Ухвала

від 28.08.2018 по справі 916/1793/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"28" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1793/18

Суддя Господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви від 23.08.2018 (вх. № 1938/18)

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 (65029, м. Одеса, вул.. Дюківська, 8, код ЄДРПОУ 40588692)

до відповідачів: Приватного нотаріуса Одеського міського округу Дєордієвої Ірини Вікторівни (65082, АДРЕСА_1); Приватного підприємства СПАРТАК (65045, м. Одеса, вул.. Преображенська, буд. 21, код ЄДРПОУ 31081671)

про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 звернулась до господарського суду із позовною заявою до Приватного нотаріуса Одеського міського округу Дєордієвої Ірини Вікторівни та Приватного підприємства СПАРТАК про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно.

У поданій до суду позовній заяві Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 вказує що 27.03.2016р. було проведено установчі збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: 65029, м. Одеса, вул.. Дюківська, 8, де було прийнято рішення створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 . В процесі здійснення своєї діяльності позивачем було встановлено, що за адресою: 65029, м. Одеса, вул.. Дюківська, 8 співвласниками якого було створено ОСББ у тому числі для управлінні, утримання, використання спільного майна, знаходиться приміщення, що мали б належити співвласникам, проте оформлені на іншу особу на праві приватної власності, що суперечить законодавству. Так була здійснена державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення №38-н, №39-н, №40-н, №41-н, №42-н, №43-н у будинку №8 по вулиці Дюківській у м. Одеса, що належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир будинку №8 по вулиці Дюківській у м. Одеса, за Приватним підприємством Спратак . Відповідні рішення про реєстрацію на праві приватної власності вказаних приміщень мають бути скасовані оскільки прийняте відповідачем не у спосіб, визначений діючим законодавством.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилається на положення Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження , Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 та положення Цивільного кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду , а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на визначення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 одним із відповідачів за заявленими позовними вимогами приватного нотаріуса, господарський суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року N 3425-XII (з наступними змінами та доповненнями) нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Згідно з приписами ст. 50 цього Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема, державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Згідно з п. п. 1, 5 ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Отже, держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Системний аналіз наведених законодавчих норм дозволяє суду зробити висновок, що нотаріуси можуть брати участь у господарському процесі в якості відповідачів виключно у випадках, коли виступають у спірних правовідносинах як державні реєстратори.

Однак, при цьому, як державні реєстратори брати участь у господарському процесі у якості відповідачів нотаріуси можуть виключно із дотриманням вимог ст.20 Господарського процесуального кодексу України

Положеннями п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій , визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання .

Наведені вище по тексту ухвали положення чинного законодавства у взаємозв'язку із вимогами ст. ст. 4, 20 Господарського процесуального кодексу України дозволяють суду дійти висновку, що необхідною умовою участі нотаріуса у господарському процесі, який повинен виступати у якості державного реєстратора прав, а не у статусі нотаріуса, є віднесення спору до юрисдикції господарського суду. Правова позиція суду з цього питання підтверджується втому числі висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, наведеними у постанові від 28.02.2018р. по справі №916/3249/16.

З огляду на приписи п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, до юрисдикції господарських судів відносяться, зокрема, спори щодо реєстрації майна у випадку, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна.

У позовній заяві Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 , з посиланням на приписи чинного законодавства, стверджує про належність спірного майна до спільної сумісної власності власникам квартир будинку №8 по вулиці Дюківській у м. Одеса, що призвело до порушення її прав з боку відповідачів при проведенні державної реєстрації права власності.

Господарський суд зауважує, що факт порушення прав позивача з боку відповідачів є лише передумовою для звернення до суду із позовною заявою, проте названа обставина не свідчить про існування між сторонами майнового спору щодо спірного майна, що, в тому числі не знайшло своє відображення і у предметі позову, тобто відсутність позовних вимог щодо майна дозволяє дійти висновку, що оскаржуваним з боку позивача реєстраційним діям не передує невирішений спір про право цивільне.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що до спірних правовідносини не підлягають застосуванню положення п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на положення ст. 175 Господарського кодексу України, господарський суд вважає за необхідне роз'яснити наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.03.2018р. по справі №396/2550/17 (провадження № 11-112апп18) дійшла висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. У випадку існування між учасниками справи невирішеного спору про право цивільне, справи щодо скасування рішення державного реєстратора та свідоцтва про право власності на нерухоме майно не можуть вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, відсутність невирішеного спору про право цивільне, навпаки, свідчить про необхідність звернення із позовними вимоги про скасування записів та рішення про державну реєстрацію прав до суду у порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що тягне за собою правові наслідки, встановлені ст. 175 ГПК України, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 4, 20, п.п. 1 ч.1 ст.175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ДЮКІВСЬКА-8 до Приватного нотаріуса Одеського міського округу Дєордієвої Ірини Вікторівни та Приватного підприємства СПАРТАК про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Додаток: позовна заява з доданим документами на 66 арк.

Суддя К.Ф. Погребна