Постанова

від 22.08.2018 по справі 826/25359/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/25359/15 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кобаля М.І., Кузьменка В.В. секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.11.2015 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В., третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, оформленого наказом № 813 від 16.09.2015 року, про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 008-22501-1902215 Найкращий від Миколая , укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ Дельта Банк , зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не має абсолютного права на визнання правочину нікчемним, оскільки таке право кореспондується з обов'язком встановити обставини, з яким закон пов'язує нікчемність договору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були наявні підстави для блокування коштів, які знаходяться на рахунку позивача, тому були відсутні підстави для включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок ФГВФО.

Позивач, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в місті Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.02.2015 між АТ Дельта Банк та ОСОБА_2 укладено Договір №008-222501-190215 банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая у гривнях (далі - Договір банківського вкладу №008-222501-190215), відповідно до якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в гривнях на певний строк та зобов'язується сплачувати проценти за їх користування (а.с.14).

Згідно із п. 1.6. вказаного договору ПАТ Дельта Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.

Згідно з п.1.2 та 1.3 сума Вкладу складає 195000,00 грн. та Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 24.02.2016 включно.

Згідно з п. 1.4. вказаного договору процентна ставка за вкладом становить 13 процентів річних.

Пунктом 1.8 передбачено, що зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору.

Згідно платіжного доручення №46159802 від 19.02.2015 ОСОБА_2 вніс на свій рахунок НОМЕР_2 з іншого свого рахунку №26205703730762 кошти у розмірі 195 000,00 грн.

Повідомленням про нікчемність правочину №9294/22 від 29.09.2015 позивача повідомлено про нікчемність транзакції (операції) від 17.02.2015 року в сумі 130 000,00 грн. та від 18.02.2015 року в сумі 65 000,00 гривень його поточний (картковий) рахунок № 26205703730762 від юридично особи - клієнта Банку ПП Лістранс (код ЄДРПОУ 37368761), що була здійснена з призначенням платежу Повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги , а також про нікчемність Договору банківського вкладу № 008-22501-190215 від 19.02.2015 року, на який були залучені кошти, отримані внаслідок зазначеної нікчемної транзакції, згідно п. 7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Позивач не був включений до Переліку вкладників АТ Дельта Банк та Загального реєстру вкладників.

Вказані обставини не є спірними і не спростовувались відповідачем.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вказаний договір банківського вкладу вірно визнано відповідачем нікчемним, оскільки укладення правочину - договору банківського вкладу (депозиту) № 008-22501-190215 Найкращий від Миколая та зарахування на нього коштів призвело до виникнення підстав для збільшення розміру вимог, що могли би бути заявлені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порівняно з максимально гарантованою сумою, що могло призвести до отримання вказаним клієнтом переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що підпадає під випадок п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Проте, колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 №4452-VI) (далі по тексту Закон №4452-VI) встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати цим Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між цим Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ч. 2 ст.1 Закону №4452-VI метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Пунктом 17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI встановлено поняття уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Пунктами 3 та 4 вказаної частини визначені поняття: вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст.27 Закону №4452-VI.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст.27 Закону №4452-VI).

Частина 3 вказаної статті Закону №4452-VI визначає, що Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно із статтею 28 вказаного Закону №4452-VI, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах Урядовий кур'єр або Голос України . Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Статтею 37 Закону №4452 визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, (надалі - Положення №14).

Стаття 36 Закону №№4452-VI визначає наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Статтею 37 Закону №№4452-VI передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, згідно п.4 та п.6 ч.2 ст.37 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду має право, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Стаття 38 Закону №4452-VI встановлює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.

Частиною 1 цієї статті уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Згідно частини 2 цієї ж статті протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

Відповідно до частини 4 ст.38 Закону №4452-VI Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Постановою правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 було прийнято рішення про віднесення АТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладом фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

03.11.2014 головою Ради директорів ПАТ Дельта Банк прийнято наказ за №2650 Щодо стабілізації діяльності Банку , згідно якого з 04.11.2014 з метою стабілізації діяльності Банку запроваджено виконання певних обмежень, зокрема: щодо недопуску проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Надалі, на підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 Про віднесення публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення за №51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Дельта Банк Кадирова В.В.

За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Дельта Банк продовжено до 02.10.2015 включно.

Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Дельта Банк .

На виконання даної постанови Національного банку України від 02.10.2015 №664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 №181 Про початок процедури ліквідації АТ Дельта Банк та делегування повноважень ліквідатора банку . Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ Дельта Банк , визначених ст.ст. 37, 38, 51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

На офіційному сайті Фонду розміщено оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ Дельта Банк за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015 на офіційному сайті Фонду розміщено оголошення, про те, що Фонд розпочне виплати вкладникам ПАТ Дельта Банк за Загальним реєстром (не залежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10. 2015.

Судом встановлено, що позивач не отримав грошові кошти за договором банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая №008-222501-190215 укладений між позивачем та ПАТ Дельта Банк . Позивач не був включений до Переліку вкладників АТ Дельта Банк на підставі вказаного договору банківського вкладу (депозиту), оскільки відповідач 1 визнав вказаний договір нікчемним і застосував наслідки нікчемності договору відповідно до п.7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини у справі.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 2 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Так, в матеріалах справи відсутні докази наявності підстав, передбачених нормами ст.38 Закону №4452-VI для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая №008-222501-190215, укладеного між позивачем та ПАТ Дельта Банк , зокрема того, банк уклав договір, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, чи докази, які б свідчили, що договір банківського вкладу є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України.

Матеріалами справи підтверджено факт надходження грошових коштів у розмірі 195 000 грн. на виконання умов договору банківського вкладу (депозиту) Найкращий від Миколая №008-222501-190215 від 19.02.2015р., а саме на рахунок № НОМЕР_2 ПАТ Дельта Банк (а.с.15).

Вказана обставина підтверджена належним та допустимим доказом і не заперечувалась відповідачами.

Отже, грошові кошти були позивачем перераховані до установи банку ПАТ Дельта Банк , вказане відбулося до запровадження тимчасової адміністрації, і вказані кошти банком не були повернуті, якщо вважати, що їх перерахування відбулося з порушенням умов договору банківського вкладу.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач є тією особою, який набув право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, а тому позивача протиправно не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.

Стосовно посилання відповідача на те, що позивача не включено до переліку вкладників на підставі норм пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки кошти на вкладний рахунок позивача надійшли внаслідок так званого "дроблення" вкладу клієнту банку ПП Лістранс , що є порушенням вимог договору банківського вкладу, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи містять платіжне доручення № 46159802 від 19.02.2015 року, яким на поточний рахунок №26356113019278 були зараховані грошові кошти в розмірі 195 000 грн. у відповідності до умов договору №008-22501-190215 від 19.02.2015 року.

Отже, кошти внесено через касу банку - АТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що доводи відповідачів про нікчемність договорів банківського вкладу у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли внаслідок "дроблення" іншого вкладу є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунку ОСОБА_2 грошових коштів у вказаному розмірі відповідачами не заперечується.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що кошти на рахунок позивача надішли від іншої особи, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм слід дійти висновку, що чинне законодавство прямо передбачає, що грошові кошти на рахунок можуть бути внесені як безпосередньо вкладником, так і іншою особою для вкладника.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно невключення позивача до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду як вкладника відповідно до договору банківського вкладу, а тому така бездіяльність уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Отже, оскільки матеріали справи містять належні, допустимі і достатні докази щодо підтвердження внесення позивачем коштів до банку, як то було визначено сторонами банківського договору, внаслідок чого сума вкладу підлягає поверненню, та позивач у відповідності до норм статті 27 Закону №4452-VI має бути внесений відповідачем до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми закону, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про не обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції та заслуговують на увагу, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при прийнятті даного рішення судом апеляційної інстанції враховано правову позицію Вищого адміністративного суду України висловлені в ухвалі від 13 липня 2017 року при розгляді справи № К/800/9997/16.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок порушення норм матеріального права, суд першої інстанції невірно вирішив справу за суттю вимог, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення всіх позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 27.08.2018.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 317, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, оформленого наказом № 813 від 16.09.2015 року, про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 008-22501-1902215 Найкращий від Миколая , укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ Дельта Банк .

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасово адміністрації ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Дельта Банк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Присудити на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у сумі 1950 грн.(одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят грн..) згідно квитанції від 16.11.2015 року № N12QR49765 та за подання апеляційної скарги у сумі 2145 грн. (дві тисячі сто сорок п'ять грн..) згідно квитанцій від 25 травня 2016 № ПН5346 та від 15.06.2016 № 0.0.568011513.1.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко