Рішення

від 27.08.2018 по справі 465/3102/17

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3102/17

2/465/1138/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

27.08.2018 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Козюренко Р.С.

за участю: секретаря судових засідань - Федика В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

встановив:

представник Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 Устінов В.А. звернувся до суду із вказаним позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 34 470,30 грн., з яких 33 895,24 грн. заборгованість за надані послуги з врахуванням індексу інфляції, 575,06 грн. - три відсотки річних, а також судові витрати.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що 17 серпня 2016 року між ОСОБА_2 (Замовник) та Приватним підприємством Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 (Виконавець) укладено Договір №07-08/16Л на виконання робіт з охоронного обслуговування. Згідно з Договором позивач взяв на себе зобов'язання, щодо виконання робіт з охоронного обслуговування, а відповідач зобов'язався сплачувати своєчасно та в повному обсязі вартість наданих послуг. Згідно з п.3.2. даного договору надання послуг підтверджується актом наданих послуг (виконаних робіт), який підписується двома сторонами. Якщо після подання (надсилання) Замовнику Акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 10 днів Виконавець не отримує підписаного Замовником примірника цього Акту або мотивованої відмови, вважається, що послуги прийняті Замовником, а Акт підписаний двома сторонами. Позивач свої обов'язки виконав в повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) з серпня по грудень 2016 року, які були повторно надіслані відповідачу та вважаються такими, що підписані двома сторонами. Однак, всупереч вимогам договору відповідач частково не оплатив надані послуги, внаслідок чого починаючи з серпня 2016 року утворилась заборгованість. Позивачем з 17 серпня 2016 року по 20 грудня 2016 року було надано послуги на загальну суму 41 708,00 гривень, натомість відповідачем сплачено лише 11 404,00 гривні, у зв'язку з чим розмір заборгованості станом на 20 грудня 2016 року становить 30 304,00 гривні. 18 листопада 2016 року, між сторонами було укладено Угоду про припинення з 20.12.2016 чинності договору на виконання робіт з охоронного обслуговування. Згідно до п.2 даної Угоди Замовник зобов'язалась повністю погасити перед Виконавцем свою заборгованість по оплаті наданих послуг. Однак, відповідач так і не виконав своїх зобов'язань та не погасив заборгованість, у зв'язку з чим 16.03.2017 на адресу відповідача направлено досудову претензію, в якій позивач просив ОСОБА_2 виконати свої зобов'язання та сплатити заборгованість в розмірі 30 304,00 гривень. Оскільки, відповіді не отримано, 03 травня 2017 року позивачем була надіслана (повторна) претензія, на яку також не було відповіді. Позивач вважає, що такими діями відповідач порушив вимоги ст.526 ЦК України і з посиланням на ч.2 ст.625 ЦК України здійснив нарахування бору 33 895, 24 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення до дня подання позову, а також 575,06 грн, три проценти річних від простроченої суми.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, між тим представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач відзив не подав, в судове засідання черговий раз не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив, що в силу частини першої статті 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення як позивача так і відповідача про час та місце розгляду справи, забезпечивши сторонам можливість з'явитися до суду і захистити свої права. Враховуючи завдання судочинства, поширення закріпленого в п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України загального правила про відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання учасника справи, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини.

За приписами ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

За таких обставин, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, що розумність тривалості провадження має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету розгляду для заявника (рішення у справі Писатюк проти України ), відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Перевіривши доводи позовної заяви, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності в межах позовних вимог, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами існують правовідносини зобов'язального характеру, що виникли на підставі укладеного договору на виконання робіт з охоронного обслуговування від 17.08.2016 №07-08/16Л (а.с.3), відповідно до якого ОСОБА_2 (замовник) доручила, а Приватне підприємство Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 (виконавець) зобов'язалося виконати роботи з охоронного обслуговування об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1 та 1.2. договору). Сторони погодили вартість послуг у пункті 3.1. договору, а у п.3.2., що факт їх надання підтверджується актом виконання робіт. При цьому, якщо після подання (надсилання) Замовнику акта виконаних робіт (наданих послуг) протягом 10 днів Виконавець не отримує підписаного Замовником примірника цього акта або вмотивованої відмови, вважається, що послуги прийняті Замовником та акт підписаний двома сторонами (п.3.2. договору).

Термін дії договору визначається з 19.08.2016, діє до 31.12.2016. Після закінчення дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п.7.1. договору).

На виконання умов договору позивач прийняв, а відповідач передав під охорону об'єкт за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується актом прийому (передачі) під охорону від 19.08.2016, як додаток №1 до договору (а.с.4).

На підтвердження виконання передбачених договором робіт, позивачем надано акти здачі приймання робіт (наданих послуг) від 31.08.2016 №02/08 на суму 5 148,00 грн., від 30.09.2016 на суму 11 880,00 грн., 31.10.2016 №02/10 на суму 12 276,00 грн., від 30.11.2016 №02/11 на суму 4 880,00 грн., від 19.12.2016 №02/12 на суму 7 524,00 грн. (а.с.5-7).

02.11.2016 відповідачем оплачено 3 880,00 грн. за актом №02/09, що підтверджується банківською випискою за поточним рахунком.

18.11.2016 сторони уклали угоду про припинення чинності договору на виконання робіт з охоронного обслуговування від 17.08.2016 №07-08/16Л, згідно з п.1 якої домовились про припинення договору з 20.12.2016 року.

При цьому, сторони погодили, що у зв'язку із припиненням чинності договору замовник зобов'язується повністю погасити свою заборгованість перед виконавцем по оплаті наданих послуг (п.2 угоди), і з моменту виконання замовником зобов'язань, передбачених п.2 цієї угоди, сторони вважатимуть умови договору виконаними в повному об'ємі і не матимуть жодних взаємних претензій (п.3 угоди).

На виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем 23.12.2016 сплачено 5 524,00 грн. та 08.02.2017 - 2 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за поточним рахунком.

У зв'язку із відсутністю повного розрахунку за виконані роботи, позивачем скеровано відповідачу претензію від 16.03.2017 №140 (а.с.9) із вимогою оплатити вартість охоронних послуг в розмірі 30 304,00 гривень. 03.05.2017 останньому повторно скеровано цінним листом (а.с.11) претензію з такою ж вимогою та актами виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.10).

Крім того, судом встановлено, що вказану заборгованість за договором на виконання робіт з охоронного обслуговування від 17.08.2016 №07-08/16Л відповідачем не сплачено позивачу по даний час, у зв'язку із чим позивачем розраховано заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення (33 895,24 грн.), а також три проценти річних від простроченої суми (575,06 грн.), яка сумарно становить 34 470,30 гривень.

Оскільки, вказані обставини відповідач не заперечив, в порушення вимог ст.12 ЦПК України останнім не представлено суду жодних доказів на спростування вимог позивача, відповідач не надав суду докази сплати вказаної заборгованості, а тому суд приймає наведені позивачем обставини, як доведені.

За положеннями статей 626 - 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач належним чином не виконав зобов'язання за вказаним договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи несплату відповідачем наданих позивачем послуг у повному обсязі згідно з умовами договору, слід дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №315 від 23.05.2017 року.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 34 470 (тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 30 копійок, з яких 33 895 (тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 24 копійки - заборгованість за надані послуги з врахуванням індексу інфляції, 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 06 копійок - три відсотки річних.

Стягнути з відповідача на користь позивача 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійокдокументально підтверджених судових витрат.

Позивач: Приватне підприємство Охоронно-юридична фірма Аутпост-4 , місцезнаходження: м.Львів, вул.Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 37776298.

Відповідач: - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Якщо відповідачу, повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Р.С. Козюренко