Рішення

від 21.08.2018 по справі 905/860/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2018 Справа № 905/860/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Варвянській А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №13800 від 21.03.2008, що належить ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , а саме нежитлова будівля, яка складається з літ. А-1, загальною площею 71,6 кв.м., літ. а загальною площею 6,1 кв.м, літ. Б-1 загальною площею 888,5 кв.м., загальна площа предмету іпотеки становить 966,2 кв.м., знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, 3, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008, у розмірі 1390987,42 грн, з яких заборгованість за простроченими процентами - 1338630,30 грн, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 45778,41 грн за період з 03.04.2017 по 13.03.2018, 3 проценти річних від суми прострочених процентів - 6578,70 грн. за період з 03.04.2017 по 13.03.2018 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачена заборгованість за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008, що є підставою для звернення стягнення на майно, яке передано в іпотеку іпотечним договором №13800 від 21.03.2008.

Ухвалою суду від 15.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/860/18; справу №905/860/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 07.06.2018 підготовче засідання відкладалось. Ухвалою суду від 26.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/860/18 на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

26.06.2018, 02.08.2018, 07.08.2018 та 13.08.2018 позивачем надано до суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного.

За змістом наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Володарське шосе, буд.3. Аналогічна адреса зазначена в позовній заяві.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 21.03.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (банк) та відповідачем, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь (позичальник) був укладений кредитний договір №11319162000 (кредитний договір).

За своєю правовою природою договір №11319162000 від 21.03.2008 є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в національній валюті в сумі 2414000,00 грн. в порядку і на умовах визначених цим договором.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але не пізніше 20.03.2015, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору (п.1.2.2 кредитного договору).

Згідно з п.1.3.1, за користування кредитними коштами з 21.03.2008 по 18.06.2008 процентна ставка встановлюється в розмірі 15% річних. За користування кредитними коштами після 18.06.2008 процента ставка встановлюється в розмірі 17% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору. Виходячи зі змісту 1.3.2 кредитного договору, за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк з 21.03.2008 по 18.06.2008 процентна ставка встановлюється у розмірі 30% річних; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк після 18.06.2018 процентна ставка встановлюється у розмірі 34% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

За умовами п.1.3.5 кредитного договору, позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом.

За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 20% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом «факт/360» , але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п.7.1 кредитного договору).

Згідно з п.9.5 кредитного договору строк дії даного договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування.

Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В якості забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (іпотекодержатель) та відповідачем, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь (іпотекодавець) 21.03.2008 був укладений договір іпотеки, у відповідності до якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, яка складається з літ. А-1, загальною площею 71,6 кв.м., літ. а загальною площею 6,1 кв.м, літ. Б-1 загальною площею 888,5 кв.м., загальна площа предмету іпотеки становить 966,2 кв.м., знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, 3.

В п. 1.2 договору іпотеки зазначено, що ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності, становить 2895019,00 грн.

Згідно з умовами п. 4.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Звернення стягнення здійснюється на підставі, зокрема, рішення суду (п. 4.2 договору іпотеки).

В п. 4.4 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов'язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов'язання.

21.03.2018 договір іпотеки посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі за №1237.

За своєю правовою природою означений договір є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про іпотеку» .

08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» , який є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційног банку «УкрСиббанк» , (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі за №2949 (далі - Договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами).

За даним договором продавець зобов'язувався продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець погоджувався придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

При цьому, сторони зазначили, що "права вимоги за кредитами" означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення"; "договори забезпечення" - договори застави, договори іпотеки та договори поруки, переліченні у додатку 1 зі всіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця, та, з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та продавцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

Згідно переліку замінених прав вимоги за кредитами ПАТ «УкрСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги, зокрема, за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008, позичальником за яким є ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь.

Згідно переліку договорів забезпечення, ПАТ «УкрСиббанк» передало ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за договором іпотеки від 21.03.2008.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Таким чином, відповідно до зазначеного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та згідно ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України АТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора у зазначеному зобов'язанні та відповідно набуло право вимоги за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008 та договором іпотеки від 21.03.2008.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/3944/13 від 15.08.2013, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Тофис» та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Тофіс-сервіс» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008 та договором поруки №190087 від 21.03.2008 заборгованість за кредитом в сумі 948311,00 грн. заборгованість за відсотками в сумі 299967,62 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 11889,23 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 12569,70 грн., судовий збір в сумі 25454,75 грн.; стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Тофис» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008р. заборгованість за кредитом в сумі 517460,30 грн. заборгованість за відсотками в сумі 169499,27 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 868,70 грн., судовий збір в сумі 13756,56 грн.

Тобто рішення господарського суду Донецької області по справі №905/3944/13 від 15.08.2013 в частині встановлення факту видачі кредиту та невиконання позичальником зобов'язань за договором кредитної лінії №11319162000 від 21.03.2008 має преюдиційний характер для цієї справи.

Також, рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2018 по справі №905/530/18 задоволено частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» про стягнення 1390987,42 грн. та стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1 заборгованість за простроченими процентам у розмірі 1 338 630, 30 грн., суму 3 % річних від суми прострочення процентів у розмірі 6 578,70 грн. та судовий збір у розмірі 20 178,13 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 16.07.2018.

Тобто, рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018 по справі №905/530/18 в частині встановлення факту невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором має преюдиційний характер для цієї справи.

Отже факт існування заборгованості ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь перед Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , м. Київ за простроченими процентам у розмірі 1338630, 30 грн. та 3% річних від суми прострочення процентів у розмірі 6578,70 грн., встановлено судовим рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2018 по справі №905/530/18, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України звільняє позивача від обов'язку доводити суду, у межах цієї справи. Доказів сплати заборгованості після винесення рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018 по справі №905/530/18 суду не надано.

Крім того, позивачем надані банківськими виписками, які доводять, що станом на 13.03.2018 заборгованість відповідача за простроченими процентам складає 1338630,30 грн.

Також, позивачем на підставі п. 7.1 кредитного договору заявлені вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 45778,41 грн. за період з 03.04.2017 по 13.03.2018.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Однак, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Маріуполь, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053» .

На підставі вищевикладеного, суд вважає неправомірним нарахування банком пені у розмірі 45778,41 грн. за період з 03.04.2017 по 13.03.2018.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст.572 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст.589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається в тому числі спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Обов'язковість встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації визначена Законом України «Про іпотеку» , а правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 № 6-449цс15, яка відповідно є обов'язковою для застосування судами.

Згідно висновками суб'єкта оціночної діяльності, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КАНЗАС ОСОБА_6» , викладеними у звіті про оцінку нежитлової будівлі загальною площею 77,7 кв.м і нежитлової будівлі загальною площею загальною площею 888,5 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Запорізьке (Володарське) шосе, 3, оціночна вартість об'єкта оцінки складає 1112100,00 грн. без ПДВ, дата оцінки 06 липня 2018 року.

Суд вважає за необхідним встановити початкову ціну предмета іпотеки відповідно до висновків суб'єкта оціночної діяльності, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «КАНЗАС ОСОБА_6» .

Відомості про право власності на предмет іпотеки та обтяження нерухомого майна іпотекою підтверджені Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за номер інформаційної довідки 126850627 від 08.06.2018.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд задовольняє позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки частково для погашення суми заборгованості за простроченими процентами в сумі 1338630,30 грн та 3 проценти річних від суми прострочених процентів в сумі 6578,70 грн.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача оскільки з його виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_1, м. Київ до відповідача, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь про звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 33331057) за іпотечним договором №13800 від 21.03.2008, а саме нежитлова будівля, яка складається з літ. А-1, загальною площею 71,6 кв.м., літ. а загальною площею 6,1 кв.м, літ. Б-1 загальною площею 888,5 кв.м., загальна площа предмету іпотеки становить 966,2 кв.м., знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, 3, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 33331057) перед Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , м. Київ (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, фактична адреса: 01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, б. 38, код ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором №11319162000 від 21.03.2008, яка складається з заборгованості за простроченими процентами в розмірі 1338630,30 грн., 3-х проценти річних від суми прострочених процентів в розмірі 6578,70 грн. шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, встановивши, що початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлюється в розмірі 1112100,00 грн. без ПДВ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 33331057) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» , м. Київ (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, фактична адреса: 01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, б. 38, код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, фактична адреса: 01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, б. 38, код ЄДРПОУ 34047020).

Боржник: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ТОФИС» , м. Маріуполь (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 3, код ЄДРПОУ 33331057).

У судовому засіданні 21.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2018.

Суддя Г.Є. Курило