Рішення

від 27.08.2018 по справі 910/7468/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2018Справа № 910/7468/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд 77"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Т"

про стягнення 172445,82 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не призначалося).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 139469 грн. та санкцій (1730,94 грн. 3 % річних, 6092,52 грн. інфляційних втрат та 25153,36 грн. пені) у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки від 01.08.2016 № 1 щодо своєчасної та повної поставки товару.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 01.08.2016 між Відповідачем, як продавцем, та Позивачем, як покупцем, Договору поставки № 1 (із укладеними до нього специфікацією та додатковими угодами, далі разом - Договір) Відповідач зобов'язався на визначених у Договорі умовах поставити та передати у власність Позивача товар, а останній - прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі відповідних товаросупровідних документів. Оплата здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Відповідача один раз на місяць.

Додатковою угодою № 1 від 27.10.2016 до Договору сторони визначили, що у відповідності до акту звірки взаємних розрахунків заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 366200 грн. Відповідач зобов'язався поставити партію цегли в повному обсязі.

Ураховуючи встановлений п. 9.1 та 12.1 Договору строк його дії, поставка товару мала бути здійснена Відповідачем до його закінчення 31.12.2016, однак матеріали справи не містять доказів здійснення останнім постачання товару до вказаного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача з претензією (поштове відправлення 0420914849283, докази направлення містяться в матеріалах справи) про повернення сплачених за Договором грошових коштів внаслідок не поставки товару протягом десяти днів від дня отримання претензії.

Як вбачається з результатів пошуку поштових відправлень на офіційному веб-сайті ПАТ Укрпошта , поштове відправлення 0420914849283 було вручено Відповідачу 21.06.2017, проте Відповідач вимогу щодо повернення грошових коштів повністю не виконав; матеріали справи не містять доказів протилежного.

Поряд із цим, Відповідач підтверджував наявність перед Позивачем заборгованості за Договором, розмір якої станом на 23.05.2018 становив 139469 грн. шляхом підписання та скріплення печаткою актів звірки взаємних розрахунків за декілька періодів (жовтень 2016 року, станом на 31.12.2016, січень 2017 року, лютий 2017 року, станом на 31.05.2017, станом на 30.06.2017, станом на 23.05.2018).

Одночасно, після відкриття судом провадження у справі Позивач подавав до суду клопотання від 09.07.2018 та 27.07.2018 про повернення Відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 40000 грн., що слугувало підставою для закриття провадження в цій частині із винесенням відповідної ухвали суду від 27.08.2018.

Таким чином, після пред'явлення Позивачем вимоги про повернення сплачених грошових коштів зобов'язання Відповідача з поставки товару трансформувалося із не грошового в грошове щодо повернення залишку попередньої оплати в розмірі 99469 грн., яка на даний час останнім не повернута та розмір якої Відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки, відповідне зобов'язання Відповідача з поставки товару за Договором перейшло у зобов'язання по поверненню сплачених грошових коштів, тобто в грошове, на таку суму коштів можуть бути нараховані передбачені ст. 625 ЦК України фінансові санкції.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, наданий Позивачем, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним, розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Водночас, заявлена Позивачем вимога про стягнення пені в розмірі 25153,36 грн. на підставі п. 7.1, 7.3 Договору не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі та, у разі недодержання письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У той же час судом встановлено, що згідно з п.п. 9.1, 12.1 Договору, останній діє до 31.12.2016, доказів пролонгації Договору матеріали справи не містять. Відтак, між сторонами відсутня письмова угода щодо забезпечення виконання оплати відповідачем поставленого товару шляхом застосування до останнього штрафних санкцій у вигляді пені. Таке забезпечення не встановлено й законом, у зв'язку з чим у задоволенні відповідної вимоги про стягнення пені суд дійшов висновку відмовити.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями ст.ст. 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс-Т" (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 45; ідентифікаційний код 40624515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд 77" (м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних 3, оф. 1; ідентифікаційний код 39343432) 99469 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. заборгованості, 1730 (одну тисячу сімсот тридцять) грн. 94 коп. 3 % річних, 6092 (шість тисяч дев'яносто дві) грн. 52 коп. інфляційних втрат, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 39 коп. судового збору.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків