Рішення

від 23.08.2018 по справі 806/2958/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Житомир справа №806/2958/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПоповоїО. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" про стягнення коштів,

встановив:

19 червня 2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області, у якому воно просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (далі - ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів") податкову заборгованість у сумі 906 215,91грн з рахунків у банку, що обслуговують платника податків, з підстав порушення норм податкового законодавства.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" перебуває на обліку у Бердичівській ОДПІ і є платником податків і зборів. За ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" рахується податкова заборгованість у сумі 906215,91 грн зі сплати земельного податку з юридичних осіб, у тому числі: 697486,14 грн - основний платіж, 47411,31 грн - штрафні санкції та пеня 161318,46 грн. Просить стягнути з ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" 906215,91 грн податкової заборгованості з рахунків у банках обслуговуючих платника.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та повідомленням (викликом) учасників справи на 12.07.2018 об 11:00 та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

12.07.2018 підготовче засідання відкладене на 24.07.2018 на 12:00 у зв'язку з неявкою представника відповідача (а.с.37).

24.07.2018 підготовче засідання відкладене на 09.08.2018 на 12:00 у зв'язку з перебуванням судді Попової О.Г. у відпустці (а.с.40).

09.08.2018 представник позивача подала клопотання про розгляд справи за її відсутності у порядку письмового провадження (а.с.46).

09.08.2018 представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 20.06.2018 відзив на адміністративний позов не надіслав.

Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Представником відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву подано не було.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав

ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" зареєстроване як юридична особа 27.02.1996 Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції за №13041050001000705 та перебуває на обліку як платник податків у Бердичівській ОДПІ з 27.02.1996 за №422 (а.с.8).

Як встановлено із матеріалів справи, за ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" рахується податковий борг у розмірі 906 215,91 грн

У зв'язку із не сплатою грошового зобов'язання у встановлені Податковим кодексом України граничні строки, податкове зобов'язання у розмірі набуло статусу податкового боргу.

Сума заборгованості також підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку, встановленого для їх погашення. (а.с. 9 та зворот)

Оскільки суб'єктом господарювання податковий борг у добровільному порядку самостійно сплачено не було, позивач звернувся із вказаним позовом до суду щодо його стягнення у судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня,

Відповідно до пп.20.1.24 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.

Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 286.2 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" до Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області подано податкові декларації з плати за землю, де самостійно визначено грошове зобов'язання у сумі 697 486,14 грн, а саме: декларація №9016958288 від 17.02.2015 на загальну суму 125225,20грн; декларація №1600003589 від 22.02.2016 на загальну суму 215340,95 грн; декларація №1600000753 від 22.02.2016 на суму загальну 19288,96 гр.; декларація №1700009127 від 16.02.2017 на суму 315833,43 грн; декларація №1700001891 від 16.02.2017 на суму 21797,60 грн. (а.с.10-19).

Крім того, також за висновками акта перевірки №790/12-01/00372405 від 16.05.2016 встановлено порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.287.3 ст.287 та на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 6000,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001491201 від 19.05.2016 на суму 6000,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до акта перевірки №790/12-01/00372405 від 16.05.2016 встановлено порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.287.3 ст. 287 та на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 12079,04 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001501201 від 19.05.2016 на суму 12079,04 грн. (а.с.21).

Згідно з висновками акта перевірки №1976/06-30-12-02-25 від 19.04.2017 встановлено порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57 та п.287.3 ст.287 та на підставі ст.126 Податкового кодексу України, нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 3694,90 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001281200 від 31.05.2017 на суму 3694,90 грн. (а.с.22).

Як встановлено із акта перевірки №4038/06-30-12-02-25 від 04.07.2017 встановлено порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57 та п.287.3 ст.287 та на підставі ст.126 Податкового кодексу України, нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 19823,16 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0013931206 від 13.07.2017 на суму 19823,16 грн. (а.с.23).

У відповідності до висновків акта перевірки №5169/06-30-12-06-15 від 10.08.2017 встановлено порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57 та п.287.3 ст.287 та на підставі ст.126 Податкового кодексу України, нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 1938,07 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0026931206 від 16.08.2017 на суму 1938,07 грн. (а.с.24).

Згідно з висновками акта перевірки №6945/06-30-12-06-31/00372405 від 05.10.2017 встановлено порушення підприємством строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57 та п.287.3 ст.287 та на підставі ст.126 Податкового кодексу України, нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 3876,14 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням №0046181206 від 12.10.2017 на суму 3876,14 грн. (а.с.25).

Податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" та відповідачем не оскаржувались в адміністративному чи у судовому порядку, а отже є узгодженими.

Загальна сума заборгованості ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" зі сплати земельного податку з юридичних осіб складає 906 215,91грн.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Абзацом першим п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Бердичівською ОДПІ відповідно до положень ст.59 Податкового кодексу України на адресу ПАТ "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" надсилалася податкова вимога від 04.04.2011 №39 на суму 21376,83 грн. (а.с.26).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем на підтвердження заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу (а.с.9) та облікову картку платника податків (а.с.47-49) згідно з якими заборгованість відповідача складає 906 215,91 грн.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подав та про причини не подання відзиву суд не повідомив.

Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (10003, м.Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Червона, 63, код ЄДРПОУ 00372405) про стягнення 906215,91 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Бердичівський завод енергозберігаючих будівельних матеріалів", на користь Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг у розмірі 906 215,91 грн (дев'ятсот шість тисяч двісті п'ятнадцять гривень дев'яносто одна копійка).

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене: 23 серпня 2018 року.

Головуючий суддя                                         О.Г. Попова