДРПОУ 31557805) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 3, код ЄДРПОУ 04059243) 12374,86 грн. недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою площею 0,0068 га по пр. Леніна, 18/9 у м. Харкові та судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.08.2018 року.

Суддя О.В. Смірнова