Постанова

від 21.08.2018 по справі 681/820/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/820/17

Провадження № 22-ц/792/1064/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання - Кошельник В.М.,

за участю: прокурора - Параскевича О.Г.,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Варибок Т.В.,

представника третьої особи - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №681/820/17 за апеляційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року у справі за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. , треті особи без самостійних вимог : Полонська районна державна адміністрація Хмельницької області, Білецька сільська рада Полонського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

встановив:

В червні 2017 року керівник Шепетівської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави та просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-22761-СГ від 02.09.2016 року, яким передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_2; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.09.2016 року, земельної ділянки площею 2га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, укладеного між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К. .

Позов мотивовано тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-4818-СГ від 06.11.2015 року ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області. Наказом Головного управління Держгеокадастру

Головуючий в першій інстанції - Горщар А.Г.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 47

у Хмельницькій області №22-22761-СГ від 02.09.2016 року ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та 05.09.2016 року відповідач здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Вважає, що наказГоловного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-22761-СГ від 02.09.2016 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню, оскільки на момент його прийняття вказана земельна ділянка знаходилась в межах малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області та підлягала консервації шляхом заліснення. На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель. Після отримання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 уклав договір оренди земельної ділянки з ТОВ А.Т.К строком на 15 років.Передача у власність земельної ділянки ОСОБА_4 здійснена з порушенням земельного законодавства, а тому укладений в подальшому договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, ст.203, 215 ЦК України, оскільки зміст правочину суперечить вимогам земельного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта судом безпідставно не надана оцінка тому факту, що консервація земель на території Білецької сільської ради здійснена за розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації №477 від 24.11.2010 року, яке не оскаржувалося та є чинним. Відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району, затвердженого цим розпорядженням, термін консервації земель, зокрема, на території Білецької сільської ради визначений як постійний , комісія з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості) не створювалась, пропозиції щодо повернення земель до попереднього використання не вносились, а тому на час прийняття оскаржуваного наказу земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_4, відносилась до малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення. Непроведення жодних дій по залісненню земель з часу прийняття розпорядження щодо їх консервації не може бути підставою для відміни заходів, передбачених проектом для покращення якості ґрунтів.Висновок суду про те, що спірна земля не є деградованою або малопродуктивною ґрунтується на припущеннях. Необґрунтованим є твердження суду в оскаржуваному рішенні про законність винесеного наказу з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011р. у справі Рисовський проти України ,оскільки принцип належного урядування не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна, в тому числі земельних ділянок на користь держави, якщо майно вибуло з власності держави в незаконний спосіб.

В судовому засіданні прокурор відділу прокуратури Хмельницької області Параскевич О.Г. апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4, заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні. Вважає необґрунтованими посилання прокурора на те, що земельна ділянка є деградованою та малопродуктивною. Крім того, проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель не був внесений у земельно-кадастрову інформацію, а також не було внесено змін щодо цільового призначення використання земельної ділянки.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - Варибок Т.В., заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначила, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, а у даному випадку були відсутні такі підстави. Документація із землеустрою була погоджена відповідно до вимог ст.ст.186, 186-1 ЗК України та відповідала вимогам чинного законодавства. Тому, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області правомірно та у спосіб, встановлений чинним законодавством, розпорядилось спірною земельною ділянкою при передачі її у власність ОСОБА_4 У зв'язку з цим відсутні підстави також для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.09.2016 року.

Відповідач - ТОВ А.Т.К. повідомлене належним чином про дату, час і місце слухання справи, представник у судове засідання не з'явився.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ А.Т.К. зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Звертає увагу на те, що ОСОБА_4 не вчинив жодних протиправних чи незаконних дій для отримання земельної ділянки у власність, в тому є добросовісним набувачем переданої йому у власність земельної ділянки. ТОВ А.Т.К. та ОСОБА_4 на законних підставах уклали договір оренди спірної земельної ділянки, який відповідає вимогам закону, та право оренди зареєстроване в установленому законом порядку. Прокурором не обґрунтовано в чому полягає незаконність договору оренди земельної ділянки. Посилання на те, що земельна ділянка є деградованою та малопродуктивною, є безпідставним та не підтверджено доказами.

Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що органи державної виконавчої влади, прийнявши рішення щодо консервації земель, не внесли про це дані до відповідних кадастрових карт, не вчинили жодних дій до її практичної реалізації, а також, що ОСОБА_4 добросовісно з дотриманням встановленої законом процедури набув у власність земельну ділянку, відкрито у законний спосіб використовує її без зміни цільового призначення.

Проте зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Встановлено, що розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №293/2010-р від 06.08.2010 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель (шляхом заліснення) Державному підприємству Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою на території Полонської міської, Понінківської селищної, Буртинської, Білецької, Онацьковецької, Прилуцької сільських рад.

Розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №477 від 24.11.2010 року затверджено проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель державної власності на території Полонського району Хмельницької області, яким передбачено вилучити із активного господарського обігу 160,85га сільськогосподарських угідь та здійснити їх консервацію шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради Полонського району - 55,82га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 06.11.2015 року №22-4818-СГ ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області (6823680300:02:001).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02.09.2016 року №22-22761-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

На підставі зазначеного наказу ОСОБА_4 05.09.2016 року здійснив державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1020605668236, номер запису про право власності 16279053.

За даними схематичного плану розташування земельних ділянок, складеного ТОВ Геобуд-Проект , надана ОСОБА_4 у власність спірна земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 знаходиться в межах земельної ділянки орієнтовною площею 21,1426 га, що включена в проект землеустрою щодо консервації деградованих та малопродуктивних земель та знаходиться за межами населених пунктів Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 164 Земельного кодексу України охорона земель включає консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Статтею 1 Закону України Про охорону земель передбачено, що консервація земель полягає у припиненні господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171, ст. 172 Земельного кодексу України до малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.

Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.

Частиною 4 статті 172 ЗК України передбачено, що порядок консервації земель встановлюється законодавством України.

Відповідно до п.10 Порядку консервації земель, затвердженого наказом Держкомзему від 17.10.2002р., проект консервації земель підлягає державній землевпорядній експертизі згідно з Положенням про здійснення державної землевпорядної експертизи, затвердженим наказом Держкомзему від 11.03.1997 №39, зареєстрованим 12.05.1997 №171/1975, після чого подається на затвердження до відповідної державної адміністрації (сільської, селищної, міської ради).

Проект землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району перед затвердженням пройшов державну землевпорядну експертизу на предмет відповідності вимогам земельного законодавства і діючих нормативно - технічних документів.

Розпорядження голови Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області №477 від 24.11.2010 року Про затвердження проекту консервації деградованих і малопродуктивних земель на момент ухвалення рішення судом першої інстанції не визнано незаконним та є чинним, а правомірність його прийняття та обґрунтованість проведення консервації земель шляхом заліснення, у тому числі на території Білецької сільської ради Полонського району, виходячи із заявлених позовних вимог та принципу диспозитивності, не є предметом розгляду даного спору. Як пояснили сторони у судовому засіданні зазначене розпорядження у судовому порядку не оскаржено.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка не може бути деградованою або малопродуктивною, є помилковим.

Судом першої інстанції не враховано положення проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району та пункти 17,18 Порядку консервації земель, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №283 від 26.04.2013р. (в редакції, чинній на час прийняття спірного наказу).

Зазначеними пунктами Порядку передбачено, що після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в місячний строк створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості). Комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання.

Враховуючи те, що відповідно до проекту землеустрою щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель на території Полонського району, затвердженого розпорядженням голови Полонської районної державної адміністрації №477 від 24.11.2010р., термін консервації земель, зокрема, на території Білецької сільської ради визначений як постійний , відсутні докази створення комісії з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості), пропозиції щодо повернення земель до попереднього використання не вносились, колегія суддів приходить до висновку, що на час винесення спірного наказу земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_4, відносилась до малопродуктивних деградованих земель державного фонду на території Білецької сільської ради та підлягала консервації шляхом заліснення.

Отже, на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-22761-СГ від 02.09.2016 рокупро передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, зазначена земельна ділянка не могла використовуватись для ведення особистого селянського господарства та підлягала консервації шляхом заліснення.

За таких обставин, позов в частині вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-22761-СГ від 02.09.2016 року, яким передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_2, підлягає задоволенню.

Непроведення жодних дій по залісненню земель з часу прийняття розпорядження щодо їх консервації не може бути підставою для відміни заходів, передбачених проектом для покращення якості ґрунтів, а тому доводи відповідачів у цій частині не заслуговують на увагу. Відсутність інформації про такі землі у Державному земельному кадастрі не спростовує проведення консервації земель шляхом заліснення на території Білецької сільської ради Полонського району.

30.09.2016 року між ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ А.Т.К. (орендар) укладено договір оренди земельної ділянку, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, строком на 15 років.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований державним реєстратором Понінківської селищної ради Полонського району на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 31981132 від 21.10.2016 року, номер запису про право 17021866).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оскільки передача земельної ділянки у власність ОСОБА_4 здійснена з порушенням вимог земельного законодавства, укладений в подальшому договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним.

Висновки суду першої інстанції про добросовісне набуття ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку та порушення державою його права власності, що суперечить положенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішеннями Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі Стретч проти Сполученого Королівства та від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України вказується про необхідність додержання принципу належного урядування при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном.

У пунктах 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20 січня 2012 року, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , у справі Ґаші проти Хорватії та у справі Трґо проти Хорватії .

Верховний Суд України у постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2776цс16 зробив висновок, що втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави, загалом є предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Стала практика ЄСПЛ свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обгрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

Ураховуючи, що земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності, а тому правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вищезазначені вимоги законодавства суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, то сплачений позивачем судовий збір у розмірі 8000грн (3200грн. - за подання позовної заяви, 4800грн.- за подання апеляційної скарги) слід стягнути з відповідачів, а саме з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_4, ТОВ А.Т.К по 2666грн.66коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-22761-СГ від 02.09.2016 року, яким передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.09.2016 року, з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Білецької сільської ради Полонського району Хмельницької області, що укладений між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю А.Т.К .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (ЄДРПОУ 39767479, місцезнаходження: вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький), ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К (ЄДРПОУ 32826820, місцезнаходження: вул. Лютеранська, 4, офіс 23, м. Київ) на користь прокуратури Хмельницької області (ЄДРПОУ 02911102,місцезнаходження: провулок Військоматський, 3, м. Хмельницький) судовий збір у сумі по 2 666 грн. 66 коп. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 серпня 2018 року.

Судді: /підпис/ Т.В.Спірідонова

/підпис/ А.В.Купельський

/підпис/ Т.О.Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова