Вирок

від 27.08.2018 по справі 755/9751/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9751/18

1кп/755/1137/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32017100040000029 від 15 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 в січні 2017 року, в денний час доби, перебуваючи у місті Києві, поблизу Дарницької площі, на майданчику ресторану МакДональдс, який розташований за адресою: м. Київ проспект Гагаріна 2а, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що його дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди в розмірі 500 грн, вступив у змову з невстановленою слідством особою, дії якої були направлені на досягнення злочинного умислу, а саме: внесення в документи, які подаються для проведення реєстрації юридичної особи, а саме: ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» (код ЄДРПОУ 41007602) завідомо неправдивих відомостей та з подальшим використанням статутних та реєстраційних даних з метою ведення незаконної фінансово-господарської діяльності.

В свою чергу, ОСОБА_3 , реалізовуючи злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав копію паспорту НОМЕР_1 , виданого Дарницьким РВ ГУДМС України в м. Києві 26 листопада 2015 року, копію реєстраційного номера облікової карти податків НОМЕР_2 , невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила Протокол №2 Загальних зборів учасників ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» від 17 січня 2017 року та на підставі модельного статуту ОСОБА_3 зазначений учасником Товариства.

В подальшому, в невстановлений слідством час, поблизу Дарницької площі, на майданчику ресторану МакДональдс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за попередньою змовою з невстановленим слідством особою, ОСОБА_3 підписав Протокол №2, в який були внесені неправдиві відомості, щодо наміру здійснення господарської діяльності, а саме:

у п. 5 зазначено, що утворено статутний капітал товариства у розмірі 200 грн, з яких 100%, тобто 200 грн, нібито, належать ОСОБА_3 , які останній фактично до статутного капіталу Товариства не вносив.

На час підписання Протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» від 17 січня 2017 року, ОСОБА_3 розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Перший будівельний мегаполіс», оскільки ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи, домовились про те, що засновником та керівником буде ОСОБА_3 і він в подальшому до діяльності ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» будуть займатись інші особи.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив всі необхідні дії щодо державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності та відповідно, став засновником та керівником юридичної особи ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» шляхом подачі державному реєстратору документів, в яких містилися завідомо неправдиві відомості та які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Так, після проведення державної реєстрації, ОСОБА_3 отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Перший будівельний мегаполіс», але не мав наміру на його використання, оскільки зареєстрував вказане підприємство на прохання невстановленої особи та за грошову винагороду підписав документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації ТОВ «Перший будівельний мегаполіс».

Водночас, ОСОБА_3 , діючи як засновник ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» у відповідності до ст. 67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», будучи уповноваженою виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступив засновником ТОВ «Перший будівельний мегаполіс» згідно реєстраційних документів.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

14червня 2018року між прокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 ,в присутностізахисника ОСОБА_5 укладено угодупро визнаннявинуватості,згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Сторони узгодили покарання у виді 1 року обмеження волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком у 1 рік.

У даній угоді передбачені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз`яснені прокурору та обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , згідно із ст.12КК України є злочином невеликої тяжкості.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , а також захисник, підтвердили, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити.

Також обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що саме він був ініціатором укладення угоди про визнання винуватості, також він повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, і не оспорює всі істотні для даного кримінального провадження обставини та правову кваліфікацію його дій, згоден з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання.

Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, укладеної з прокурором ОСОБА_6 , характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а саме внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

Слід зазначити, що угодою про визнання винуватості від 14 червня 2018 року між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором, зокрема, узгоджено термін іспитового строку тривалістю один рік.

Проте, у ч. 3 ст. 75 КК України, зазначено, що у випадках, передбачених ч. 1, 2 цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

У зв`язку з цим визначена сторонами угоди тривалість іспитового строку, не враховуються судом, про що зазначається в мотивувальній частині судового рішення, проте дана обставина не є підставою для відмови у затвердженні угоди.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 14 червня 2018 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 м. Києва ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314,368, 373, 374,474, 475 КПК України, суд,

у х в а л и в :

затвердити угоду про визнання винуватості,укладену 14червня 2018року міжпрокурором ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 укримінальному провадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань №32017100040000029 від 15 травня 2017 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1