Ухвала

від 29.08.2018 по справі 1540/3548/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3548/18

УХВАЛА

29 серпня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА (65016, м.Одеса, пров.Кордонний, 1-А) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65017, м.Одеса, вул.Канатна, 83), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м.Одеса, вул.Гоголя, 10) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 15.11.2017р., яким скасована дія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 16.02.2017р. №01-11/663 на будівництво двоповерхового паркінгу з громадською вбиральнею, ТП, РП та тенісними кортами.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду позивач надав заяву про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування наявності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом позивач зазначив про те, що оскаржуване позивачем рішення було отримано адвокатом позивача саме 25.06.2018 року в ході збирання доказів по іншій справі, яка знаходиться в Приморському районному суді м.Одеси. Зазначене рішення отримано без супровідного листа та без зазначення дати отримання, в зв'язку з чим відсутні об'єктивна можливість надати суду письмові підтвердження.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не було направлено на адресу позивача оскаржуване рішення та жодним іншим чином не було повідомлено позивача про його наявність. Зазначене підтверджується відсутністю будь-яких поштових повідомлень про отримання позивачем оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно положень абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають субєкту владних повноважень право на предявлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду субєкта владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 15.11.2017р., яким скасована дія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 16.02.2017р. №01-11/663 на будівництво двоповерхового паркінгу з громадською вбиральнею, ТП, РП та тенісними кортами. Тобто, з моменту порушення прав позивача минув шестимісячний строк на звернення до суду.

Позивачем, на виконання ухвали суд про залишення адміністративного позову без руху надано заяву про поновлення строку звернення до суду. В заяві, наданій позивачем на виконання ухвали суд про залишення адміністративного позову без руху, позивач обґрунтовує поновлення строку звернення до суду тим, що про існування вказаного рішення позивачу було невідомо і дізнався він про його існування саме 25.06.2018 року в ході збирання доказів по іншій справі. До того ж, позивач посилається на відсутність у нього будь-яких поштових повідомлень про отримання позивачем оскаржуваного рішення, які мав би надіслати відповідач.

Таке обґрунтування поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав суд не може вважати достатнім та поважним.

Інших доводів щодо поважності пропущення строку звернення до суду позивачем не наведено та до суду не надано.

Крім того, позивачем надано до позову оскаржуване рішення в якому зазначено, що примірник рішення надіслано поштою ПАТ Укрпошта 65012, МВПЗ Одеса 12, 16.11.2017 року за номером 6501209300215.

Згідно роздруківки з сайту Укрпошта поштове відправлення за номером 6501209300215 було вручено 24.11.2017 року, а тому посилання позивача на те, що відповідачем не було направлено, а позивачем не було отримано оскаржуваного рішення суд вважає необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п.47 рішення).

Зі змісту п.52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Суд одноголосно постановив, що було порушення п.1 ст.6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п.53 рішення).

Крім того, ЄСПЛ зазначає, що право на оскарження не порушується, якщо позивач не цікавиться справою. Так, в рішенні Каракуц проти України Суд зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою ст.122 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що підстави, вказані позивачем у заяві, не знайшли свого підтвердження та не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про повернення адміністративного позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, який сплинув 25.05.2018 року.

Керуючись ст. 122, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний реабілітаційний центр ИНТО-САНА до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя /підпис/ П.П.Марин