Постанова

від 21.08.2018 по справі 815/3787/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3787/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача-головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Лава до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2017 року ПП Лава звернулось з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень №0006531402, №0006541402 від 11.04.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, їх реальність, всі документи на підтвердження здійснення операцій наявні у позивача, надавалися до податкового органу під час перевірки та надані до суду, з первинних документів вбачається зміст господарських операцій, податкові накладні по операціям з контрагентами зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, висновки акту ґрунтуються тільки на даних щодо перевірок контрагентів позивача, витрати по операціям, за якими сформований податковий кредит податковим органом не зменшені, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0006531402 від 11.04.2017 року.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0006541402 від 11.04.2017 року.

Стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Лава (код ЄДРПОУ 24770168) судовий збір у розмірі 4 826,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що Приватне підприємство Лава знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності позивача є виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ГУ ДФС в Одеській області в період з 28.02.2017 року по 14.03.2017 року з продовженням терміну перевірки ще на 5 днів проведена планова виїзна перевірка ПП Лава з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складений акт перевірки №236/15-32-14-02/24770168 від 28.03.2017 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2, пункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 191990 грн. за 2015-2016 року, пункту 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10, 201.14, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень, червень, жовтень, листопад 2015 року на загальну суму 184907 грн. та завищення від'ємного значення за грудень 2016 року на суму 44362 грн.

На підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0006531402 від 11.04.2017 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 184907 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 92454 грн., №0006541402 від 11.04.2017, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 44362 грн., №0006501402 від 11.04.2017 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковими зобов'язаннями в розмірі 191990 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23713 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень до ДФС України, скарга позивача частково задоволена, скасоване податкове повідомлення-рішення №0006501402 від 11.04.2017 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток з підстав здійснення оплати грошових коштів на користь контрагентів - постачальників, а в частині податкових повідомлень-рішень №0006531402, №0006541402 від 11.04.2017 року з податку на додану вартість скарга позивача залишена без задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду про скасування податкових повідомлень-рішень №0006531402, №0006541402 від 11.04.2017 року.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем положень статті 198, 201 Податкового кодексу України є: відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували перевезення товару, придбаного у ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ Пак Фа , ТОВ Розвіл , ТОВ Пікмаш , а наявна податкова інформація щодо цих підприємств свідчить, що вони здійснювали придбання товару, який не відповідає реалізованому позивачу, у них відсутні основні фонди та виробничі потужності, персонал, транспортні засоби, тощо; відсутність накладних на внутрішнє переміщення тари для виконання ТОВ Акрус південь , ТОВ Дормен , ТОВ Венера Інвестмент , ТОВ Інвестінг Груп , ТОВ Пірсем Прайм послуг позивачу, наявність у позивача своїх трудових ресурсів та відсутність потреби в послугах цих підприємств, відсутність у зазначених підприємств достатніх трудових ресурсів для виконання послуг позивачу та здійснення зазначеними підприємствами господарських операцій з іншими контрагентами, реальність яких не підтверджена.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача є всі первинні документи в підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а відповідачем не доведена нереальність господарських операцій, по яким позивачем сформований податковий кредит.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пунктів 198.1, 198.3, 198.6, 201.10 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами статті 1, частин 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених та зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

З наданих до суду доказів вбачається, що між ПП Лава та ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД 15.01.2015 року укладений договір поставки №4, за яким ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД зобов'язується поставити позивачу продукцію. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язаний поставити продукцію за ціною та в кількості зазначеній в накладних, поставка здійснюється автомобільним транспортом на склад покупця, право власності на товар переходить до покупця в момент підписання видаткової накладної, тобто, передачі товару.

За цим договором позивачем отриманий від ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД прокат для бурякорізального ножа, про що свідчить видаткова накладна №69 від 16 січня 2015 року та довіреність на отримання цього товару №1 від 15.01.2015 року, а подальший продаж цього товару позивачем іншому контрагенту підтверджується видатковою накладною №1 від 16 січня 2015 року та довіреністю на його отримання.

Між ПП Лава та ТОВ ПАК ФА 26.02.2015 року укладений договір поставки №6, за яким ТОВ ПАК ФА зобов'язується поставити позивачу продукцію. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язаний поставити продукцію за ціною та в кількості зазначеній в накладних, поставка здійснюється автомобільним транспортом на склад покупця, право власності на товар переходить до покупця в момент підписання видаткової накладної, тобто, передачі товару.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ ПАК ФА механічні ножиці, верстати, пила, компресор, трансформатор, редуктори за видатковими накладними №2605 від 26.02.2015 року, №2606 від 27.02.2015 року, №102 від 02.03.2015 року на підставі довіреності на отримання товару та зазначені товари введені в експлуатацію позивачем як основні засоби, які використовуються у власній господарській діяльності, про що свідчать акти приймання-передачі основних засобів, а редуктори передані ДП Підприємство Одеської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області №14 за видатковою накладною №0192/1 від 04.03.2015 року.

Між ПП Лава та ТОВ ПІКМАШ 21.03.2016 року укладений договір поставки №ПІ-0000024, за яким ТОВ ПІКМАШ зобов'язується поставити позивачу продукцію. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язаний поставити продукцію за ціною та в кількості зазначеній в накладних, поставка здійснюється автомобільним транспортом на склад покупця, право власності на товар переходить до покупця в момент підписання видаткової накладної, тобто, передачі товару.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ ПІКМАШ лампа та трансформатор за видатковими накладними №ПІ-0000026 від 21.03.2016 року, №ПІ-0000065 від 28.04.2016 року та довіреністю від 21.03.2016 року, які в подальшому реалізовані та передані за видатковими накладними №0348/1 від 21.03.2016 року та №0693/1 від 28.04.2016 року ДП Підприємство Одеської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області №14 .

Між ПП Лава та ТОВ Розвіл 22.05.2015 року укладений договір поставки №46, за яким ТОВ Розвіл зобов'язується поставити позивачу продукцію. Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язаний поставити продукцію за ціною та в кількості зазначеній в накладних, поставка здійснюється автомобільним транспортом на склад покупця, право власності на товар переходить до покупця в момент підписання видаткової накладної, тобто, передачі товару.

За цим договором позивачем отримана від ТОВ Розвіл насосна станція за видатковою накладною №РН-0000040 від 25.05.2015 року та довіреністю на отримання товару, яка введена в експлуатацію позивачем як основні засоби, які використовуються у власній господарській діяльності, про що свідчить акт приймання-передачі основних засобів.

До того ж, між ПП Лава та ТОВ Акрус-Південь 02.06.2015 року укладений договір про надання послуг №32, за яким ТОВ Акрус-Південь зобов'язується за завданням замовника організувати та надати за плату послуги по транспортуванню, обробці землі с/г призначення та збору врожаю, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги. За умовами зазначеного договору прийняття результатів виконаних робіт здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ Акрус-Південь послуги з організації робіт з збирання врожаю овочів, покосу зернових, підготовки ґрунту під посів, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані сторонами договору.

Між ПП Лава та ТОВ Дормен 31.08.2015 року укладений договір про надання послуг №23, за яким ТОВ Дормен зобов'язується за завданням замовника організувати та надати за плату послуги по транспортуванню, обробці землі с/г призначення та збору врожаю, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги. За умовами зазначеного договору прийняття результатів виконаних робіт здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ Дормен послуги з організації робіт зі збирання врожаю овочів, про що свідчить акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаний сторонами договору.

Між ПП Лава та ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТ 30.09.2015 року укладений договір про надання послуг №38, за яким ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТ зобов'язується за завданням замовника організувати та надати за плату послуги по транспортуванню, обробці землі с/г призначення та збору врожаю, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги. За умовами зазначеного договору прийняття результатів виконаних робіт здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ ВЕНЕРА ІНВЕСТМЕНТ послуги з організації робіт з збирання врожаю овочів, картоплі, посіву озимих культур, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані сторонами договору.

Між ПП Лава та ТОВ Інвестінг Груп 17.06.2016 року укладений договір про надання послуг №17-06, за яким ТОВ Інвестінг Груп зобов'язується за завданням замовника організувати та надати за плату послуги по транспортуванню, обробці землі с/г призначення та збору врожаю, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги. За умовами зазначеного договору прийняття результатів виконаних робіт здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ Інвестінг Груп послуги з організації робіт з покосу ячменю, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані сторонами договору.

Між ПП Лава та ТОВ Пірсен Прайм 28.06.2016 року укладений договір про надання послуг №28-06, за яким ТОВ Пірсен Прайм зобов'язується за завданням замовника організувати та надати за плату послуги по транспортуванню, обробці землі с/г призначення та збору врожаю, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги. За умовами зазначеного договору прийняття результатів виконаних робіт здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг.

За цим договором позивачем отримані від ТОВ Пірсен Прайм послуги з організації робіт з покосу ячменю, пшениці, збирання врожаю капусти, помідорів, буряка, картоплі, цибулі, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписані сторонами договору.

Позивачем надані до суду також дані бухгалтерського обліку за рахунком 631, дані по партіях товарів на складах, надані докази реєстрації податкових накладних по операціям з вищезазначеними контрагентами в Єдиному реєстрі податкових накладних, надані докази в підтвердження оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, докази в підтвердження наявності у позивача майнових комплексів для здійснення господарської діяльності.

Слід зазначити, що під час планової перевірки позивача всі наявні в цій справі докази досліджувалися та зауважень до їх складання у податкового органу не було, відповідачем також не заперечується оплата позивачем коштів за поставлений товар і надані послуги, наявність податкових накладних по операціям з ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ Пак Фа , ТОВ Розвіл , ТОВ Пікмаш , ТОВ Акрус південь , ТОВ Дормен , ТОВ Венера Інвестмент , ТОВ Інвестінг Груп , ТОВ Пірсем Прайм , тощо.

Отже, позивач підтвердив первинними документами здійснення господарських операцій з ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ Пак Фа , ТОВ Розвіл , ТОВ Пікмаш , ТОВ Акрус південь , ТОВ Дормен , ТОВ Венера Інвестмент , ТОВ Інвестінг Груп , ТОВ Пірсем Прайм , правомірність включення сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних до податкового кредиту.

Посилання відповідача на відсутність доказів здійснення перевезення поставленого позивачу товару, суд вважає не обґрунтованим, оскільки товарно-транспортні накладні не є документами, на підставі яких формується податковий кредит з податку на додану вартість та за умовами договорів поставки, позивач отримує товар на складі, не відповідає за поставку та не сплачує перевезення товару.

Стосовно відсутності доказів передачі позивачем своїм контрагентам тари, інвентарю для надання послуг з збирання врожаю, покосу, тощо, варто вказати, що умови договору передбачають право позивача на їх надання, а не його обов'язок та ці документи не є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Твердження податкового органу про можливість позивача самостійно здійснити роботи, які замовлені у контрагентів та відсутність необхідності в їх замовленні не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки позивач при здійсненні своєї господарської діяльності не обмежений в укладанні договорів і веденні діяльності на власний розсуд.

Податковий орган в акті перевірки зазначає про наявність податкової інформації щодо ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ Пак Фа , ТОВ Розвіл , ТОВ Пікмаш , ТОВ Акрус південь , ТОВ Дормен , ТОВ Венера Інвестмент , ТОВ Інвестінг Груп , ТОВ Пірсем Прайм , яка свідчить про підміну номенклатури товару цими підприємствами, відсутність у них основних фондів, робочої сили, тощо, не підтвердження реальності господарський операцій здійснених контрагентами позивача, однак податковий орган не надає будь-яких доказів винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок контрагентів позивача, не надає доказів порушення кримінальних проваджень з приводу діяльності цих підприємств, фіктивності цих підприємств, притягнення до відповідальності будь-яких осіб за ці дії, тощо.

Крім того, сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість чи валових витрат, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагентів до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булавес АД проти Болгарії .

Слід вказати на декларування контрагентами позивача податкових зобов'язань з податку на додану вартість, належну реєстрацію податкових накладних, суми по яким включені позивачем до податкового кредиту, статус контрагентів позивача як платників податку на додану вартість, які на даний час є діючими підприємствами, їх реєстрація не скасована, що у відповідності до норм Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за виписаними ними податковими накладними.

За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, складених на підставі акту перевірки №236/15-32-14-02/24770168 від 28.03.2017 року, податковим органом скасовано самостійно податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, тобто, відповідач не вбачає порушень в формуванні витрат по господарським операціям між позивачем та ТОВ ДЕЛМАКС ЛТД , ТОВ Пак Фа , ТОВ Розвіл , ТОВ Пікмаш , ТОВ Акрус південь , ТОВ Дормен , ТОВ Венера Інвестмент , ТОВ Інвестінг Груп , ТОВ Пірсем Прайм , що свідчить про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, пов'язаність витрат з господарською діяльністю, тощо.

Отже, висновки відповідача спростовуються наданими доказами у справі, у позивача є всі первинні документи в підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а відповідачем не доведена нереальність господарських операцій, по яким позивачем сформований податковий кредит.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

З приводу доводів апелянта щодо відсутності товарно-транспортних накладних , колегія суддів зазначає, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей,що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 816/338/14, № судового рішення в ЄДРСРУ 72901794.

Доводи податкового органу, що ТОВ "Інвестінг Груп" має одну посадову особу у вигляді директора та головного бухгалтера не спростовують неможливість здійснення робіт, оскільки відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

Посилання податкового органу на відсутність "завдання" згідно якого виконавець повинен був надавати послуги не є підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій за умови наявності інших документів на підтвердження реальності постачання товарів чи надання послуг.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Водночас чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та сум податку на прибуток до валових витрат.

Слід зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2018, справа №826/1244/13-а, № судового рішення в ЄДРСРУ 71692746.

Апелянтом жодних доказів не надано на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб'єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо (дивись, зокрема, постанову Верховного суду від 19.06.18 року у справі № 804/15389/15, № судового рішення в ЄДРСРУ 74820734).

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги приватного підприємства Лава є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 815/3787/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 23 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Потапчук В.О. Семенюк Г.В.