Рішення

від 22.08.2018 по справі 922/1709/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1709/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", смт. Донець Балаклійського району Харківської області до Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації, м. Валки Харківської області про стягнення коштів в сумі 13260,49 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2-396д від 02.01.2018 року;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (в подальшому змінено найменування на Акціонерне товариство "Укргазвидобування") в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації (відповідача), в якому просить стягнути з останнього заборгованість в сумі 13260,49 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором на фінансування пільг та субсидій населення № 06/22/38 від 06.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2018 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2018 року, після усунення позивачем недоліків, було призначено справу № 922/1709/18 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 07.08.2018 року о 11:30 год.

30.07.2018 року до господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив позовні вимоги на суму 4949,04 грн. та, відповідно, просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 8311,45 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2018 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх.№21948 від 30.07.2018 року), встановлено відповідачу строк для подання відзиву з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до 22.08.2018 року, розгляд справи по суті відкладено на 22.08.2018 року на 12:20 год.

22.08.2018 року відповідач подав відзив (вх.№24161), в якому проти позовних вимог заперечував посилаючись на відсутність бюджетного фінансування. Крім того, відповідач зазначив, що станом на 20.08.2018 року, поточна заборгованість за надані пільги та субсидії складає 7555,18 грн., яка буде погашена після надходження фінансування.

Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2018 року позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.08.2018 року не з'явився, 22.08.2018 року відповідач подав клопотання, в якому просив розглядати справи без участі його представника.

Враховуючи подання відповідачем письмового відзиву, беручи до уваги диспозитивність права учасника процесу на участь у судовому засіданні, суд вважає за можливе, задовольнити клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (в подальшому найменування змінено на Акціонерне товариство "Укргазвидобування") (позивач, Постачальник) та Управлінням праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації (відповідач, Платник) укладено договір на фінансування пільг та субсидій населення № 06/22/38 від 06.02.2017 року (далі - Договір; а.с. 11).

Відповідно до п.1.1. Договору, предметом даного договору є відносини сторін, щодо фінансування пільг та субсидій за надані житлово-комунальні послуги населенню, які мають право на пільги та субсидії.

Постачальник відповідно до чинного законодавства України надає житлово- комунальні послуги відповідній категорії громадян, які мають право на пільги та субсидії (п. 1.2. Договору).

Платник фінансує за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам витрати Постачальника за наданні житлово-комунальні послуги громадянам пільгових категорій в межах затверджених кошторисів та планів асигнувань на відповідний бюджетний рік (п. 1.3. Договору).

Порядок приймання-передачі послуг за договором передбачено сторонами у п.2.2. Договору, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується щомісячно до 25 числа надавати Платнику розрахунки видатків на відшкодування витрат про фактичне нарахування пільг у звітному місяці за формою "2-пільга" як в паперовому так і в електронному вигляді (у форматі dbf). Акти звіряння розрахунків надавати до 5 числа наступного за звітним місяцем за формою "3-пільга" у паперовому вигляді.

Пунктами 2.3. та 2.4. Договору передбачено, що Платник зобов'язується щомісячно до третього числа надавати Постачальнику переліки уповноважених власників, яким призначено субсидію з відображенням сум нарахованих субсидій та обов'язкової частки платежу. Платник зобов'язується проводити фінансування витрат Постачальника за наданні житлово-комунальні послуги пільговій категорії громадян відповідно до помісячного плану асигнувань.

Договір вступає в дію з 01.012017 року і діє до 31.12.2017 року, а в частині проведення розрахунків щодо фінансування пільг та субсидій - до повного виконання.

На виконання умов Договору, позивач свої зобов'язання за період з 01.12.2017 року по 31.12.2017 року виконав повністю, що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма № 2-пільга) та зведеними актами звіряння розрахунків (форма 3-пільга), які містяться в матеріалах справи (а.с. 12-30).

Натомість відповідач, у порушення умов Договору, належним чином свої зобов'язання з відшкодування витрат позивача за наданні житлово-комунальні послуги пільговій категорії громадян не виконав. Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача, відповідно до наданого позивачем акту звірки розрахунків, становить 8311,45 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Зокрема, комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (абзац 11 частини першої статті 1 Закону).

Згідно з підпунктом 6 п.1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавець має право отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, пільгові умови надання житлово-комунальних послуг передбачені Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Відповідно до ст. 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).

При цьому, в силу положень Конституції України та законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян, держава взяла на себе обов'язок відшкодовувати витрати підприємств, що такі пільги надають.

Таким чином, надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян.

Згідно із п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування витрат за пільговий зв'язок окремим категорій громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів.

Частиною 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово- комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256).

Порядком № 256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно з п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання соціального захисту населення.

Відповідно до підпунктів 2 та 3 пункту 4 Положення про Управління прані та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації Харківської області, основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державної політики на території Валківського району у сфері соціального захисту населення, що включає забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення; призначення та виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.

Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок здійснення відшкодування витрат позивача за послуги надані особам, які мають право на відповідні пільги.

Отже, правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг окремим категоріям споживачів на пільговій основі, між сторонами виникли та існують на підставі Договору та в силу вимог закону.

Тобто, спірні правовідносини підпадають під правове регулювання як Бюджетного кодексу України, який визначає безпосередню процедури сплати грошових коштів, так і регулюються нормами цивільного законодавства: Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та відповідними законами України, які визначають правову підставу, в даному випадку для постачальника послуг, надавати послугу на пільговій умові певним категоріям осіб, та нормами, що регулюють відносини між споживачем та постачальником послуг.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем за наслідками наданих у період січень - грудень 2017 року житлово-комунальних послуг споживачам, які мають пільги, були надані відповідачу розрахунки щодо вартості цих послуг, згідно з формою "2-пільга".

Відповідач був зобов'язаний проводити фінансування витрат позивача за наданні житлово-комунальні послуги пільговій категорії громадян відповідно до помісячного плану асигнувань (п. 2.4. Договору).

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, розрахунків не здійснив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг, був зобов'язаний здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання житлово-комунальних послуг пільговим категоріям населення.

Посилання відповідача на неналежне бюджетне фінансування, суд вважає безпідставним.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку №256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

При цьому, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний строк здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку №256).

Неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446/3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року у справі №15/5027/715/2011.

Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допоміг, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень ч. 1-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що « ...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах ОСОБА_2 Верховного Суду у справах № 906/621/17, № 927/498/17 та № 927/465/17.

Отже, заперечення відповідача є позбавлені фактичного та правового обґрунтування, оскільки не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у відзиві, що порушує умови ч. 1 ст. 74 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що сума невідшкодованої заборгованості у розмірі 8311,45 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Твердження відповідача про те, що поточна заборгованість за надані пільги та субсидії складає 7555,18 грн., судом не приймаються оскільки жодного належного доказу в підтвердження вказаної суми заборгованості відповідачем не надано.

Як вже було зазначено, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговим категоріям населення послуг зв'язку не спростовано відповідачем та факт надання позивачем послуг підтверджується матеріалами справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі постанов Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, №117 від 29.01.2003 та №295 від 11.04.2012, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» , ст.ст. ст. 48, 87, 91, 97 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 193, 218, 222 ГК України, ст.ст. 96, 526, 610 - 612, 617, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Валківської районної державної адміністрації (63002, Харківська область, м. Валки, пл. Центральна, буд. 2; код ЄДРПОУ: 02230632) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ: 30019775) в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт.Донець, вул. Стадіонна, 9) заборгованість в сумі 8311,45 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.08.2018 року.

Суддя ОСОБА_3