Рішення

від 23.07.2018 по справі 263/3489/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 263/3489/18

Провадження № 2/263/1357/2018

РIШЕННЯ

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2018 року Жовтневий районний суд м. Марiуполя Донецької областi у складi: судді Соловйова О.Л., при секретарі Корольовій Н.А. , представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Житлово-будівельний кооператив Жовтневий-157 (далі за текстом ЖБК Жовтневий-157 ), про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

1.виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, який в процесі розгляду уточнював, та відповідно до останньої редакції вимог, просив визнати за ним право власності на ? частку квартири №95, загальною площею 45,4 кв. метрів, житловою площею 27,4 кв. метрів, в житловому будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м. Маріуполі Донецької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.07.1979 між позивачем та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, який в подальшому розірвано за рішенням суду від 27.07.1995. В шлюбі народилось двоє синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В період шлюбу на підставі ордеру, виданому згідно із рішенням виконавчого комітету Жданівської міської ради народних депутатів № 158/3 від 20.05.1987, ОСОБА_5, як члену ЖБК Жовтневий-157 , та її родині: чоловіку ОСОБА_4, сину ОСОБА_6, надано у користування кооперативну квартиру № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м. Маріуполі. В подальшому у вказаній квартирі був зареєстрований ОСОБА_4 03.08.2014 ОСОБА_5, яка постійно мешкала у вказаній квартирі, померла. На момент смерті останньої, у спірній квартирі були зареєстровані: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6. Позивач зазначає, що спірна квартира є кооперативною, право власності було набуто ним та ОСОБА_5 за спільні кошти подружжя, пайовий внесок був виплачений у повному обсязі станом на 01.01.1992, тобто в період шлюбу. За життя ОСОБА_5 правовстановлюючі документи на спірну квартиру отримані не були та, відповідно, не була проведена державна реєстрація прав власності на спірну квартиру. Позивач зауважує, що за життя ОСОБА_5 визнавала право власності позивача на ? частку спірної квартири, проте, враховуючи відсутність спору між подружжям необхідності такого поділу не виникало. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яку прийняв спадкоємець першої черги за законом - син спадкодавця ОСОБА_4. Інший спадкоємець першої черги за законом - ОСОБА_6 - відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4, проте свідоцтво про право на спадщину ще не видавалось. Посилаючись на норми ст. ст. 22,28 КпШС України, ст. 15 Закону України Про власність , ст. 384 ЦК України позивач зауважує, що частки подружжя у спільній сумісні власності є рівними та наполягає на визнання за ним права власності на ? частку квартири № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м. Маріуполі.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав, про що подав до суду відзив. Згідно із відзивом ОСОБА_4 після смерті його матері - ОСОБА_5, яка померла 03.08.2014, у встановлений законом строк відповідач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, інший спадкоємець першої черги - брат відповідача, відмовився від спадщини, на користь ОСОБА_4. Правовстановлюючі документи на спірну квартиру № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м.Маріуполі спадкодавцем не оформлювались. Вважає посилання позивача на ст. 392 ЦК України нормативно необґрунтованими, оскільки наведена правова норма може бути застосована у разі втрати документа, який засвідчує право власності. Відповідач, як спадкоємець, не звертався до компетентного органу з заявою про державну реєстрацію права власності за спадкодавцем ОСОБА_5 на спірну квартиру, з огляду на що вважає, що ОСОБА_3 передчасно звернувся до суду із позовом, оскільки жодна з підстав, перелічених у ст. 392 ЦК України для звернення власника майна до суду, не може бути застосована для задоволення позовних вимог.

Від третьої особи - ЖБК Жовтневий-157 - на адресу суду надійшли письмові пояснення, згідно із якими третя особа підтверджує, що відповідно до ордеру № 01595 від 07.08.1987 ОСОБА_5, як члену ЖБК Жовтневий-157 , була надана у користування кооперативна двокімнатна квартира № 95 по вул. 9-ї Авіадивізії, 34 на склад сім'ї з трьох чоловік: ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_6 (син). Пайовий внесок за наведену квартиру сплачено у повному обсязі станом на 01.01.1992, на підтвердження чого ОСОБА_3 видано довідку № 75 від 14.02.2018 року на ім'я члена ЖБК - ОСОБА_5 Згідно із особовим рахунком у спірній квартирі на час заселення були зареєстровані: ОСОБА_5, ОСОБА_4 (чоловік), ОСОБА_6 (син), а з 29.12.1990 - ОСОБА_4 (син). 03.08.2014 ОСОБА_5 померла, у зв'язку з чим її було знято з реєстрації за вказаною вище адресою, на теперішній час у спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 - позовні вимог ОСОБА_4 підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, наполягала на задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частку спірної квартири.

Від позивача ОСОБА_4 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог, викладених в уточненій позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 звернувся із заявою відповідно до якої позовні вимоги визнав у повному обсязі, відповідно до досягнутої між сторонами домовленості судовий збір просив з нього не стягувати.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити в його відсутність, з урахуванням наданих письмових пояснень.

2. заяви і клопотання:

письмові пояснення третьої особи - ЖБК Жовтневий-157 (а.с.33);

уточнена позовна заява ОСОБА_3 (а.с.37-39);

відзив відповідача ОСОБА_4 на позовну заяву (а.с. 40-41);

заява представника позивача ОСОБА_1 про відкладення підготовчого судового засідання від 11.05.2018 року (а.с.42);

заява позивача ОСОБА_4 про проведення слухання справи в його відсутність (а.с.43);

заперечення позивача ОСОБА_4 на відзив відповідача. (а.с.44-45).

заява відповідача ОСОБА_4 про визнання позовних вимог (а.с.43);

заява представника позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, та відмова від стягнення судових витрат по справі за згодою сторін. (а.с.43);

3.процесуальні дії суду:

-ухвалою суду від 30.03.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, призначено підготовче судове засідання (а. с. 25);

-ухвалою суду від 10.07.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 33).

Мотивувальна частина.

1.зміст спірних правовідносин

Предметом спору у справі є визнання права власності на ? частку майна, набутого подружжям в період шлюбу.

2.фактичні обставини справи, установлені судом

Судом встановлено, що 18.07.1979 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було укладено шлюб. Вказаний шлюб розірвано, на підставі рішення суду від 27.07.1995 (а.с.9). При реєстрації розірвання шлюбу Жовтневим відділом РАЦС м. Маріуполя 27.02.1996, видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-НО № 067353 (а.с.10).

За час шлюбу у подружжя ОСОБА_3 народилось двох дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Свідоцтв про народження останніх в ході розгляді судом справи надано не було, проте ця інформація не оспорюється сторонами та підтверджується, зокрема, інформацією, викладеної у матеріалах спадкової справи № 588/2014.

На підставі ордеру № 01595, виданому 07.08.1987 рішенням виконкому Жданівської міської Ради народних депутатів № 158/3 від 20.05.1987, ОСОБА_5, родина якої складається з трьох чоловік, надано право на зайняття двокімнатної квартири № 95, жилою площею 27,40 кв. метрів, загальною площею 45,36 кв. метрів, у будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії в м. Маріуполі (а.с.7) У ордері зазначено склад сім'ї ОСОБА_5 на момент його видачі: чоловік ОСОБА_4 та син ОСОБА_6

Згідно із особовим рахунком № 3295 від 13.10.2014, станом на дату видачі особового рахунку у квартирі № 95 в будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м.Маріуполі зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_5 також була зареєстрована за наведеною адресою, проте знята з реєстрації 12.09.2014 року у зв'язку зі смертю (а.с.12)

04.08.2014 року ОСОБА_5 померла, згідно із свідоцтвом про смерть серії І-НО № 774779(а.с.11)

Відповідно до довідки № 75 від 14.02.2018 року, виданої на ім'я члена ЖБК Жовтневий-157 ОСОБА_5, пайовий внесок за квартиру № 95 в будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії в м. Маріуполі сплачено повністю станом на 01.01.1992 року (а.с.8)

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 нотаріальним органом - Першою маріупольською державною нотаріальною конторою - відкрито спадкову справу № 588/2014, відповідно до матеріалів якої з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся її син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який відмовився від прийняття спадщини за законом на користь свого брата - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (заява від 16.10.2014 № 1434). Інший спадкоємець за законом - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, звернувся до нотаріального органу з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 Згідно із витягами із спадкового реєстру, а також інформаційною довідкою із Спадкового реєстру, 13.10.2014 нотаріальним органом відкрито спадкову справу щодо спадкодавця ОСОБА_5, проте на теперішній час свідоцтво про право на спадщину не видано (а.с. 56-59).

Крім того, до уточненої позовної заяви ОСОБА_4 додано докази, які підтверджують наявність джерела постійного доходу ОСОБА_4 у період перебування позивача та ОСОБА_5 у шлюбних відносинах, а саме: копію трудової книжки ОСОБА_4, відповідно до записів якої, останній в період з 15.07.1978 працював у ковальсько-пресовому цеху Виробничого об'єднання Ждановтяжмаш , та був звільнений із вказаного підприємства 31.03.1994 року (а.с.78-79).

Інші документи, надані позивачем ОСОБА_4, на переконання суду не є доказами у даній справі, оскільки не можуть стосуватись предмету спору та обставин, які підлягають встановленню при розгляді даної справи, з огляду на що вони судом не аналізуються.

6. щодо порушення прав позивача та ким вони порушені:

Проаналізувавши правовідносини, які склались між сторонами, суд приходить до висновку, що підлягають судовому захисту права позивача ОСОБА_4 щодо права власності на ? частку квартири, яка є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4, у порядку, встановленому ст.5 ЦПК України та ст.ст. 16,20 ЦК України.

Позивач ОСОБА_4, який вважає себе власником ? частки квартири № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м. Маріуполі, з метою державної реєстрації права власності на ? частку спірної квартири звертався до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради, проте у проведенні такої реєстрації йому було відмовлено через існування перешкод щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами права власності на спірну кооперативну квартиру , через що ОСОБА_4 рекомендовано звернутись до суду із позовом про визнання майна об'єктом права власності подружжя та визнання права власності на частку у майні (лист ВДРРПНМ від 19.03.2018 № 313-12871-31.31, а.с.13-14). Одночасно, у наведеному листі реєстраційної служби зазначено про відсутність державної реєстрації права власності на квартиру № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м.Маріуполі.

7. норми права, які застосовує суд при вирішенні спору, який виник із правовідносин, які є предметом спору:

Відповідно до ст.4 Заключних і перехідних положень Цивільного Кодексу України (в редакції 2004 р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного Кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом України (в редакції 1963 року), Кодексом про шлюб та сім'ю України (далі за текстом КпШС України), Законом України Про власність від 07.02.1991, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із ч.1 ст.15 Закону України Про власність від 07.02.1991 член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно із положеннями п.5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи № 9 від 18.09.1987 член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, і вчиняти відносно неї інші угоди, не заборонені законом.

Відповідно до ст.146 Житлового кодексу України (ЖК України), п.43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, норм чинного на час виникнення спірних правовідносин КпШС (статті 22, 24, 28, 29), а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в підпункті а п.6 постанови від 18 вересня 1987 № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи та підпункті а п.11 постанови від 22.12.1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності у випадку сплати паю в ЖБК подружжям у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів квартира після повної сплати пайового внеску є їх спільним майном.

Згідно із ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, яке нажито подружжям під час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном.

З огляду на зазначену норму законодавства, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що квартира № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м. Маріуполі є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4, враховуючи, зокрема, той факт, що пайовий внесок було сплачено у повному обсязі за період перебування у шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то у даному випадку, суд не вбачає обставин для відступу від презумпції рівності права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи наведені норми діючого законодавства кожному з подружжя ОСОБА_5 належало по ? частці спірно квартири.

Відповідно до ст. 328 ЦК України ( в редакції 2003 року) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Частина 2 статті 3 цього Закону визначає, що державна реєстрація гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч.3 ст.3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Тобто, такі права мають підтверджуватися відповідними правовстановлюючими документами, а право власності бути зареєстрованим належним чином, відповідно до закону, оскільки такою реєстрацію держава визнає наявність цих прав і гарантує їх достовірність.

Як було зазначено вище, набуття особою, яка повністю сплатила пайовий внесок, права власності на квартиру передбачено нормами чинного на момент такого набуття законодавства, ч.1 ст.15 Закону України Про власність . Тобто, фактично ОСОБА_5 на законних підставах набула права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1.

При цьому суд відхиляє аргументи відповідача щодо відсутності у позивача ОСОБА_4 права звернення до суду за захистом своїх майнових прав, оскільки діючими нормами законодавства не передбачено позасудового порядку реєстрації права власності у разі сплати членом житлово-будівельного кооперативу пайового внеску, а враховуючи той факт, що позивач ОСОБА_4 не є особою, на ім'я якої було видано ордер на право на зайняття спірної квартири, встановлення факту, що ця квартира є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, підлягає встановленню виключно у судовому порядку.

Суд не бере до уваги заяву позивача про поновлення строків звернення до суду із даним позовом, оскільки такі строки позовної давності, відповідно до вимог ст. ст. 256-268 ЦК України, є пресічними та поновленню не підлягають.

При цьому, згідно із ч. 3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В процесі розгляду даної справи відповідачем заяви про застосування до позовних вимог ОСОБА_3 строків позовної давності не заявлялось. Крім того, на переконання суду, у даному випадку для позивача початок перебігу строку позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, повинен обчислюватись з дня, коли ОСОБА_4 дізнався про порушення свого права та неможливість здійснення державної реєстрації права власності на ? частку квартири № 95 будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії у м. Маріуполі - тобто з дня отримання листа Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно від 19.03.2018 щодо неможливості здійснення такої реєстрації.

З огляду на те, що під час судового розгляду справи, відповідач змінив свою правову позицію та визнав позовні вимоги у повному обсязі, то подальше дослідження питання застосування строків позовної давнини є недоцільним.

7.питання про розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із даним позовом ОСОБА_4 сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Враховуючи характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог ОСОБА_4, а також той факт, що у даному випадку зі сторони відповідача не мали місце будь-які протиправні дії, через які була б неможлива реалізація позивачем його права власника 1/2 частки квартири № 95 в будинку № 34 по вул. 9-ї Авіадивізії в м. Маріуполі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку відшкодування судового збору, не дивлячись на задоволення позовних вимог ОСОБА_4 Наведена позиція суду, повністю узгоджується із домовленостями досягнутими між сторонам, відповідно до яких позивач просив не стягувати судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,76-81,84,89,141,263-265 ЦПК України, ст. ст. 261-268, 328 ЦК України (в редакції 2003 року), Законом України Про власність , ст. 146 ЖК України, ст.22 КпШС України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Житлово-будівельний кооператив Жовтневий-157 , про визнання права власності на ? частку квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, право власності на ? частку квартири АДРЕСА_2, загальною площею (квартири) 45,4 кв. метрів, житловою площею (квартири) 27,4 кв. метрів, як на частку спільного майна подружжя.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Донецькій області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.07.2018 року. З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІПН НОМЕР_1, адреса проживання та реєстрації: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. 9-ї АвіадивізіїАДРЕСА_3, засоби зв'язку відсутні;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ВН№364481, виданий 08.02.2007 року Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області, адреса проживання: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. 9-ї АвіадивізіїАДРЕСА_4, засоби зв'язку: НОМЕР_2;

Житлово-будівельний кооператив Жовтневий-157 , код ЄДРПОУ 36260981, юридична адреса: 87555, Донецька область, місто Маріуполь, вул. 9-ї Авіадивізії, 34, засоби зв'язку: НОМЕР_3.

Суддя О.Л. Соловйов