Рішення

від 28.08.2018 по справі 537/1063/18

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/502/2018

Справа № 537/1063/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.08.2018 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Мєняйлові О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ Укрфорест Груп на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 15 600 грн. 00 коп.; компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за січень та лютий 2018 року в розмірі 10 400 грн. 00 коп., а також моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 квітня 2017 року його було прийнято на роботу на посаду верстатника деревообробного верстату до ТОВ Укрфорест груп згідно наказу №0000000033. У жовтні 2017 року підприємство припинило виплачувати заробітну плату, про строки та час погашення заробітної плати не повідомляло. 06 грудня 2017 року позивача було звільнено із займаної посади за згодою сторін згідно наказу № ТВ 000000003 від 06 грудня 2017 року. Позивач зазначає, що 07 грудня 2017 рок він подав до керівництва підприємства претензію щодо сплати йому заборгованості, яка залишилась без реагування. У зв'язку із зазначеними обставинами позивач вимушений був звернутись зі скаргою до Управління Держпраці у Полтавській області, та останнім в результаті проведеної перевірки було встановлено порушення роботодавцем законодавства в частині оплати праці. За викладених обставин позивач і вимушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення її недоліків.

Ухвалою від 27 квітня 2018 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 24 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

На виконання зазначеної ухвали суду, 17 серпня 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, згідно якої остаточно просив суд ухвалити рішення, яким сягнути з відповідача на його користь заборгованість по несплаченій заробітній платі в сумі 7 726 грн. 50 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 26 910 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача на його користь витрати, пов'язані зі зверненням його до адвоката в розмірі 350 грн. 00 коп.

Позивач, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак завчасно надав до суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача, ТОВ Укрфорест груп , в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не надав до суду пояснень про причини неявки.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони позивача та відповідача на підставі письмових матеріалів справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, він не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як достовірно встановлено в судовому засіданні та підтверджується записами трудової книжки ВА №003321, з 21 квітня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду верстатника деревообробних верстатів до ТОВ Укрфорест груп на підставі наказу №000000033 від 20 квітня 2017 року; 06 грудня 2017 року позивача було звільнено із вказаного підприємства згідно наказу №ТВ000000103 від 06 грудня 2017 року за згодою сторін за пунктом 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України за власним бажанням.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статі 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Як встановлено в судовому засіданні, в день звільнення з позивачем розрахунку із невиплаченої заробітної плати проведено не було.

Позивач звертався до ТОВ Укрфорест Груп із письмовою претензією від 07 грудня 2017 року щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі, що в вбачається з письмових матеріалів справи.

З листа Управління Держпраці у Полтавській області за вих..№16-Х1483/16/14-04/242 від 26 грудня 2017 року, наданого на адресу ОСОБА_1 в результаті перевірки щодо можливих порушень законодавства про працю керівництвом ТОВ Укрфорест груп , вбачається, що сума боргу з невиплаченої позивачу заробітної плати складає 7 726 грн. 50 коп., а саме невиплачена заробітна плата за жовтень 2017 року в розмірі 2 902 грн. 65 коп.; за листопад 2017 року в розмірі 2 929 грн. 45 коп.; за грудень 2017 року в розмірі 1 894 грн. 40 коп., компенсація за невикористану відпустку в розмірі 1 458 грн. 48 коп., індексація заробітної плати в розмірі 35 грн. 94 коп.

За викладених обставин, приймаючи до уваги вказані вище положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату в розмірі 7 726 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу Законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні, з дня звільнення ОСОБА_1 тобто з 06 грудня 2017 року і по теперішній час, ТОВ Укрфорест груп з позивачем не провело повного розрахунку належних йому сум, що є порушенням вказаних вище норм чинного законодавства.

Згідно пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до пункту 2 зазначеної Постанови, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Тобто, для вирахування середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 необхідно враховувати його виплати за жовтень та листопад 2017 року.

Згідно із змістом листа Управління Держпраці у Полтавській області за вих..№ 16-Х1483/16/14-04/242 від 26 грудня 2017 року, нарахована ТОВ Укрфорест груп ОСОБА_1 заробітна плата за жовтень 2017 року становить 3 605 грн. 78 коп., та за листопад 2017 року становить 3 639 грн. 07 коп., а всього за два місяці - 7 244 грн. 85 коп.

Всього за два місяці позивачем відпрацьовано 42 робочих дні, а тому середньоденна заробітна плата для визначення розміру заробітної плати за час затримки розрахунку складає 172 грн. 50 коп. (3 605 грн. 78 коп. + 3 639 грн. 07 коп. = 7 244 грн. 85 коп.; 7 244 грн. 85 коп. / 42 дні = 172 грн. 50 коп.).

За змістом частини 1 статті 13 Цивільно-процесуально кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, у зв'язку із чим суд рахує суму середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за заявлений ним період, а саме з 06 грудня 2017 року по 17 серпня 2018 року.

Так, час затримки розрахунку виплати заробітної плати ОСОБА_1 з 06 грудня 2017 року по 17 серпня 2018 року складає 156 робочих днів.

За таких обставин, середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 26 910 грн. 00 коп. (156 х 172 грн. 50 коп.).

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму завданої останньому моральної шкоди внаслідок незаконних дій щодо невиплати заробітної плати, суд виходить з наступного.

Згідно статті 237- 1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав ОСОБА_1, а саме невиплати йому заообітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, внаслідок чого було порушено звичний для останнього уклад життя, завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов'язаних зі зверненням до відповідної установи зі скаргою на дії роботодавця, зверненнями до адміністрації підприємства, останній зазнав втрат немайнового характеру, тобто йому завдано моральну шкоду.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню в заявленому розмірі 5 000 грн. 00 коп.

За викладених обставин, враховуючи той факт, що відповідачем на день звільнення ОСОБА_1 та по даний час заборгованість із заробітної плати в розмірі 7 726 грн. 50 коп. не виплачена, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині, а також в частині стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за час затримки розрахунку в заявлений позивачем період в розмірі 26 910 грн. 00 коп., та моральної шкоди, завданої позивачу ТОВ Укрфорест груп внаслідок незаконних дій в розмірі 5 000 грн. 00 коп., у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки статтею 141 Цивільно-процесуального кодексу встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ТОВ Укрфорест груп на користь позивача судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., сплачений ним при подачі позову до суду за вимогу про стягнення моральної шкоди, а також суму в розмірі 350 грн. 00 коп., понесену позивачем на оплату правової допомоги.

Окрім того, на підставі положень статті 141 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, ТОВ Укрфорест груп , в дохід держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп., оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за позов, предметом якого є стягнення заробітної плати.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , Постановою Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , Постановою Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Полтавська область, Кременчуцький район, село Рокитне, вулиця Сковороди, будинок 55) до товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп (ідентифікаційний код 40288545, місцезнаходження: 39630, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Ярмаркова, будинок 9) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 7 726 грн. 50 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 06 грудня 2017 року по 17 серпня 2018 року в розмірі 26 910 грн. 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним на оплату судового збору, в розмірі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним на оплату правової допомоги в розмірі 350 грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрфорест груп на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Д.О. Зоріна