Рішення

від 20.08.2018 по справі 911/3768/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3768/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни (07700, АДРЕСА_1)

до Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області (07741, Київська обл., Яготинський р-н., с. Черняхівка, вул. Шкільна, 5)

та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 52/3, код 25207363)

про стягнення 31481,19 грн.

секретар судового засідання: Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: Коваль Л.М. (договір-доручення б/н від 12.09.2016 р., ордер серія КС № 278852);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2 : Литвиненко Я.С. (довіреність б/н від 04.01.2018 р.).

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Ягнітковська Лідія Степанівна (далі - ФОП Ягнітковська Л.С., позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області (далі - Черняхівська сільська рада, відповідач-1) та до Дочірнього підприємства "Лан" Товариства з обмеженої відповідальністю "Агро Інвест Україна" (далі - ДП "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна", відповідач-2) про стягнення 20478,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 15.09.2015 р. між Фізичною особою-підприємцем Ягнітковською Лідією Степанівною, Черняхівською сільською радою Яготинського району Київської області та Дочірнім підприємством "Лан" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" було укладено договір пожертви № 62-15/Л, відповідно до якого пожертвувач - Дочірнє підприємство "Лан" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" бере на себе зобов'язання перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця - Фізичної-особи підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни грошові кошти в сумі 63800,00 грн., які є предметом пожертви, для надання виконавцем послуг з проведення ремонту дороги по вул. Леніна (Миру) в с. Черняхівка, а обдарований - Черняхівська сільська рада Яготинського району Київської області зобов'язується прийняти вищезазначені роботи. ДП "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна" 28.09.2015 р. перерахувало позивачу передплату в сумі 50000,00 грн., однак решту вартості виконаних робіт в сумі 13800,00 грн. відповідачем-2 виконавцеві не перераховано.

У зв'язку з викладеним позивач просила суд стягнути з відповідача-2 суму основного боргу в розмірі 13800,00 грн., 5247,03 грн. пені, 415 грн. 3% річних та 1016,52 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати покласти на відповідача-2.

14.12.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 25897/16 від 14.12.2016 р.), за змістом якого Черняхівська сільська рада Яготинського району Київської області зазначає, що позивачем не були виконані роботи з ремонту дороги по вул. Леніна (Миру) в с. Черняхівка та не було надано обдарованому та пожертвувачу акту прийому-передачі саме виконаних робіт.

14.12.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 14.12.2016 р. (вх. № 25898/16 від 14.12.2016 р.), за змістом якого відповідач-2 також зазначає, що позивачем не були виконані роботи з ремонту дороги по вул. Леніна (Миру) в с. Черняхівка та позивачем не було надано обдарованому та пожертвувачу акту прийому-передачі виконаних робіт.

19.01.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 19.01.2017 р. (вх. № 1034/17 від 19.01.2017 р.) про усунення помилки у розрахунку штрафних санкцій, за змістом якої позивач просила суд стягнути з відповідача-2 - Дочірнього підприємства "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна" суму основного боргу в розмірі 13800,00 грн., суму пені в розмірі 5110,15 грн., суму 3% річних в розмірі 411,00 грн. та суму інфляційних втрат в розмірі 1705,55 грн.

19.01.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 19.01.2017 р. (вх. № 1035/17 від 19.01.2017 р.) в обґрунтування позову.

06.02.2017 р. до господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 06.02.2017 р. (вх. № 2650/17 від 06.02.2017 р.) про призначення судової експертизи, за змістом якого Черняхівська сільська рада Яготинського району Київської області просила суд призначити у даній справі комплексну експертизу щодо підтвердження факту виконання робіт та поставити експерту наступні питання: 1. Чи наявні на площі 220 кв. м. по вул. Миру (Леніна) в с. Черняхівка пошкодження асфальтного покриття у вигляді ямок, які утворилися у період часу з 15.09.2015 р.? Якщо так, то чи містять вони сліди будь-якого ремонту, вчиненого після 15.09.2015 р.? 2. Чи дотриманий весь необхідний технологічний процес при проведенні ямкового ремонту на площі 220 кв. м. по вул. Миру (Леніна) в с. Черняхівка, якщо такий вчинявся на вказаній площі у період часу після 15.09.2015 р.? 3. Чи наявні сліди зачисток ямок із застосування фрезерних установок при проведенні ямкового ремонту у період часу після 15.09.2015 р. на площі 220 кв. м. по вул. Миру (Леніна) в с. Черняхівка? 4. Чи наявні сліди обробітку ямок із застосуванням бітума при проведенні ямкового ремонту у період часу після 15.09.2015 р. на площі 220 кв. м. по вул. Миру (Леніна) в с. Черняхівка? 5. Чи підтверджується документально ФОП Ягнітковською Л.С. факт застосування повного необхідного технологічного процесу при проведенні ямкового ремонту на площі 220 кв. м. по вул. Миру (Леніна) в с. Черняхівка?

06.02.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 06.02.2017 р. (вх. № 2675/17 від 06.02.2017 р.) про долучення доказів, зокрема, копії рахунку № 87 від 15.09.2015 р., копії товарно-транспортних накладних від 30.09.2015 р., від 19.10.2015 р. та від 27.10.2015 р., копії локального кошторису станом на 15.09.2015 р., копії підсумкової відомості ресурсів (втрат) на будівельні роботи від 15.09.2015 р., на підтвердження виконання робіт за договором пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р.

06.02.2017 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н від 06.02.2017 р. (вх. № 2688/17 від 06.02.2017 р.), за змістом якого позивач вважає за потрібне поставити перед експертом питання: Чи виконувався ямковий ремонт асфальтного покриття вулиці Леніна (Миру) в с. Черняхівка Яготинського р-ну Київської області у період вересень-листопад 2015 р.? Яка величина площі виконаних робіт?

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2017 р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі № 911/3768/16, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом Київської області висновків експертів.

До господарського суду Київської області 23.03.2017 р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 5336/17-42 від 21.03.2017 р. (вх. № 6241/17 від 23.03.2017 р.) про необхідність погодження строку виконання та оплати експертизи. Окрім того, вказаним листом до суду було направлене клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, у зв'язку з чим господарським судом експертній установі було надіслано запит від 24.03.2017 р. про повернення матеріалів справи № 911/3768/16 до господарського суду Київської області для вирішення зазначеного клопотання експерта.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2017 р. провадження у справі було поновлено, розгляд вказаного клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України був призначений на 01.06.2017 р., учасників процесу було зобов'язано надати суду витребувані експертом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2017 р. матеріали справи № 911/3768/16 були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2017 р. у даній справі.

До господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулися матеріали справи № 911/3768/16 з повідомленням експерта про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5336/17-42 з огляду на незадоволення клопотання судового експерта щодо подання додаткових документів.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017 р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Окрім того, за приписами статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2018 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи № 911/3768/16 постановлено здійснювати у загальному позовному провадженні зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 17.05.2018 р.

Підготовче засідання відкладалось.

14.05.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 10.05.2018 р. (вх. 9088/18 від 14.05.2018 р.) про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої ФОП Ягнітковська Л.С. зазначає, що оскільки до даного часу відповідачами не виконано умови договору пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р. щодо зобов'язання відповідача-2 перерахувати позивачу кошти у сумі 13800,00 грн. у строк не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, то позивачем збільшено розрахунковий період для нарахування штрафних санкцій, які нараховані за період з 24.11.2015 р. до 17.05.2018 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з ДП "ЛАН" ТОВ "Агро Інвест Україна" на користь ФОП Ягнітковської Л.С. 13800,00 грн. основного боргу, 24258,51 грн. пені, 2684,00 грн. 3% річних, 19051,79 грн. інфляційних втрат, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати за надання правової допомоги (гонорар адвоката).

17.05.2018 р. до господарського суду Київської області, засобами електронного зв'язку, від СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" надійшло клопотання б/н від 16.05.2018 р. (вх. 9308/18 від 17.05.2018 р.) про заміну відповідача-2 його правонаступником та відкладення розгляду справи. Так, заявник просив замінити ДП "ЛАН" ТОВ "Агро Інвест Україна" (код 31417949) на СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" (код 25207363), у зв'язку зі зміною найменування та реорганізацією відповідача-2 шляхом приєднання до СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ".

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2018 р. було замінено відповідача-2 Дочірнє підприємство "ЛАН" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Інвест Україна" (код 31417949) його правонаступником - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 52/3, код 25207363).

04.06.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 02.06.2018 р. (вх. № 10507/18 від 04.06.2018 р.) про проведення підготовчого засідання 11.06.2018 р. без участі адвоката позивача, в якій також зазначено про підтримання у повному обсязі вимог за заявою про збільшення розміру позовних вимог від 10.05.2018 р., а також про надання позивачем до матеріалів справи всіх доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та про подання позивачем доказів оплати правової допомоги за заявою про збільшення позовних вимог до початку розгляду справи по суті.

07.06.2018 р. до господарського суду Київської області від СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" надійшов відзив б/н від 05.06.2018 р. (вх. № 10705/18 від 07.06.2018 р.) на позовну заяву та заяву про збільшення розміру позовних вимог від 10.05.2018 р., за змістом якого відповідач-2 проти задоволення позовних вимог Фізичної-особи підприємця Ягнітковської Л.С. заперечує повністю та просить у позові відмовити. Відповідач-2 вважає і позовну заяву, і заяву про збільшення позовних вимог безпідставними та необгрунтованими, і такими, що не підлягають задоволенню.

Так, між відповідачем-2 (пожертвувач), з однієї сторони, позивачем (виконавець), з другої сторони та відповідачем-1 (обдарований), з третьої сторони 15.09.2015 р. було укладено договір пожертви № 62-15/Л. Оскільки договір є тристороннім, то, відповідно, й акт прийому-передачі виконаних робіт обов'язково повинен бути підписаний, на думку відповідача-2, трьома сторонами.

Відповідач-2 звертає увагу суду, що сам позивач вважає, що укладений між сторонами договір є договором, який містить і умови пожертви, і умови підряду, тобто є змішаним, як це врегульовано ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України. У свою чергу, позивач (підрядник) не виконав вимоги договору і не здав роботу відповідачу-2 (замовнику), а саме - підписав не передбачений договором акт приймання-передачі продукції з відповідачем-1, у той час, як акт прийому-передачі виконаних робіт повинен бути підписаний усіма сторонами договору.

Таким чином, у відповідача-2, який вважає себе замовником робіт за договором, не виник обов'язок для оплати залишку суми за договором, оскільки 13800,00 грн. сплачується в строк не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими представниками сторін. Враховуючи, що такий тристоронній акт не був підписаний, то відсутні підстави для стягнення як основної суми боргу, так і неустойки, інфляційних і 3 % річних.

Крім того, відповідач-2 заперечує щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., вважає такі витрати необгрунтованими та неспівмірними наданим послугам і заявленим позовним вимогам, а також недоведеними, оскільки позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України, а також не надав доказів оплати гонорару адвокату. Крім того, враховуючи, що гонорар адвоката становить більш, ніж половину суми основного боргу, відповідач-2 вважає такий розмір гонорару неспівмірним з ціною позову.

11.06.2018 р. до господарського суду Київської області від СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" надійшло клопотання б/н від 11.06.2018 р. (вх. № 10926/18 від 11.06.2018 р.) про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, за змістом якого відповідач-2 вважає вимогу позивача про стягнення гонорару адвоката в сумі 7000,00 грн. неспівмірною наданим послугам та заявленим позовним вимогам, недоведеною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просить відмовити позивачу у стягненні з іншої сторони витрат на правничу допомогу (гонорар адвоката).

Як зазначив відповідач-2, до заяви про збільшення позовних вимог від 10.05.2018 р. адвокат позивача додає копію додаткової угоди від 10.05.2018 р. про виплату гонорару до договору-доручення про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2016 р. Даною угодою визначено, що 12.09.2016 р. між сторонами (позивачем і адвокатом) було укладено договір-доручення про надання правової допомоги адвокатом, в якому сторони погодили гонорар у розмірі 4000,00 грн., що був сплачений у день укладення договору, а в додатковій угоді сторони вирішили збільшити гонорар до 7000,00 грн., з яких 3000,00 грн. позивач повинен сплатити адвокату до 20.05.2018 р. Проте, позивачем та його адвокатом не було додано договір, який відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність регулює порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення. Крім того, позивач не надав доказів, що підтверджують факт оплати гонорару у розмірі 7000,00 грн., а тому факт отримання правничої допомоги не є доведеним позивачем. Окрім того, позивач не надає детальний опис робіт, не долучає акти виконаних робіт, звіти, інші документи, що підтверджують обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу для надання правничої допомоги. Наслідком недотримання вищеперелічених вимог є зменшення судом розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами за клопотанням іншої сторони (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже, на думку відповідача-2, позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України, а також не довів, що витрати на правничу допомогу були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір - розумним, обгрунтованим та співмірним обставинам, що перелічені в ч. 4 ст. 126 ГПК України. Тому вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. не можуть бути задоволені.

05.07.2018 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява б/н від 05.07.2018 р. (вх. 12853/18 від 05.07.2018 р.) про зменшення розміру позовних вимог, за змістом якої ФОП Ягнітковська Л.С. зазначає, що у поданій заяві про збільшення позовних вимог від 10.05.2018 р. було допущено помилку у розрахунку суми заборгованості, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" на користь ФОП Ягнітковської Л.С. основний борг у розмірі 13800,00 грн. та нараховані штрафні санкції за період з 24.11.2015 р. до 05.07.2018 р., у тому числі - 11504,66 грн. пені, 1082,00 грн. 3% річних, 5094,53 грн. інфляційних втрат, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати за надання правової допомоги (гонорар адвоката).

23.07.2018 р. до господарського суду Київської області від відповідача-2 було подано заперечення б/н від 20.07.2018 р. (вх. № 14095/18 від 23.07.2018 р.) проти заяви про зменшення розміру позовних вимог б/н від 05.07.2018 р., поданої позивачем у даній справі, за змістом яких відповідач-2, зокрема, зазначає, що позивачем у вказаній заяві було невірно визначено період нарахування пені, а саме - не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 23.07.2018 р. представник позивача клопотала про подальше долучення до матеріалів справи доказів оплати позивачем витрат на послуги адвоката.

У судовому засіданні 23.07.2018 р. представники позивача та відповідача-2 заявили про надання суду всіх наявних у них доказів у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2018 р.

01.08.2018 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли клопотання про приєднання доказів від 31.07.2018 р., відповідно до яких представником позивача було надано суду розрахунок суми гонорару в порядку виконання договору-доручення про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2016 р. станом на 23.07.2018 р., копію додаткової угоди про виплату гонорару, оригінали платіжних доручень № 26 від 10.01.2017 р. та № 29 від 30.07.2018 р., а також докази направлення відповідачу-1 заяви про зменшення позовних вимог - опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек від 25.07.2018 р.

Зазначені вище докази понесення судових витрат були долучені до матеріалів справи, оскільки згідно з приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У судовому засіданні 20.08.2018 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог; представник відповідача-2 заперечувала проти задоволення позовних вимог; представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про дату і час судового засідання був повідомлений в порядку, встановленому ГПК України.

У судовому засіданні 20.08.2018 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.09.2015 р. між Фізичною особою-підприємцем Ягнітковською Лідією Степанівною (виконавець), Черняхівською сільською радою Яготинського району Київської області (обдарований) та Дочірнім підприємством "Лан" Товариства з обмеженої відповідальністю "Агро Інвест Україна" (правонаступник - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ") (пожертвувач) було укладено договір пожертви № 62-15/Л, відповідно до п. 1.1 якого пожертвувач бере на себе зобов'язання перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти, які є предметом пожертви (пожертва) для надання виконавцем послуг з проведення ремонту дороги по вул. Леніна в с. Черняхівка, виконавець зобов'язаний надати послуги, передбачені даним договором, якісно та вчасно, а обдарований - їх прийняти.

У відповідності з пп. 2.4.1 п. 2.4 договору виконавець зобов'язаний приступити до виконання робіт, передбачених цим договором, наступного дня, починаючи з дати надходження від пожертвувача грошових коштів. Роботи будуть надаватися за адресою: Київська обл., Яготинський р-н, с. Черняхівка, вул. Леніна.

Виконавець зобов'язаний оформити належним чином та передати обдарованому акт прийому-передачі виконаних робіт (пп. 2.4.3 п. 2.4 договору).

Згідно з пп. 2.4.5 п. 2.4 договору виконавець зобов'язаний оформити належним чином та передати пожертвувачу рахунок-фактуру та копію підписаного сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість виконаних робіт за цим договором становить 63800,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору пожертвувач здійснює перерахування коштів в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця за наступним графіком: попередню оплату в розмірі 50000,00 грн. в строк не пізніше 45 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору та на підставі рахунку-фактури, виставленого виконавцем; 13800,00 грн. в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими сторонами.

У відповідності з п. 3.4 договору виконавець зобов'язаний виконати весь комплекс робіт в термін до 31.12.2015 р.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Всі доповнення та зміни до цього договору будуть дійсні, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані сторонами договору (п. 6.2 договору).

ФОП Ягнітковською Л.С., Черняхівською сільською радою та ДП "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна" було підписано специфікацію № 1 від 15.09.2015 р. до договору, відповідно до якої було визначено зміст робіт - асфальтування, ямковий ремонт вул. Леніна на 220 кв.м, та визначено загальну вартість робіт - 63800,00 грн.

28.09.2015 р. ДП "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна" було перераховано ФОП Ягнітковській Л.С. 50000,00 грн., що підтверджується довідкою № 13675-35 від 21.07.2016 р.

10.11.2015 р. Черняхівською сільською радою Яготинського району Київської області та ФОП Ягнітковською Л.С. було підписано акт прийому-передачі продукції у відповідності до договору пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р., в якому було зазначено, що послуги, передбачені договором пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р., надані вчасно та якісно (асфальтування, ямковий ремонт вул. Леніна на 220 кв.м на суму 63800,00 грн.); сторони не мають претензій одна до одної; акт складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

Однак, залишок вартості виконаних ФОП Ягнітковською Л.С. робіт не був перерахований ДП "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна" виконавцеві.

З огляду на викладене, оскільки роботи з ямкового ремонту дороги згідно договору пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р. в сумі 13800,00 грн. залишилися неоплаченими, позивач і звернулась з даним позовом до суду.

Як встановлено судом, позивачем при поданні даного позову до суду в якості відповідачів було визначено Черняхівську сільську раду Яготинського району Київської області в якості відповідача-1 та ДП "Лан" ТОВ "Агро Інвест Україна" (правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ") в якості відповідача-2.

У той же час, позивач просив суд стягнути 13800,00 грн. основного боргу та нараховані штрафні санкції за період з 24.11.2015 р. до 05.07.2018 р., у тому числі - 11504,66 грн. пені, 1082,00 грн. 3% річних, 5094,53 грн. інфляційних втрат, а також понесені судові витрати лише з відповідача-2. Вимог до відповідача-1 позивачем заявлено не було.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позов не містить вимог до відповідача-1 - Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області, що не заперечується і з боку самого позивача.

Відповідно до приписів ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначати, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З огляду на викладене вище, оскільки вимог до відповідача-1 позивачем заявлено не було, у даній справі судом здійснюється розгляд позовної вимоги про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" на користь Фізичної особи-підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни 13800,00 грн. основного боргу та нарахованих штрафних санкцій за період з 24.11.2015 р. до 05.07.2018 р., у тому числі - 11504,66 грн. пені, 1082,00 грн. 3% річних, 5094,53 грн. інфляційних втрат.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановлено судом, укладений між сторонами даної справи договір № 62-15/Л від 15.09.2015 р. є змішаним договором, який містить елементи договору пожертви та договору підряду.

Так, згідно зі статтею 729 Цивільного кодексу України пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим ч. 1 ст. 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на викладене, дослідивши умови укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що між позивачем ФОП Ягнітковською Л.С. як виконавцем та Черняхівською сільською радою як замовником склалися відносини підряду, а також між Черняхівською сільською радою як обдарованим та відповідачем-2 як пожертвувачем склалися відносини, що регулюються договором пожертви.

Слід зазначити, що приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У процесі розгляду даної справи відповідачами ставився під сумнів факт виконання позивачем робіт за договором у передбаченому останнім обсязі, у зв'язку з чим судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, однак матеріали справи повернулися до суду з повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку експертизи.

З огляду на викладене, розгляд справи здійснюється судом, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, поданих учасниками процесу.

Отже, позивач, звертаючись з позовом до суду, наголошувала на виконанні робіт за договором пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р. у повному обсязі, що підтверджується підписаним позивачем та Черняхівським сільським головою актом прийому-передачі продукції.

Водночас, підписання уповноваженими представниками позивача та Черняхівської сільської ради акта є підставою для сплати пожертвувачем (відповідачем-2) залишку вартості виконаних робіт в сумі 13800,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач-2 доказів перерахування ФОП Ягнітковській Л.С. коштів в сумі 13800,00 грн. на виконання договору пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р. суду не надав.

Відповідач-2, заперечуючи проти позову у даній справі, посилався на те, що оскільки укладений сторонами договір є тристороннім, то відповідно, й акт прийому-передачі виконаних робіт обов'язково має бути підписаний усіма трьома сторонами, однак такий акт підписаний зі сторони відповідача-2 не був, і взагалі відповідачу-2 не надавався.

Крім того, відповідач-2 зазначав, що акт прийому-передачі продукції не відповідає умовам договору не тільки тому, що він є актом прийому-передачі продукції, а не виконаних робіт, а й тому, що в договорі вказано, що копію акту підписаного сторонами необхідно було передати пожертвувачу, однак передано не було. Крім того, в договорі зазначено, що сума 13800,00 грн. повинна перерахуватись на поточний рахунок позивача в строк не пізніше десяти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими сторонами, а оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт не надавався позивачем та не підписувався усіма сторонами, то умови, передбачені п. 3.2 договору, щодо сплати позивачу 13800,00 грн., на переконання відповідача-2, не настали, і підстави для стягнення основної суми боргу, неустойки, інфляційних і 3 % річних є відсутніми.

Зазначені заперечення відповідача-2 відхиляються судом з огляду на таке.

Як зазначалось вище, у відповідності з пп. 2.4.3 п. 2.4 договору виконавець зобов'язаний оформити належним чином та передати обдарованому акт прийому-передачі виконаних робіт, а згідно з пп. 2.4.5 п. 2.4 договору виконавець зобов'язаний оформити належним чином та передати пожертвувачу рахунок-фактуру та копію підписаного сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Тобто сторони договору передбачили надання пожертвувачу копії вже підписаного сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.2 договору пожертвувач здійснює перерахування коштів в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця за наступним графіком: попередню оплату в розмірі 50000,00 грн. в строк не пізніше 45 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору та на підставі рахунку-фактури, виставленого виконавцем; 13800,00 грн. - в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими сторонами .

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2015 р. між ФОП Ягнітковською Л.С. та Черняхівською сільською радою Яготинського району Київської області був підписаний акт прийому-передачі продукції у відповідності з договором пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р., в якому, попри зазначення в назві акту про передачу продукції, було вказано, що послуги, передбачені договором пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р., надані вчасно та якісно (асфальтування, ямковий ремонт на суму 63800,00 грн.); сторони не мають претензій одна до одної; акт складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

При цьому судом враховано, що за змістом вказаний акт повністю відповідає змісту робіт, зазначеному в специфікації № 1 від 15.09.2015 р. до договору пожертви, а також, що склад сторін, якими цей акт був підписаний (замовник та виконавець), відповідає приписам ч. 1 ст. 837 ЦК України, яка регулює відносини підряду, та умовам пп. 2.4.3 п. 2.4 договору.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з приписами частин 1-3 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Попри посилання відповідачів на невиконання/часткове невиконання позивачем ямкового ремонту асфальтового покриття дороги по вул. Леніна у с. Черняхівка, до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин, як не надано належних і допустимих доказів звернення замовника до виконавця з приводу недоліків прийнятих згідно з актом робіт.

Посилання ж відповідача-1 на введення сільського голови в оману щодо змісту акту, який вона підписувала, залишаються судом поза увагою з огляду на не підтвердження вказаної обставини жодними доказами.

Поряд з цим, посилання відповідача-2 на ненаправлення йому копії підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт залишаються судом поза увагою, оскільки згідно з умовами договору обов'язок пожертвувача з оплати решти вартості виконаних позивачем робіт поставлений в залежність від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт уповноваженими сторонами, якими у даному випадку є замовник - Черняхівська сільська рада та виконавець - ФОП Ягнітковська Л.С., а не від моменту отримання пожертвувачем копії акту чи рахунку-фактури.

При цьому судом враховані положення статті 627 ЦК України, за якою сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Стосовно ненаправлення відповідачу-2 рахунку-фактури на суму 13800,00 грн. судом враховано, що ФОП Ягнітковською Л.С. було виставлено ДП Лан ТОВ Агро Інвест Україна рахунок-фактуру № 87 від 15.09.2015 р. на загальну суму 63800,00 грн., передбачену договором.

Проте, оплата за виконані позивачем роботи за договором № 62-15/Л від 15.09.2015 р., прийняті у передбаченому договором порядку замовником, в сумі 13800,00 грн. відповідачем-2 здійснена не була.

Посилання відповідача-2 на те, що договір пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р. є укладеним лише на суму 50000,00 грн., які були сплачені, а на суму 13800,00 грн. є неукладеним відповідно до ч. 2 ст. 729 ЦК України, залишаються судом поза увагою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 729 ЦК України договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

Водночас, як зазначалося вище, до договору пожертви застосовуються положення про договір дарування, якими, зокрема, передбачено можливість встановлення обов'язку дарувальника на майбутнє (ч. 1 ст. 717 ЦК України), а пунктом 3.1 договору сторонами було встановлено, що вартість виконаних робіт за цим договором, яку сплачує відповідач-2, становить 63800,00 грн.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що договір пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р. було укладено на суму 63800,00 грн., факт порушення відповідачем-2 зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем-2 не спростований.

Відтак, оцінивши на предмет належності, допустимості та достовірності подані позивачем докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також подані відповідачем-2 докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача-2 основного боргу в сумі 13800,00 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача-2 заборгованості за договором пожертви № 62-15/Л від 15.09.2015 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача-2 перед позивачем у сумі 13800,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просила суд стягнути з відповідача-2 11504,66 грн. пені, посилаючись на п. 5.1 договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами п. 3 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі .

Водночас, відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Оскільки у даному випадку при вчиненні правочину сторонами не було встановлено в письмовій формі розміру відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені, позовна вимога про стягнення з відповідача-2 11504,66 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача 1082,00 грн. 3% річних та 5094,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 1082,00 грн., нарахованій на 13800,00 грн. за загальний період з 24.11.2015 р. до 05.07.2018 р., який є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача-2 в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 5094,53 грн., нарахованих на 13800,00 грн. за загальний період з листопада 2015 року до червня 2018 року.

Слід зазначити, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу, з урахуванням індексу інфляції, визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Як зазначено у п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З урахуванням наведеного, згідно з вірним арифметичним розрахунком, обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 4724,05 грн., у тому числі -

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.12.2015 - 30.06.2018 13800 1.342 4724.05 18524.05 У зв'язку з наведеним заявлені позивачем інфляційні втрати підлягають частковому стягненню з відповідача-2.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни у даній справі.

Решта доданих до матеріалів справи документів та доводів сторін наведених вище висновків суду не спростовують.

З приводу розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача-2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,00 грн.

Відповідач-2, заперечуючи щодо покладення на СТОВ "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" судових витрат на послуги адвоката в розмірі 7000,00 грн., зазначав, що гонорар адвоката становить більш, ніж половину суми основного боргу, у зв'язку з чим відповідач-2 вважає такий розмір гонорару неспівмірним ціні позову.

Також, на переконання відповідача-2, позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, як це передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України, та не довів, що витрати на правничу допомогу були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір - розумним, обгрунтованим та співмірним обставинам згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Також відповідач-2 до господарського суду Київської області подав клопотання б/н від 11.06.2018 р. (вх. № 10926/18 від 11.06.2018 р.) про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, за змістом якого відповідач-2 вважає вимогу позивача про стягнення гонорару адвоката неспівмірною наданим послугам та заявленим позовним вимогам, недоведеною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просить відмовити позивачу у стягненні з іншої сторони витрат на правничу допомогу (гонорар адвоката).

В силу приписів ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тому, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн., позивачем було надано суду: копію договору-доручення про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2016 р., копію додаткової угоди від 10.05.2018 р. про виплату гонорару до договору-доручення про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2016 р., копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3847/10 від 18.12.2008 р., копію ордеру серії КС № 2788522 від 11.01.2017 р. на надання правової допомоги; платіжні доручення № 26 від 10.01.2017 р. на суму 4000,00 грн. та № 29 від 30.07.2018 р. на суму 3000,00 грн.

Також до матеріалів справи позивачем долучено розрахунок суми гонорару в порядку виконання договору-доручення про надання правової допомоги адвокатом від 12.09.2016 р. станом на 23.07.2018 р., відповідно до якого станом на 23.07.2018 р. адвокатом позивачеві надано послуг на суму 11636,80 грн., в тому числі - попередня консультація щодо предмету спору - 559,60 грн., вивчення та правовий аналіз матеріалів (доказів) - 559,60 грн., підготовка позовної заяви та розрахунок позовних вимог - 1678,80 грн., направлення позову до суду та копії відповідачам - 559,60 грн., участь у судових засіданнях - 1852,80 грн., підготовка та направлення заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку - 1852,80 грн., підготовка переліку питань до експерта для призначення судової експертизи - 617,60 грн., участь у судових засіданнях - 649,60 грн., підготовка заяви про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи у суді - 617,60 грн., підготовка та подання додаткових пояснень до позову - 617,60 грн., підготовка письмових пояснень на клопотання експерта - 649,60 грн., підготовка та направлення заяви про збільшення позовних вимог та розрахунку, підготовка та направлення заяви про зменшення позовних вимог та розрахунку - 710,80 грн., участь у судових засіданнях - 710,80 грн.

З огляду на викладене та враховуючи клопотання відповідача-2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, а також те, що виконані адвокатом роботи (надані послуги) не відносяться до категорії складних та не пов'язані із застосуванням значного обсягу законодавства, з огляду на ціну позову та заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на послуги адвоката, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг у даному випадку є неспіврозмірним із ціною позову, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат позивача на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 3500,00 грн.

Водночас, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Обухова, 52/3, код 25207363) на користь Фізичної особи-підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни (07700, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) - 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 4724 (чотири тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 1082 (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 00 коп. 3% річних, 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 21 коп. судового збору, 2179 (дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 76 коп. витрат на послуги адвоката.

3. У задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємця Ягнітковської Лідії Степанівни до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ КРАЙ" відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 29.08.2018 р.

Суддя В.М. Бабкіна