Рішення

від 14.08.2018 по справі 916/694/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/694/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за паспортом; ОСОБА_2 - адвокат

від відповідача: ОСОБА_3 - директор, ОСОБА_4 - адвокат

від третьої особи 1: ОСОБА_3 - за паспортом

від третьої особи 2: ОСОБА_5 - за посвідченням водія

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. №36, офіс №314)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3 (65122, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

2. ОСОБА_5 (65009, АДРЕСА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_2)

про визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів та вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №2 від 13 листопада 2015р.;

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №4 від 23 грудня 2015р.;

- відновити права ОСОБА_1 у якості засновника ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" з часткою у статутному капіталі 50% що складає 700 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

ОСОБА_1, з 22.04.2015 був співзасновником ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАИМ" з часткою в статутному капіталі 50% розміром у статутному капіталі 700 гривень.

ОСОБА_1 був поза його волею (кримінальне досудове провадження за ч.1 ст.358 Кримінального кодексу зареєстроване в ЕРДР №1201516070008006 від 31.12.2015) вилучений зі складу засновників, ніби то у зв'язку із, недовірою до інших співзасновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ". Про таке стало відомо під час ознайомлення потерпілим ОСОБА_1 з матеріалами досудового кримінального провадження та з вилучених під час виїмки документів, а саме: протоколу № 2 від 13.11.2015 та протоколу №4 від 23.12.2015 року загальних зборів ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

Всупереч Статуту ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" пункту 35, 43, який був модельним та затвердженим Постановою КМУ від 16 листопада 2011 p. №1182 Київ, Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю http://zakon5.rada.Rov.Ua/laws/show/l 182-2011-%DO%BF, ОСОБА_1, який мав частку 50%, не було заздалегідь попереджено про будь-які загальні збори. На загальних зборах було змінено статутний капітал, включено ще одного засновника товариства та виключено зі складу засновників ОСОБА_1

Протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" від 13 листопада 2015 р. питанням № 2 було вирішено внести учасниками додаткових вкладів. Питанням № 3 протоколу № 2 був вирішений вхід ще одного співзасновника товариства - гр. ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: 65009, АДРЕСА_4 з розміром внеску до статутного фонду 1050.00грн.

Про загальні збори які ніби то відбувались 13 листопада 2015 року ОСОБА_1 відомо не було, участі в них він не брав, але з шахрайською метою був зазначений у протоколі як "присутній" та як особа, яка брала участь у прийнятті рішень.

Питанням №2 протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" від 23 грудня 2015 р. питанням №2 ОСОБА_1 було виключено із учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

Про загальні збори які ніби то відбувались 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 також відомо не було, участі в них він не брав, але з шахрайською метою був зазначений у протоколі як "присутній" та як особа, яка брала участь у прийнятті рішень.

З врахуванням наведеного, позивач був змушений звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2018р., позовну заяву ОСОБА_1 було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 прийняти розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Разом з позовною заявою, позивач звернувся до суду із клопотанням (вх.№2-1983/18) про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі, яке судом було задоволено.

10.05.2018р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх.№9328/18), яке судом було задоволено.

22.05.2018р. позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№2-2649/18), відповідно до якого просив суд витребувати від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради копію реєстраційної справи ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", у задоволенні якого судом було відмовлено, з підстав його недоведеності та необґрунтованості.

22.05.2018р. відповідач вдруге звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№10124/18), яке судом було задоволено.

05.06.2018р. відповідач втретє звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№11143/18), яке судом було задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2018р. строк підготовчого засідання було продовжено на тридцять днів за власною ініціативою суду.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача заявлені позивачем позовні не визнають на просять суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№12416/18).

Третя особа - ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог позивача заперечує, проте письмову позицію щодо позову суду не надала.

Третя особа - ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог позивача заперечує, проте письмову позицію щодо позову суду не надала.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

21.04.2015р. відбулись загальні збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", які були оформлені протоколом №1 загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

Зі змісту протоколу загальних зборів засновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" №1 вбачається, що на загальних зборах були присутні заявники:

- ОСОБА_1;

- ОСОБА_3.

На зазначених зборах було прийнято наступні рішення:

1) Створити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" діючого на підставі модельного статуту, безстроково;

2) Затвердити повне найменування новоствореної юридичної особи українською мовою товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ";

3) Затвердити місцезнаходження юридичної особи за адресою: 65010, Адміральський проспект, будинок 38 офіс 12;

4) Затвердити ціллю діяльності юридичної особи - одержання прибутку та наступного його розподілу між засновниками на основі здійснення виробничої, комерційної, наукової, посередницької, інвестиційної та іншої діяльності в порядку та у ВІДПОВІДНОСТІ З чинним законодавством України та модельним Статутом;

5) Визначити за предмет діяльності юридичної особи наступні види діяльності:

6) Сформувати статутний капітал ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" в розмірі 1 400грн. грошовими внесками Засновників та затвердити склад засновників та їх внески наступним чином:

- ОСОБА_1 вносить 700,00 грн., що складає 50% статутного капіталу ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ";

- ОСОБА_3 вносить 700,00 грн., що складає 50% статутного капіталу ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

7) Виконавчим органом ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", який здійснює управління його поточною діяльністю визначити Директора. Директор обирається Загальними зборами засновників. Призначити на посаду директора ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" - ОСОБА_3 з 22.04.2015р.;

8) Уповноважити ОСОБА_1 на проведення дій щодо реєстрації ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" в органах державної реєстрації, в тому числі на підписання заяв, форм, карток та подачу цих та інших документів необхідних для проведення державної реєстрації;

9) Визначити осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори від ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ":

- ОСОБА_3;

- ОСОБА_1

22.04.2015р. Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

13.11.2015р. відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", які були оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" №2.

Зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" №2 вбачається, що на загальних зборах були присутні:

ОСОБА_1, який володіє 50% голосів на загальних зборах учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ";

ОСОБА_3, яка володіє 50% голосів на загальних зборах учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

Крім того, на загальних зборах учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" була запрошена ОСОБА_5.

Так на зазначених зборах було прийнято наступні рішення:

1) про обрання ОСОБА_3 - секретарем загальних зборів та про обрання Голови загальних зборів ОСОБА_5;

2) про внесення учасниками додаткових вкладів;

3) про вхід ще одного співзасновника товариства - гр. ОСОБА_5 з розміром внеску до статутного фонду 1 050,00грн.;

4) про збільшення статутного капіталу товариства до 7 000,00 грн. шляхом додаткового внеску до статутного капіталу товариства ОСОБА_3, входом ОСОБА_5 із внеском 1 050,00 грн., та про перерозподіл розміру часток учасників товариства наступним чином:

- ОСОБА_1 - 700,00 грн., що становить 10% часток в статутному капіталі товариства;

- ОСОБА_3 - 5 250,00 грн., що становить 75% часток в статутному капіталі товариства;

- ОСОБА_5 - 1 050,00 грн., що становить 15% часток в статутному капіталі товариства.

5) про внесення змін до ЄДРЮО та ФОП про товариство.

23.12.2015р. відбулись загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", які були оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" №4.

На зазначених зборах були присутні ОСОБА_3 із 75% голосів на загальних зборах товариства та ОСОБА_5 із 15% голосів на загальних зборах товариства.

На зазначених загальних зборах було вирішено, зокрема:

1) обрати Головою загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_5, а секретарем ОСОБА_3., уповноважити Голову загальних зборів учасників товариства ОСОБА_5 та секретаря загальних зборів учасників товариства ОСОБА_3 підписати протокол загальних зборів учасників товариства;

2) на підставі ст.64 Закону України "Про господарські товариства", виключити ОСОБА_1 зі складу учасників товариства за перешкоджання досягненню цілей товариства та повідомити його про прийняте рішення, а також здійснити виплату йому вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі товариства відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства";

3) ОСОБА_3 здійснити додатковий внесок до статутного капіталу товариства у розмірі 700,00 грн. та перерозподілити розмір часток учасників товариства у статутному капіталі товариства наступним чином:

- ОСОБА_3 - 5 950,00 грн., що становить 85% часток в статутному капіталі товариства;

- ОСОБА_5 - 1 050,00 грн., що становить 15% часток в статутному капіталі товариства.

4) в зв'язку зі зміною складу учасників товариства та перерозподілом часток в статутному капіталі товариства, надати необхідні документи державному реєстратору для внесення відповідних змін про товариство до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений ст.16 ЦК України, але який встановлений законом або договором та є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Крім того, суд зазначає, що підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Як правило, підстава має складний фактичний склад.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується вимога позивача.

Встановивши при вирішенні корпоративного спору наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Приймаючи до уваги, що позовна вимога позивача є вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів, суд, перш за все, вважає за необхідне надати правову оцінку оскаржуваному рішенням загальних зборів.

Зі змісту частини 1 статті 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частиною 3 цієї статті також визначено, що під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 116 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина 2 статті 116 ЦК України).

Відповідно до ст.117 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства зобов'язані:

1) додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Згідно з частиною 2 цієї статті, учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Вищевказана стаття Цивільного кодексу України цілком кореспондується зі ст.10 Закону України "Про господарські товариства", яка також передбачає можливість покладення на учасника товариства несення інших обов'язків, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Стаття 32 Модельного статуту визначає, що вищим органом Товариства є загальні збори.

Загальні збори мають право приймати рішення з будь-якого питання діяльності Товариства, внесеного до порядку денного зборів, згідно із цим Статутом та законодавством.

У відповідності до ст.33 Модельного статуту, до компетенції загальних зборів належать:

1) визначення:

основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

форм контролю за діяльністю виконавчого органу;

організаційної структури Товариства;

умов оплати праці посадових осіб Товариства, його філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств;

2) зміна розміру статутного капіталу Товариства;

3) утворення та відкликання виконавчого органу і ревізійної комісії;

4) затвердження:

річних результатів діяльності Товариства, його дочірніх підприємств;

звітів і висновків ревізійної комісії;

порядку розподілу прибутку та покриття збитків Товариства;

порядку та строку виплати частки прибутку;

положення про загальні збори, виконавчий орган, ревізійну

комісію та інших внутрішніх документів Товариства;

5) утворення, реорганізація та ліквідація філій, представництв, інших відокремлених підрозділів Товариства, дочірніх підприємств, затвердження їх положень і статутів;

6) прийняття рішення про:

притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів Товариства;

вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства;

припинення Товариства, утворення (призначення) комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії, ліквідатора тощо), затвердження ліквідаційного або розподільного балансу (передавального акта);

7) установлення розміру, форми і порядку внесення учасниками Товариства додаткових вкладів;

8) вирішення питань щодо зміни складу учасників Товариства, виключення учасника з Товариства;

9) вирішення питання про придбання Товариством частки його учасника;

10) вирішення питань щодо зміни місцезнаходження та/або найменування Товариства;

11) вирішення інших питань, що належать до компетенції загальних зборів згідно із законом, цим Статутом або положенням про загальні збори.

Статтею 4 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Крім того, частиною 3 цієї статті визначено, що установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.

Разом з тим, статтею 51 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Відповідно до ст.89 Господарського кодексу України, ст.145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Згідно зі ст.58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.

Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник.

Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Стаття 43 Модельного статуту, визначає, що загальні збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства", ч.1 ст.116 ЦК України, ст.88 Господарського кодексу України позивач як учасник товариства мав право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Стаття 35 Модельного статуту встановлює, що учасникам Товариства повідомляється про проведення загальних зборів не пізніше ніж за 30 днів до їх скликання у порядку, визначеному загальними зборами. У повідомленні, зокрема, зазначаються час і місце проведення таких зборів та їх порядок денний.

Верховним судом України в постанові від 21.10.2015р. по справі №3-928гс15 зроблено наступний висновок:

"Для визнання загальних зборів дійсними не треба доводити факт отримання учасником товариства повідомлення про проведення зборів, а достатньо лише направити таке повідомлення цінним листом з описом вкладення".

При цьому суд зазначає, що Закон України "Про господарські товариства" не містить обов'язкової вимоги про отримання учасником повідомлення про скликання зборів, лише статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що про проведення загальних зборів товариства повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 16.09.2015 р. по справі № 3-486гс15 "Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів (ст.61 Закону України "Про господарські товариства").

Як встановлено судом доказів, які б свідчили про направлення повідомлення позивачу про дату, час та місце проведення 25.09.2013р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" та порядку денного - матеріали справи не містять.

За приписами ч.5 ст.98 Цивільного кодексу України, рішення Загальних зборів товариства може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки

Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як зазначено в п.2.11 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007р. №04-5/14 (із змінами і доповненнями), під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень Загальних зборів суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були Загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення Загальних зборів.

Зокрема, підставами недійсності рішень Загальних зборів є такі:

а) рішення Загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними Загальними зборами або правомочність Загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на Загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного Загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято Загальними зборами акціонерів, під час скликання і проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу Загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України "Про господарські товариства" головою і секретарем зборів.

Підстави, зазначені у пунктах "б" - "е", пов'язані з порушенням прав акціонерів на управління акціонерним товариством.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

У п.18 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ зазначено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Слід зазначити, що суди здійснюють правосуддя з метою забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення неможливе без проведення ним всебічного, повного, об'єктивного дослідження усіх обставин справи.

При цьому судове рішення повинно базуватись на принципах верховенства права, неупередженості, незалежності, змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу.

Як вірно встановив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві.

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства.

Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Пунктом 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016р. визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Щодо рішення загальних зборів засновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №2 від 13 листопада 2015р., суд дійшов наступних висновків:

За результатами дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що доказів виконання ст.35 статуту ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" та ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" відповідачем щодо повідомлення позивача про загальні збори, які відбулись 13.11.2015р. матеріали справи не містять.

Відповідач, заперечуючи проти позову подав до суду довідку Одеської дирекції ПАТ "УКРПОШТА" №07-81-738 від 01.06.2018р., зі змісту якої вбачається, що надати будь-яку інформацію про надходження та вручення поштових відправлень на ім'я ОСОБА_1 на адреси: АДРЕСА_5, 65059 та АДРЕСА_2, м. Одеса, 65029, не надається можливим, так як термін зберігання виробничої документації закінчився, документи знищені згідно актів (Наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012р. №578/5), оскільки термін зберігання виробничої документації поштового зв'язку щодо пересилання реєстрованих поштових відправлень становить один рік.

Отже, з врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що з врахуванням відсутності належних та допустимих доказів належного повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" 13.11.2015р., позивач був позбавлений прийняти участь у таких загальних зборах учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", що в свою чергу призвело до грубого порушення його прав, як учасника ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

При цьому, судом встановлено, що з підстав неповідомлення позивача про проведення загальних зборів та неприйняття ним участі у таких зборах 13.11.2015р., на момент проведення Загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" рішення приймались за відсутності кворуму при наявності лише 50% голосів, що в свою чергу свідчить про неповноважність цих зборів.

Крім того, зі змісту рішення загальних зборів засновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №2 від 13 листопада 2015р. вбачається, що головою зборів було обрано присутню гр. ОСОБА_5, тобто особу, що не була на час проведення зборів учасником ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ".

Частина 1 ст.58 Закону України "Про господарські товариства" у відповідній редакції встановлює, що Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Приписи ч.5 ст.58 Закону України "Про господарські товариства" у відповідній редакції, визначають, що Загальні збори учасників товариства обирають голову товариства.

Отже, законодавцем визначено, що головою може бути, або учасник товариства, або його уповноважений представник.

З підстав того, що на час проведення загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" 13.11.2015р. гр. ОСОБА_5 не була учасником ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" та не була уповноваженим представником учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", а була лише запрошеною.

З врахуванням наведеного, з підстав неповідомлення позивача про проведення загальних зборів, що стало наслідком незаконного позбавлення позивача права прийняти участь в управлінні товариством, шляхом прийняття участі у загальних зборах товариства, що призвело до порушення його прав та охоронюваних законом інтересів як учасника товариства, відсутністю кворуму на загальних зборах учасників товариства та порушення процедури обрання голови загальних зборів, заявлені позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", оформлене протоколом №2 від 13.11.2015р. - підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Щодо рішення загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №4 від 23 грудня 2015р., суд дійшов наступних висновків:

За результатами дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №4 від 23 грудня 2015р., з огляду на те, що

1) матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів в порядку ст.35 статуту ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" та ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства";

2) з врахуванням встановлення судом порушень порядку скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ", оформлене протоколом №2 від 13 листопада 2015р., яким зокрема було вирішено питання входу до складу учасників товариства гр. ОСОБА_5, загальні збори учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №4 від 23 грудня 2015р. були неповноважними за відсутності кворуму.

Враховуючи зазначене, позовна вимога позивача про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" оформлене протоколом №4 від 23 грудня 2015р. підлягає судом задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про відновлення прав ОСОБА_1 у якості засновника ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" з часткою у статутному капіталі 50% що складає 700 гривень., суд зазначає наступне:

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений ст.16 ЦК України, але який встановлений законом або договором та є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

З врахуванням того, що позовна вимога позивача про відновлення права ОСОБА_1 у якості засновника ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" з часткою у статутному капіталі 50% що складає 700 гривень за своєю правовою природою не направлена на саме відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що позивач звертаючись до суду із даною вимогою обрав спосіб захисту, що не відповідає способам, визначеним законодавством України.

Враховуючи зазначене у задоволенні позовної вимоги позивача про відновлення права ОСОБА_1 у якості засновника ТОВ "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" з часткою у статутному капіталі 50% що складає 700 гривень, суд відмовляє.

Суд, керуючись п.п.5 п.5 ст.13 ГПК України зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

З урахуванням наведеного, керуючись приписами ст.129 ГПК України судові витрати по даній справі слід стягнути з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 1 409,60 грн.

Стаття 126 ГПК України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З врахуванням наведеного, стягненню з відповідача також підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. №36, офіс №314, код 39760835), оформлені протоколами №2 від 13.11.2015р. та №4 від 23.12.2015р.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "САНТ НІКОЛАС МЕРІТАЙМ" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. №36, офіс №314, код 39760835) на користь ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) витрати на оплату судового збору у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. та витрати на отримання копій документів у державного реєстратора в сумі 240 (двісті сорок) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний тест рішення складено 28 серпня 2018 р.

Суддя О.В. Цісельський