Рішення

від 20.08.2018 по справі 229/2014/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/605/2018

ЄУН 229/2014/18

РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Лопатко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про встановлення факту проживання спадкодавця разом із спадкоємцем на день його смерті та про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області про встановлення факту проживання спадкодавця разом із спадкоємцем на день його смерті та продовження строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його дядько ОСОБА_4. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді права на земельну ділянку(пай) у землі,яка перебуває у колективній власності КСП Авдіївський розміром 3,20 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну ділянку(пай) серія НОМЕР_2, виданим 27.03.1996 року на підставі рішення Ясинуватської райдержадміністрації. На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1.Разом з ним за вказаною адресою була зареєстрована та проживала ОСОБА_5, яка була його матір'ю та бабусею позивача. Просить встановити факт, що проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 га день його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді права на земельну ділянку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Авдіївський розміром 3,17 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну ділянку(пай) серія НОМЕР_3, виданим 23.04.2012 року на підставі рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 16.12.2011 року №2-/1335/2011; свідоцтва про право на спадщину законом від 20.03.2011 р. №341. 03 вересня 2013 року ОСОБА_5 склала заповіт на ім'я ОСОБА_6 Згідно змісту заповіту, вона заповідала останній все своє майно, яке на час смерті буде їй належати, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, та на що вона за законом матиме право. А у випадку, якщо спадкоємець помре до відкриття спадщини, не прийме її, відмовиться від її прийняття, або буде усунутий від права на спадщину, то майно ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_1 17 квітня 2018 року ОСОБА_6 було подано нотаріусу заяву, в якій вона відмовилась від спадщини. Постановою приватного нотаріуса Ясинуватського округу Дорменок Ю.М. від 11.05.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину зв'язку із пропуском строку звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Позивач вважає, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 і має право на спадкування майна. У встановлений законом строк позивач не звернувся із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що чекав поки його матір ОСОБА_6 звернеться до нотаріуса. На думку позивача, ним було пропущено строк на прийняття спадщини з поважних причин, а тому був змушений звернутись до суду із вказаним позовом та просити суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини - 3 місяці.

Ухвалою суду від 12.07.2018 року до участі у справі було залучено ОСОБА_1, як третю особу на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.

Відповідач не скористався правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, відзив суду не надав.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, проте відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Третя особа на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов може бути задоволено зважаючи на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом установлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер дядько позивача ОСОБА_4 про що складено актовий запис № 8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим виконкомом Первмайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді права на земельну ділянку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Авдіївський розміром 3,20 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну ділянку(пай) серія НОМЕР_2, виданим 27.03.1996 року на підставі рішення Ясинуватської райдержадміністрації.

Згідно довідки , виданої 15.05.2018 року, виданої Первомайською сільською радою Ясинуватського району ОСОБА_4 до дня смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 та братом ОСОБА_8

З домової книги вбачається,що ОСОБА_4 з 10.12.1993 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з роз'яснень п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування що постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наданих суду доказів суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_4 з 10.12.1993 року по день смерті проживав разом зі своєю матір'ю ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 виданим виконкомом Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді у вигляді права на земельну ділянку(пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Авдіївський розміром 3,17 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується сертифікатом на право на земельну ділянку(пай) серія НОМЕР_3, виданим 23.04.2012 року на підставі рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 16.12.2011 року №2-/1335/2011; свідоцтва про право на спадщину за коном від 20.03.2011 р. №341.

03 вересня 2013 року ОСОБА_5 склала заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального ОСОБА_9 та зареєстровано у реєстрі за № 759. Згідно з цим заповітом ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_6 все своє майно, яке на час смерті буде їй належати, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось, та на що вона за законом матиме право, в тому числі право на земельну частку(пай) на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії НОМЕР_3, виданим Ясинуватською районною адміністраціїю Донецької області 23.04.2012 року, а у випадку, якщо спадкоємець помре до відкриття спадщини, не прийме її, відмовиться від її прийняття, або буде усунутий від права на спадщину, то майно ОСОБА_5 заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_3.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно положень ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до відповіді № 471/01-16 від 31.05.2018 року, наданої Дружківською державною нотаріальною конторою на запит суду, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, заяви про прийняття або відмову від спадщини в Дружківську державну нотаріальну контору не надходили, спадкова справа не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось. Також повідомлено, що заповіт від імені ОСОБА_5 від 03.09.2013 року є чинним.

Строк для подання заяви згідно ст.ст.1269-1270 ЦК України про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 сплинув 04 серпня 2014 року.

17 квітня 2018 року ОСОБА_6 подала приватному нотаріусу Ясинуватського нотаріального округу Дорменок Ю.М. заяву про те, що спадщину установлені законом строки не прийняла, заяву в нотаріальну контору не подавала, на спадщину не претендує, в суд за продовженням строку на прийняття спадщини звертатись не буде.

Позивач звернувся до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та постановою приватного нотаріуса Ясинуватського нотаріального округу Дорменок Ю.М. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року у зв'язку із пропуском строку.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З роз'яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 З роз'яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. При розгляд цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд виходить з того, що оскільки заповіт було складено з умовою та виконання цих умов не залежало від позивача, він не мав змоги своєчасно звернутися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати поважною причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини і вважає за необхідно встановити позивачу додатковий строк у три місяці,що буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, ч.1 ст. 141, 259, 263 - 265,п.15.5 перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1) до Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області (розташованої за адресою:Донецька область Ясинуватський район с. Первомайське, вул. Центральна, 4, ЄДРПОУ 04343004), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) про встановлення факту проживання спадкодавця разом із спадкоємцем на день його смерті та про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року за адресою АДРЕСА_2.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці з дати набрання чинності рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2018 року.

Суддя: Н.В. Лопатко