ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 03 липня 2018 року Справа № 808/1961/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства “Скандія – Луцьк” про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДФС у Волинській області (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства “Скандія – Луцьк” (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з рахунків відповідача податковий борг у сумі 201 147 грн. 82 коп. Позовні вимоги обґрунтовує нормами Податкового кодексу України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань та донарахованих позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг. Ухвалою судді від 04.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні 03.07.2018. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано. За приписами ч.1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України. Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі 201 147,82 грн., у т.ч. з податку на доходи платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 37806,79 грн., з податку на додану вартість у розмірі 159300,83 грн., з військового збору у сумі 1764,14 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2276,06 грн., яка виникла внаслідок наступного: 1. Податковий борг з податку на доходи платника податків у вигляді заробітної плати у сумі 37806,79 грн. виник на підставі податкового повідомлення – рішення від 11.09.2017 №0114241308, яким на підставі Акту перевірки від 01.09.2017 №8905/03-20/13-08/36347494, визначено штрафні санкції у сумі 25560,59 грн. та донараховано пеню у сумі 12246,20 грн. Вказане рішення направлено відповідачу та отримано останнім 18.09.2017 (а.с. 11 та зворотній бік), проте станом на день розгляду справи залишається не сплаченим. 2. Заборгованість відповідача з податку на додану вартість у сумі 159300,83 грн. виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених самостійно у наданих до податкового органу податкових деклараціях: -№9267718849 від 20.01.2017, якою визначено проте не сплачено суму з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 439 117 грн. ; -№92244313868 від 20.11.2017, якою визначено проте не сплачено суму з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 119 грн. ; -№9043390407 від 14.03.2018, якою визначено проте не сплачено суму з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 4042 грн. ; Крім того, фахівцями контролюючого органу складено: - Акт від 07.06.2017 №3718/12.07/36347494, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0025621207 від 03.07.2017 про застосування штрафу у розмірі 20% у сумі 22969 грн. 80 коп., яке вручено відповідачу 19.07.2018 (а.с.12); - Акт від 09.11.2017 №13161/03-20-12-07/36347494, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0096151207 від 14.12.2017 про застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 7332 грн. 74 коп., яке направлено на адресу відповідача, однак повернуто у зв'язку з неможливістю вручення (а.с.13-14); Внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання контролюючим органом нарахована пеня у сумі 1596,56 грн. Враховуючи часткову сплату, яка здійснювалась платником, а також з урахуванням уточнюючих декларації від 30.01.2017 №9006614767 та від 17.02.2017 №9023172366 загальна сума податкового боргу зменшилась та складає 159 300,83 грн. 3. Податковий борг з військового збору у сумі 1764,14 грн. виник на підставі податкового повідомлення – рішення від 11.09.2017 №0114251308, яким на підставі Акту перевірки від 01.09.2017 №8905/03-20/13-08/36347494, визначено штрафні санкції за платежем військовий збір у сумі 1369,18 грн. та донараховано пеню у сумі 394,96 грн. Вказане рішення направлено відповідачу та отримано останнім 18.09.2017 (а.с. 15 та зворотній бік), проте станом на день розгляду справи залишається не сплаченим. 4.Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2276,06 грн. виник на підставі податкового повідомлення – рішення від 03.07.2017 №0025441207, яким на підставі Акту перевірки від 07.06.2017 №3718/12.07/36347494, визначено штраф у сумі 1890 грн. Вказане рішення направлено відповідачу та отримано останнім 19.07.2017 (а.с. 16 та зворотній бік), проте станом на день розгляду справи залишається не сплаченим. Крім того, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію №9299468907 від 28.02.2018, якою самостійно визначено, але не сплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 386 грн. Отже загальна сума заборгованості відповідача складає 201 147,82 грн. Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України). Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних вище податкових повідомлень – рішень. Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу. У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Так, відповідачу була направлена податкова вимога № 2756-25 від 16.05.2014, та вручена 09.12.2014, про що свідчить корінець податкової вимоги (а.с.25). Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались. Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 201 147,82 грн. Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Волинській області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ВИРІШИВ: Адміністративний позов Головного управління ДФС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Волинська область, вул. Київський майдан, 4, ідентифікаційний номер 39400859) до Приватного підприємства “Скандія – Луцьк” (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126А, ідентифікаційний номер 36347494) про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю. Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Приватного підприємства “Скандія – Луцьк” (69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 126А, ідентифікаційний номер 36347494) , а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків суму податкової заборгованості у розмірі 201 147,82 грн. (двісті одна тисяча сто сорок сім гривень 82 коп.) Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України. Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України. Рішення у повному обсязі виготовлено 03.07.2018 року. Суддя Н.В.Стрельнікова
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2018 |
Оприлюднено | 29.08.2018 |
Номер документу | 76055587 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Стрельнікова Наталя Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні