Постанова

від 21.08.2018 по справі 813/343/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3881/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Довгої О.І., Гулида Р.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника позивача: Свистович Ю.П.

представника відповідача: Іванський В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року (рішення ухвалене о 14:31 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулика А.Г., повний текст судового рішення складено 20.04.2018 року) у справі за позовом приватного підприємства Альтерхол до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0018371408, №0018361408 та №0018421408 від 18.10.2017.

Позивач позовні вимоги мотивували тим, що відповідач за результатом проведення податкової перевірки дійшов помилкових висновків про неправомірність включення позивачем до собівартості реалізованої продукції у фінансовій звітності сум вартості нормативних технологічних витрат електричної енергії при її постачанні споживачеві без складення відповідних первинних документів та помилкових висновків про необхідність донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість з вартості таких нормативних технологічних втрат у зв'язку з тим, що позивач використовує їх в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Зазначає, що він правильно сформував собівартість реалізованих товарів у фінансовій звітності, визначивши собівартість запасів за правилами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси з вартості усієї електричної енергії, яку придбав на оптовому ринку електричної енергії та у нього наявні оформлені належним чином і надані під час перевірки відповідачеві всі первинні документи, які вимагаються законодавством для такого виду господарських операцій. Стверджує, що нормативні технологічні втрати електричної енергії мають економічне обґрунтування та зв'язок з господарською діяльністю позивача, оскільки є необхідними в процесі постачання електричної енергії, що також відповідає позиції відповідача, викладеній і своїх попередніх листах-роз'ясненнях широкому колу платників податків. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0018371408, №0018361408 та №0018421408 від 18.10.2017.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Альтерхол , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 26.02.2016 по 30.05.2017.

За результатами перевірки складено акт від 25.09.2017 №1550/13-01-14-08/40300844 яким встановлено наступні порушення, а саме: пп.14.1.36 п.14.1 ст.14,п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у сумі 1 229 475грн., п.189.1 ст. 189, п.198.5 г ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1360130,00грн.,п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України, в результаті чого платнику податку нараховано штраф у сумі 510грн.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18.10.2017 №0018371408, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток за основними зобов'язаннями 1 229 475 -грн.. та штрафними санкціями 307369грн., від 18.10.2017 №0018361408, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним зобов'язанням 1 360 130,00грн. та 340032,50грн. за штрафними санкціями, та від 18.10.2017 №0018421408, яким донараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 510грн.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач за період 26.02.2016 по 30.05.2017 здійснив закупівлю електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору, укладеного з державним підприємством Енергоринок №12228/01 від 18.04.2016 Обсяг та вартість придбаної позивачем електричної енергії визначена в актах купівлі-продажу електроенергії за від 30.06.2016 в обсязі 231096 кВт/год вартістю 332475,62грн., від 31.07.2016 в обсязі 3 676 829 кВт/год вартістю 5 737319,36грн., від 31.08.2016 в обсязі 3251768 кВт/год вартістю 5 054565,22грн., від 30.09.2016 в обсязі 2190166 кВт/год вартістю 3 367226,23грн., від 31.10.2016 в обсязі 1 911 521 кВт/год вартістю 3206813,77грн., від 30.11.2016 в обсязі 1 670 976 кВт/год вартістю 2 852 395,43грн., від 31.12.2016 в обсязі 2619672 кВт/год вартістю 4431501,82грн.,від 31.01.2017 в обсязі 2 496688 кВт/год вартістю 4060 303грн., від 28.02.2017 в обсязі 2932773 кВт/год вартістю 4 759447,13грн., від 31.032017 в обсязі 3368 488 кВт/год вартістю 5 457 794,05грн., від 30.04.2017 в обсязі 3061 717 кВт/год вартістю 4 932 330,19грн., від 31.05.2017 в обсязі 3209922 кВт/год вартістю 5 196 460,26грн., від 30.06.2017 в обсязі 3383406 кВт/год вартістю 5 463 680,14грн. копії яких містяться в матеріалах справи.

Так, на підставі вказаного ж договору між позивачем та продавцем електроенергії ДП Енергоринок складено і інші документи щодо постачання електричної енергії, а саме акти прийому-передачі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України:

№01/Л від 30.06.2016, термін поставки електричної енергії з 01.06.2016 по 30.07.2016, за яким відпущено з Оптового ринку 231 063 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 194 670 кВт.год.

№02/Л від 31.07.2016, термін поставки електричної енергії з 01.07.2016 по 31.06.2016, за яким передано з Оптового ринку 3 676 829 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 3 167 450 кВт.год,

№03/Л від 31.08.2016, термін поставки електричної енергії з 01.08.2016 по 31.08.2016, за яким передано з Оптового ринку 3 251 768 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 812387 кВт.год,

№04/Л від 30.09.2016, термін поставки електричної енергії з 01.09.2016 по 30.09.2016, за яким передано з Оптового ринку 2 190 166 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 1 859 244 кВт.год,

№05/Л від 31.10.2016, термін поставки електричної енергії з 01.10.2016 по 31.10.2016, за яким передано з Оптового ринку 1 911 521 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 1 600 476 кВт.год,

№06/Л від 30.11.2016, термін поставки електричної енергії з 01.11.2016 по 30.11.2016, за яким передано з Оптового ринку 1 670 976 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 1 404 090 кВт.год,

№07/Л від 31.12.2016, термін поставки електричної енергії з 01.12.2016 по 31.12.2016, за яким передано з Оптового ринку 2 619 672 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 187 740 кВт.год,

№01/Л від 31.01.2017, термін поставки електричної енергії з 01.01.2017 по 31.01.2017, за яким передано з Оптового ринку 2 496 688 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 115 333 кВт.год,

№02/Л від 28.02.2017, термін поставки електричної енергії з 01.02.2017 по 28.02.2017, за яким передано з Оптового ринку 2 932773 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 479241 кВт.год,

№03/Л від 31.03.2017, термін поставки електричної енергії з 01.03.2017 по 31.03.2017, за яким передано з Оптового ринку 3 368 488 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 841 851 кВт.год,

№04/Л від 30.04.2017, термін поставки електричної енергії з 01.04.2017 по 30.04.2017, за яким передано з Оптового ринку 3 061 717 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 625 614 кВт.год,

№05/Л від 31.05.2017, термін поставки електричної енергії з 01.05.2017 по 31.05.2017, за яким передано з Оптового ринку 3 209 922 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 715 889 кВт.год,

№06/Л від 30.06.2017, термін поставки електричної енергії з 01.06.2017 по 30.06.2017, за яким передано з Оптового ринку 3 383406 кВ.год., передано ліцензіатом з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом місцевими (локальними) мережами 2 862671 кВт.год,

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що надані до перевірки відповідачеві документи позивача про купівлю - продаж електричної енергії на оптовому ринку, відповідають вимогам зазначеної вище постанови національного регулятора, а також містять усі реквізити первинного документу на підтвердження господарської операції з придбання електроенергії, які визначені ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Між позивачем та ПАТ Львівобленерго укладено договір на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією №1121138/16-283 від 12.05.2016, за яким здійснювалася передача до споживачів електричної енергії. Предметом вказаного договору є передача ПАТ Львівобленерго електричної енергії, придбаної позивачем на оптовому ринку електроенергії України, місцевими (локальними) електромережами до споживачів позивача за відповідну плату. Обсяги переданої електричної енергії та плата за її передачу визначені в актах виконаних робіт з передачі (транзиту) електричної енергії, від 30.06.2016 на суму 48 538,24грн. за транспортування електричної енергії в обсязі 194670 кВт.год., від 31.07.2016 на суму 661088,94грн. за транспортування електричної енергії в обсязі 3167450 кВт.год., від 31.08.2016 на суму 568837,46грн. за транспортування електричної енергії 2812387 кВт.год., від 30.09.2016 на суму 432992,99грн. за транспортування електричної енергії 1859244 кВт.год., від 31.10.2016 на суму 359582,29грн.за транспортування електричної енергії 1600476 кВт.год., від 30.11.2016 на суму 308358,32грн. за транспортування електричної енергії 1404090 кВт.год., від 31.12.2016 на суму 499515,73грн. за транспортування електричної енергії 2 187740 кВт.год., від 31.01.2017 на суму 471617,32грн. за транспортування електричної енергії 2115333 кВт.год., від 28.02.2017 на суму 561227,09грн. за транспортування електричної енергії 2479241 кВт.год., від 31.03.2017 на суму 652032,26грн. за транспортування електричної енергії 2841851 кВт.год., від 30.04.2017 на суму 594232,88грн. за транспортування електричної енергії 2625614 кВт.год., від 31.05.2017 на суму 677201,50грн. за транспортування електричної енергії 2715889 кВт.год., від 30.06.2017 на суму 713801,29грн. за транспортування електричної енергії 2862671 кВт.год.

Разом з тим, обсяг переданої до транспортування ПАТ Львівобленерго електричної енергії місцевими (локальними) мережами до споживачів за період з 26.02.2016 по 30.05.2017 збігається з обсягами, тієї електричної енергії, яка отримана споживачами за актами приймання-передачі від позивача. Таким чином, розбіжності в обсягах електричної енергії, придбаної споживачем та транспортованої через місцеві (локальні) електричні мережі відсутні.

Згідно п.1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України Про порядок закупівлі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України ліцензіатами з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом №1058 від 18.08.1999, запроваджено порядок, згідно з яким ліцензіати з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом закуповують електричну енергію з Оптового ринку електричної енергії (ОРЕ) з урахуванням нормативних технологічних витрат електричної енергії при її передачі місцевими (локальними) електромережами на відповідному класі напруги. Обсяг продажу електричної енергії ліцензіату з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом на межі балансової вартості мереж споживача визначається, виходячи з обсягу споживання електричної енергії таким споживачем і обсягу технологічних витрат. Аналогічний розрахунок обсягу закупівлі електроенергії визначений у договорі купівлі-продажу електричної енергії на оптовому ринку.

Відповідно до визначення Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.0.1996 №28 технологічні витрати електричної енергії на передачу електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі. Технологічні витрати поділяються на нормативні та понаднормативні. Нормативні технологічні витрати електроенергії в мережах визначаються за економічними коефіцієнтами, повноваження щодо встановлення яких відповідно до абз.7 п. 7 ч.3 ст. 6 Закону України Про ринок електричної енергії надано регулятору на ринку електричної енергії. В той же час, понаднормативні технологічні витрати, це втрати понад законодавчо встановлені нормативи.

Розраховані позивачем обсяги нормативних технологічних витрат електроенергії за календарний місяць при постачанні електричної енергії кожному із споживачів, зазначені в розрахунках обсягів прийому-передачі електричної енергії з оптового ринку для споживачів, складеними між позивачем та ДП Енергоринок , і становлять 36426 кВт.год у червні 2016 року, 509379 кВт.год у липні 2016 року,439381 кВт.год у серпні 2016року, 330922 кВт.год. у вересні 2016 року, 311045 кВт.год у жовтні 2016року, 266886 у листопаді 2016 року, 431932кВт.год у грудні 2016року, 381355 кВт.год у січні 2017року, 453532 кВт.год у лютому 2017року, 526637 кВт.год у березні 2017року, 436103 кВт.год у квітні 2017року, 494033кВт.год у травні 2017року та 520735 кВт.год у червні 2017 року.

Згідно п. 143.1.1. п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, п. 6 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства ( за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Пунктом 10 Положення, визначено, що собівартість реалізованих товарів, як складова витрат визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Згідно вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 (п. 6 Положення) для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу; Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства/установи на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. (п.8, 9 Положення).

Відповідно до п. 3.11 договору, укладеного між позивачем та ДП Енергоринок , на купівлю електричної енергії обсяг погодинного продажу електричної енергії Постачальнику (позивачу, який є покупцем електричної енергії на енергоринку) розраховується як сума обсягу спожитої електричної енергії споживачами Постачальника, з урахуванням власного виробництва Постачальника та обсягу нормативних технологічних витрат електричної енергії на кожному із класів напруги на яких споживач отримує електричну енергію.

Відтак, вартість загального обсягу придбаної електроенергії позивачем у ДП Енергоринок , яка включає і суму вартості нормативних технологічних витрат електроенергії, правомірно зарахована позивачем на баланс підприємства за вартістю, сплаченою постачальнику на підставі договору, яка є первісною вартістю таких товарів як електрична енергія у відповідності до вимог П(С)БО9 Запаси .

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Пункт 198.2 ст. ПК України визначає, що для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку. В пункті 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що технологічні витрати електроенергії в електричних мережах є невід'ємною частиною технологічного процесу постачання такого специфічного товару як електрична енергія, економічні обґрунтування меж нормативів витрат є чітко регламентовані і контролюються державою в особі національного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики та комунальних послуг.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року у справі №813/343/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді О. І. Довга Р. М. Гулид Повне судове рішення складено 22.08.2018 року