Рішення

від 29.08.2018 по справі 820/3416/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2018 р. № 820/3416/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Спірідонова М.О., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 1 під'їзд, к. 16) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" (62156, Харківська область, Богодухівський район, с. Олександрівка, вул. Зарічна, буд. 25 ) про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок (юридична адреса: вул, Зарічна, 6.25, Харківська обл., Богодухівський р-н., с. Олександрівка, 62156, ЄДРПОУ 04258474, МФО 380805, р\р НОМЕР_1, в АТ ОСОБА_1 Аваль м. Київ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 22431,25 грн.

2. Стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1762 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (на далі - Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Так як середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2017 рік становила 44862,50 грн., то сума адміністративно - господарських санкцій становить 22431,25, яка станом на 16.04.2018 року не сплачена.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Від відповідача, Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок", відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року (далі - Закон), встановлено, що для підприємств, установ, організацій, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 9 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 ст. 20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України №875-ХІІ від 21.03.1991 року забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року та наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій» , яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

З аналізу положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , встановлено що на підприємстві лежить обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що згідно зі звітом відповідача за 2017 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2017 році становила 8 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих осіб з інвалідністю - 0 осіб, а також кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні - 1 особа.

Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2017 році для відповідача становив 1 особа, що визначено в розрахунку суми боргу.

Згідно з ч.11 ст.19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.

Враховуючи вищевикладене, обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 та статті 20 Закону, є наступними:

- виділення та створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- створення для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації,

- забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, сплата адміністративно-господарських санкцій та пені.

Також судом встановлено, що згідно листа Богодухівського районного центру зайнятості від 18.08.2018 року № 432/3 відповідач - Підприємство ПСП Світанок , протягом 2017 року звітів за формою №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), в яких зазначало робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів до Богодухівського районного центру зайнятості не надавало, а також зазначено, що на обліку в Богодухівському районному центрі зайнятості перебувало 24 особи з інвалідністю.

Відповідно до ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим. Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього 1 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Дані норми також закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, якою затверджений Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Судом встановлено, що середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2017 рік становила 44862,50 грн., то сума адміністративно - господарських санкцій становить 22431,25 грн.

Суд зазначає, що вимоги до особливостей організації робочого місця для осіб з інвалідністю передбачено у ст. 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні . Суб'єкти господарювання, які працевлаштовують осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що осіб з інвалідністю можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такої особи з інвалідністю і рекомендації МСЕК).

Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

Відповідно до ст.1 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.

Ч.3 ст.23 Закону України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні визначено, що Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Відповідач не звільняється від обов'язку сплачувати адміністративно-господарські санкції до Харківського обласного відділення на підставі ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких особа з інвалідністю не працює на підприємстві.

Результатом працевлаштування відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку особою з інвалідністю) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування особі з інвалідністю здійснюється роботодавцями.

Законодавством не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця. Закон встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення.

П.4 ч.3 ст.50 Закону України Про зайнятість населення передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2013 №316 „Про затвердження форм звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її додання затверджено форму звітності та інструкцію щодо її заповнення, де передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно п.3,5 Загальних положень Наказу №316 форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця та подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Судом встановлено, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо вжиття заходів для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю у сумі 22431,25 грн. обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 1762,00 грн., з огляду на що суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягується виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а отже зазначена судовий збір в сумі 1762,00 грн. не підлягає стягненню з Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок".

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром 1 під'їзд, к. 16) до Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок" (62156, Харківська область, Богодухівський район, с. Олександрівка, вул. Зарічна, буд. 25 ) про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Світанок (юридична адреса: вул, Зарічна, 6.25, Харківська обл., Богодухівський р-н., с. Олександрівка, 62156, ЄДРПОУ 04258474, МФО 380805, р\р НОМЕР_1, в АТ ОСОБА_1 Аваль м. Київ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, в сумі 22431,25 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.