Рішення

від 27.08.2018 по справі 922/1614/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1614/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажне управління "Сахавтомат", 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 20А, код 39848657 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Трейдінг", 61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 оф. 418/1, код 39612145 про стягнення 379 065,49 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 договір від 15.06.2018

відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "ПМУ "Сахавтомат" з вимогами про стягнення з ТОВ "АБСОЛЮТ-ТРЕЙДІНГ" 379 065,49 грн., з яких 350 000 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 5 696,00 грн. грн. річних та 23 369,49 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018 справу було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою суду від 18.06.2018 було залишено позовну заяву без руху.

03.07.2018 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.07.2018 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато по справі підготовче провадження та призначено по справі підготовче засідання на 24.07.2018.

У зв'язку з відрядженням судді, підготовче засідання було перенесено з 24.07.2018 на 30.07.2018.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 30.07.2018 про відкладення підготовчого засідання на 14.08.2018 року.

Ухвалою суду від 14.08.2018 було закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 27.08.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал суду про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "інші причини".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.08.2018 року, місцезнаходження відповідача - м. Харків, пров. Театральний , 11/13, оф. 418/1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.08.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2017 р. ТОВ „ПМУ САХАВТОМАТ" (надалі Позивач) платіжним дорученням № 482 на розрахунковий рахунок ТОВ "Абсолют-Трейдінг'' (надалі Відповідач) перерахував суму у розмірі 350 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку Позивача за 23.10.2017 р.

Призначенням платежу в платіжному дорученні № 482 від 23.10.2017 р. зазначено: „Оплата за ексковатор згідно дог. № 1/09/10-07 від 09.10.2017 р. Без ПДВ."

В той час, як зазначає позивач в своїй позовній заяві, жодного Договору № 1/09/10-07 від 09.10.2017 р. між Позивачем та Відповідачем не укладалось.

Відповідачем під час розгляду справи не було спростовано доводи Позивача, доказів наявності між сторонами Договору № 1/09/10-07 від 09.10.2017 р. або інших договірних відносин, на підставі яких могли б були бути перераховані ці кошти, суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перерахування цих коштів було здійснено без наявності достатньої правової підстави.

У відповідності до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч .І ст. 1213 Цивільного кодексу України).

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. (ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1.4. Глави 1 „Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку (п. 2.35 Глави 2 „Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» , затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22).

Відповідно до п. 6 Указу Президента України „Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» N 227/95 від 16.03.1995 р. установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставне набуття Відповідачем вищезазначених грошових коштів, помилково перерахованих Позивачем. Тобто, Відповідач є особою, яка набула майно - грошові кошти у розмірі 350 000, 00 грн. за рахунок іншої особи - Позивача без достатньої правової підстави і які він зобов'язаний був повернути Позивачу у п'ятиденний строк з моменту зарахування цих коштів на його банківський рахунок - 28.10.2017 р.

На час прийняття рішення у справі Відповідачем доказів повернення Позивачу безпідставно отриманих грошових коштів або доказів правомірності набуття цих коштів не надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 350 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, обгрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів

Отже, враховуючи, що з 29.10.2018 у Відповідача виникло перед Позивачем грошове зобов"язання з повернення безпідставно отриманих коштів, та перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програми ОСОБА_3, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» , Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 5 696,00 грн., а також інфляційних втрат в сумі 23 369,49 грн., а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажне управління "Сахавтомат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Трейдінг" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Трейдінг" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 оф. 418/1, код 39612145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажне управління "Сахавтомат" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 20А, код 39848657) - 379 065,49 грн. з яких 350 000,00 грн. безпідставно отримані грошові кошти, 5 696,00 грн. 3% річних та 23 369,49 грн. інфляційних.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Трейдінг".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Трейдінг" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 оф. 418/1, код 39612145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажне управління "Сахавтомат" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 20А, код 39848657) - 5 686,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-монтажне управління "Сахавтомат" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 20А, код 39848657).

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Трейдінг" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 11/13 оф. 418/1, код 39612145).

Повне рішення складено 27.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_1