Рішення

від 05.07.2018 по справі 808/2112/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ   05 липня 2018 року Справа №  808/2112/18  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді           Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) адміністративну справу позову Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр-т. Соборний,  буд. 166) до Приватного підприємства “АГРОТЕХБУД 2000”  (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143) про стягнення коштів за податковим боргом,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства “АГРОТЕХБУД 2000”  (далі – відповідач),  в якому позивач просить стягнути з рахунків платника податків у всіх банках а також за рахунок готівки, що належить такому платнику суму податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 73  058,62 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 74,44 грн. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань та донарахованих позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг. Ухвалою судді від 11.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні 05.07.2018. Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано. За приписами ч.1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Згідно із пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне. Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, станом на день розгляду справи, за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 73  058,62 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 74,44 грн. 1. Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник на підставі наданих відповідачем до податкового органу податкової декларації: -№1700017422 від 16.02.2017, якою визначено податкове зобов'язання з сплатою щомісяця протягом січня-листопада 2017 року у сумі 6067,28 грн., у грудні 6067,31 грн. Протягом року суми зобов'язання не сплачені (на момент виникнення заборгованості існувала переплата у сумі 49,06 грн.); -за результатами проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб складено Акт №0070/12-03/30824177 від 16.05.2017. На підставі вказаного Акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2017 №0006861203, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 300,29 грн. Рішення надіслано на адресу відповідача, проте повернуто у зв'язку з неможливістю вручення (а.с.15-17). Отже загальна сума заборгованості відповідача п з орендної плати з юридичних осіб складає 73058,62 грн. (6067,28 грн.х11 міс.) +6067,31 грн. -49,06 грн. +300,29 грн.) 2.Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі виник на підставі наданих відповідачем до податкового органу податкової декларації: -№1700017418 від 16.02.2017, якою визначено податкове зобов'язання із сплатою щомісяця 25,80 грн., у зв'язку з несплатою зобов'язань по терміну сплати 29.07.2017, 29.10.2017, 29.01.2018 та з урахуванням переплати у сумі 2,96 грн. сума заборгованості склала 74,44 грн. (25,80 грн.х 3 міс.) – 2,96 грн. Отже загальна сума заборгованості відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки складає 74,44 грн. Вказані суми відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу. Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу). Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України). Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (зазначена обставина відповідачем не спростована), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу. У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Так, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми № 1708-17/829 від 24.03.2017, та вручена 24.04.2017, про що свідчить корінець податкової вимоги (а.с.27). Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги не надсилались. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення- рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарг і вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п.п. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 73  058,62 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 74,44 грн. Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ВИРІШИВ: Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107, ідентифікаційний номер 39396146) до Приватного підприємства “АГРОТЕХБУД 2000”  (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143, ідентифікаційний номер 30824177) про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю. Стягнути кошти з рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих Приватне підприємство “АГРОТЕХБУД 2000”  (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143, ідентифікаційний номер 30824177), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків суму податкової заборгованості; - з орендної плати з юридичних осіб у сумі 73 058,62 грн (сімдесят три тисячі п'ятдесят вісім гривень 62 коп.) на р/р №33215812700007, отримувач УК у Вознесенівському районі, банк отримувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, код 38025409, МФО 813015, код платежу 18010600; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 74,44 грн. (сімдесят чотири гривні 44 коп.) на р/р №31419513700007, отримувач УК у Вознесенівському районі, банк отримувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, код 38025409, МФО 813015, код платежу 1810400. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України. Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України. Рішення у повному обсязі виготовлено 05.07.2018 року. Суддя                                                                       Н.В.Стрельнікова