Ухвала

від 27.08.2018 по справі 911/1846/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" серпня 2018 р.                               Справа № 911/1846/18

          Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Шварцмюллер Україна» за № 17/08/18 від 17.08.2018 про видачу судового наказу

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шварцмюллер Україна» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з приватного підприємства «Оскар» 79 551,26 грн., з яких: 59 707,80 грн. основного боргу, 16 037,06 грн. втрат від інфляції та 3 806,40 грн. 3% річних.

Вимоги заявника обґрунтовані неналежним виконанням приватним підприємством «Оскар» умов договору оренди транспортного засобу № 22/14 від 11.09.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

У ч. 2 ст. 12 ГПК України зазначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно зі ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що вимоги заявника в частині стягнення з боржника 59 707,80 грн. заборгованості за договором оренди транспортного засобу № 22/14 від 11.09.2014 відповідають приписам ст. 148 ГПК України, заява про видачу судового наказу в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим заявник також просить видати наказ і в частині стягнення з приватного підприємства «Оскар» 16 037,06 грн. втрат від інфляції та 3 806,40 грн. 3% річних.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням і боргом за договором, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань. Аналогічна правова позиція наведена у п. 1.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013.

Зазначені вимоги мають розглядатись у позовному провадженні з дослідженням та перевіркою судом нарахованих сум, підстав та періодів таких нарахувань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Таким чином, дослідивши вимоги заявника, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, зокрема, в частині стягнення заборгованості в сумі 59 707,80 грн. Вимоги у частині стягнення втрат від інфляції та 3 % річних не підлягають розгляду в порядку наказного провадження з підстав, зазначених вище, зокрема, невідповідності вимогам ст. 148 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

При цьому відповідно до положень частини 2 статті 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 148, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Шварцмюллер Україна» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з приватного підприємства «Оскар» 16 037,06 грн. втрат від інфляції та 3 806,40 грн. 3% річних.

Дана ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               О.В. Щоткін